Справа № 1-127/2009 р.

В И Р О К  

ІМ`ЯМ   УКРАЇНИ

               13 листопада 2009 року                                                              смт. Вол.-Волинський

    Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді:         Сульженка Л.П.

                 секретаря:          Процюк О.В.

 з участю прокурора          Мельника О.В.

                  адвокатів           ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні  Володарсько-Волинського районного суду кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого приватним підприємцем, не судимого, неодноразово притягнутого до адміністративної відповідальності,    

            за ст.286 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

08.07.2007 року, близько 4 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ-2103, державний номер 127-84ВВ, в темний період часу, рухався у напрямку м.Коростень в смт.Черняхові по вул.Коростенській, та навпроти будинку № 63, під час роз'їзду з зустрічним автомобілем, будучи засліплений світлом фар зустрічного автомобіля, не справившись з керуванням і створивши небезпеку для руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка рухалась по смузі зустрічного руху в попутному напрямку, біля краю проїзної частини.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тупу поєднану травму тіла, у вигляді: синців та саден на грудній клітці, синців на правому стегні, забійної рани правого стегна з переходом на пахову мідянку, перелому кісток тазу з порушенням цілісності тазового кільця, ускладнену розвитком крововтрати та травматичного шоку (пульс 100/хв., артеріальний тиск 80/60 мм.рт.ст.), яка відноситься до категорії тяжких ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_3, порушив правила п.п.1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 11.2, 19.3 та лінії 1,1 горизонтальної дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України, згідно з якими: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й    неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими; дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб, не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкоди, а якщо це не можливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі; нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїжджої частини; у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію, і не змінюючи смуги руху, зупинитись. Відновлення руху дозволяється лише після того, як

- 2 -

пройдуть негативні наслідки засліплення. Горизонтальна розмітка - 1.1 (вузька суцільна лінія), має таке значення - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які виїзд заборонено.

Порушення вимог п.п. 1,3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 11.2, 19.3 та лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

В судовому засіданні ОСОБА_3  свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України визнав повністю та пояснив, що 08.07.2007 року, близько 4 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ-2103, державний номер 127-84ВВ, в темний період часу, рухався у напрямку м.Коростень в смт.Черняхові по вул.Коростенській, та навпроти будинку № 63, під час роз'їзду з зустрічним автомобілем, був засліплений світлом фар даного автомобіля, не справившись з керуванням і створивши небезпеку для руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка рухалась по смузі зустрічного руху в попутному напрямку, біля краю проїзної частини.

    Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до переконання, що підсудний ОСОБА_3 винний у вчиненні дій, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує трансп ортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні, за згодою учасників процесу, визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме свідків та письмових доказів, крім висновків судово-технічної експертизи автомобіля НОМЕР_1, комісійної автотехнічної експертизи, судово-медичної експертизи, судової транспортно-трасологічної автотехнічної експертизи та довідки про токсикологічне дослідження крові, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

    Згідно з висновком судово-технічної експертизи № 43 від 17.09.2007 року автомобіля НОМЕР_1, з якого слідує, що в процесі дослідження технічного стану вказаного автомобіля не виявлено яких-небудь несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки та даної дорожньо-транспортної події /а.с. 33-37/.

    Відповідно до висновку комісійної автотехнічної експертизи  №  3/843,  від 25.11.2007 року, згідно якої засвідчено, що з технічної точки зору, виходячи із слідової інформації та предметної обстановки, зафіксованої в протоколі огляду місця ДТП та на схемі до нього, а також з фактичних механічних пошкоджень автомобіля ВАЗ-2103, д/н 127-84ВВ встановлено, що місце наїзду на пішохода розташовано на відстані близько 5.7 м до виявленого осипу скла та частинок лакофарбового покриття.

В наведеній дорожній ситуації, відповідно до відтворення обстановки та обставин події від 10.10.2007 року за участю ОСОБА_3, розташування пішохода (поза смугою автомобіля ВАЗ-2103) не створювало водію ОСОБА_3 будь-яких перешкод для руху, чи фактичної небезпеки для руху - з технічної точки зору, наявність технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 у водія автомобіля ВАЗ-2103, д/н 127-84ВВ ОСОБА_3 полягала лише у чіткому виконанні ним вимог Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 11.2, 19.3 та лінії 1,1 горизонтальної дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків /а.с.

64-67/.

Із висновку судово-медичної експертизи №1367 від 28.08.2007 року слідує, що ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тупу поєднану травму тіла, у вигляді: синців та саден на грудній клітці, синців на правому стегні,

- 3 -

забійної рани правого стегна з переходом на пахову мідянку, перелому кісток тазу з порушенням цілісності тазового кільця, ускладнену розвитком крововтрати та травматичного шоку (пульс 100/хв., артеріальний тиск 80/60 мм.рт.ст.), яка відноситься до категорії тяжких ушкоджень за ознаками небезпеки для життя /а.с. 31-32/.

Висновком судової транспортно-трасологічної автотехнічної експертизи № 3/309 від 21.07.2009 року, яким встановлено, що місце наїзду автомобіля ВАЗ-2103, державний номер 127-84ВВ на пішохода розташовано на відстані близько 5.7 м від ближньої межі, до виявленого осипу скла та частинок лакофарбового покриття, по ходу руху автомобіля, приблизно по центру повздовжньої вісі еліпсу розсіювання виявленого осипу скла та частинок лакофарбового покриття.

Показання водія ОСОБА_3 щодо місця наїзду на пішохода ОСОБА_4 - неґрунтовні, оскільки суперечать фактичній слідовій інформації, зафіксованій під час огляду місця пригоди.

З технічної точки зору, враховуючи те, що дана ДТП була скоєна на смузі зустрічного руху, проїзної частини автодороги (вул.Коростенській, смт.Черняхів), де транспортні потоки протилежних напрямків розділені між собою вузькою суцільною горизонтальною лінією 1.1 дорожньої розмітки, яка забороняє виїзд транспортних засобів на смугу зустрічного руху, на технічно-справному автомобілі НОМЕР_2, в задовільних дорожніх умовах, за відсутності зовнішніх чинників, які б змушували водія ОСОБА_3 екстрено виконувати вимогу п. 12.3 Правил дорожнього руху України (водію ОСОБА_3 з боку пішохода ОСОБА_4, що рухалась по смузі зустрічного руху в попутному напрямку, або станом проїзної частини, перед та в процесі виконання ним виїзду на смугу зустрічного руху, не було створено будь-яких перешкод або небезпеки для його руху), тобто результат даної дорожньої ситуації повністю визначався вибраними водієм ОСОБА_3 на свій розсуд діями. Отже, наявність технічної можливості у водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3, полягала лише у чіткому виконанні нам вимог пп. 2.3 (б), 11.2 та горизонтальної розподільчої лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 11.2 та лінії 1,1 горизонтальної дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків /а.с. 414-418/.

Згідно довідки Житомирського обласного наркологічного диспансеру про токсикологічне дослідження крові ОСОБА_3, встановлено, що в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння /а.с. 183/.

    Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

    Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3  є його щире каяття та часткове відшкодування заподіяної шкоди.

    Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3  є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При обранні виду і міри покарання підсудному, суд приймає до уваги, що він вину у вчиненому злочині визнав і щиро розкаявся, негативно характеризується за місцем проживання, неодноразово порушував правила дотримання тиші в громадських місцях, не дотримувався розпорядку роботи, встановленого відповідним рішенням виконкому, під час проведення рейдів за участю працівників міліції, селищної ради, райдержадміністрації отримував попередження. ОСОБА_3 має конфліктний характер, по натурі нестриманий.

    Враховуючи викладене, тяжкість злочину, особу винного, думку потерпілої щодо міри покарання та інші обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3  може бути виправлений без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням.

- 4 -

Підлягають стягненню з ОСОБА_3  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області витрати по справі в сумі 856 гривень 37 копійок.

По справі було заявлено цивільний позов на суму 108476 гривень 73 копійки. Після проведення додаткового досудового розслідування ОСОБА_4 надала до суду заяву про те, що в частині стягнення матеріальної шкоди вона від позову відмовляється, а в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди зменшує суму позову до 10000 гривень. При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги страждання, які потерпіла зазнала від заподіяних тілесних ушкоджень, тривалість лікування і інші обставини справи, а тому встановлює суму заподіяної шкоди в сумі 10000 гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3  до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    Речовий доказ:

•   автомобіль ВАЗ-2103, державний номерний знак 127-84ВВ, який повернуто ОСОБА_3 - підлягає залишенню йому як власнику.

      Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання - п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

    На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

     У відповідності зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

    1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

    2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області витрати по кримінальній справі, за проведення експертизи в сумі 856 гривень 37 копійок на р/р 35229005000096, МФО 811039, код 25574601 в УДК в Житомирській області.

    Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

    Речовий доказ:

•   автомобіль ВАЗ-2103, державний номерний знак 127-84ВВ, який повернуто ОСОБА_3 - залишити йому як власнику.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб з моменту проголошення через Володарсько – Волинський районний суд.

    Головуючий /підпис/

Копія вірна.

Суддя:                                                                                          Сульженко Л.П.