ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2018 року справа № 808/768/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (головуючий суддя 1 інстанції - Батрак Інна Володимирівна, рішення ухвалено та складено в м. Запоріжжя у приміщені залі судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду 14 травня 2018 року) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку позивачу пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» протиправною;

- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268», починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничним розміром;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов'язання відповідача подати до суду у 10-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року провадження в адміністративній справі закрито на підставі п.8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачу проведено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року, а також виплачено суму заборгованості з виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року, що свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти рішення про задоволення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишились безпідставні посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», оскільки, на думку позивача, на момент настання права на перерахунок пенсії 01.01.2016 року вказаний нормативний акт не діяв, про що позивач зазначив у відповіді на відзив. Отже, закриття провадження у справі порушує законні права та інтереси позивача.

Особи, які беруть участь у справі про дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином, жодних клопотань чи заяв до суду не надали, тому апеляційний перегляд здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Предметом оскарження в даній справі є визначена позивачем протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені останнім перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.01.2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268» та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на подані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області документи, відповідачем здійснений перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства. В результаті такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився з 2739,83 грн. до 4472,06 грн., що підтверджується Розрахунком пенсії за вислугу років. Також, як вбачається з Розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №N/А13850, за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2018 р. позивачу донараховано різниця у сумі 11063.92 грн.

При цьому суд першої інстанції встановив, що такі дії відповідача обумовлені приписами прийнятої Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018р. № 103 постанови «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою визначено, що перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснюється з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Вказаною постановою Кабінет Міністрів України від 21.02.2018р. № 103 фактично змінює правове врегулювання спірних правовідносин, які виникли між сторонами, і встановлює новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.

Так, цією постановою передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

- з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Втім, означена постанова Кабінету Міністрів від 21.02.2018р. № 103 прийнята після виникнення спірних правовідносин, як зазначено позивачем, а отже в частині встановлення строків виплати належної останньому пенсії обмежує права на своєчасний перерахунок пенсії та виплати у належному розмірі.

З огляду на суть спірних правовідносин, які склались між сторонами, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103, починаючи з 01.01.2016р., та виплати суми заборгованості за період з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача.

Судом фактично не надано оцінки обраному позивачем способу захисту його прав - зобов'язання відповідача вчинити певні дії - з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено в 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р., засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для закриття провадження в адміністративній справі в порядку п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми права, що призвело до неправильного вирішення питання, і відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а не прийняття рішення про задоволення адміністративного позову, як того просить позивач в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 липня 2018 року

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва