КОПІЯ
Справа № 1-98/2009р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2009 року близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння і знаходячись на території хлібоприймального пункту, який розташований по вул. Київській, 61, у місті Носівка Чернігівської області, незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 9 144 гривні.
Допитаний як підсудний ОСОБА_5 винним себе за ч. 1 ст. 289 КК України визнав повністю, частково визнав цивільний позов і дав показання, що 13 вересня 2009 року він перебував на території хлібоприймального пункту у місті Носівка по вул. Київській, 61, де працював охоронником та на протязі дня вжив 3 літри пива. Близько 19 години 30 хвилин він прокинувся у кімнаті відпочинку охоронників і побачив, що немає його напарника ОСОБА_4, а неподалік стояв автомобіль останнього марки ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1. Побачивши залишені в замку запалювання автомобіля ключі та маючи на меті покататися, він сів за кермо вказаного автомобіля та не впоравшись з керуванням скоїв зіткнення з металевими воротами, у результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Дозволу в ОСОБА_4 на керування автомобілем він не запитував, а взяв його самовільно. У вчиненому щиро кається, потерпілому буде відшкодовувати матеріальні збитки, просив суд суворо його не карати і надати можливість виправитися без позбавлення волі.
Допитаний як потерпілий ОСОБА_4 дав суду показання, що має у своїй власності автомобіль марки ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1. Вказаним автомобілем 13 вересня 2009 року він приїхав до хлібоприймального пункту у місто Носівка по вул. Київській, 61, де працює охоронником та поставив автомобіль на території ХПП неподалік другої прохідної. Того дня він ніс службу зі своїм напарником ОСОБА_5, який спав у кімнаті відпочинку охоронників. Він же близько 19 години пішов на іншу прохідну, а через деякий час до нього прийшов ОСОБА_5 та повідомив, що розбив його автомобіль. Коли він повернувся на свій пост на другу прохідну, то виявив, що автомобіль дійсно був пошкоджений. Він ніякого дозволу ОСОБА_5 на керування автомобілем не давав, тому викликав на місце начальника охорони ОСОБА_6, який про факт незаконного заволодіння та пошкодження його автомобіля повідомив до Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області. З часу скоєння злочину і на момент розгляду справи в суді з боку підсудного не було жодних спроб відшкодувати йому заподіяні збитки, хоча спочатку він обіцяв це зробити, тому він підтримав заявлений ним цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і просив його задовольнити у повному обсязі, а підсудному призначити суворе покарання.
Допитаний як свідок ОСОБА_6 дав суду показання, що він є начальником охорони Носівського хлібоприймального пункту, на якому протягом липня-вересня 2009 року працювали троє охоронників з охоронного агентства «Надійна охорона». Паралельно працювали і місцеві охоронники. 13 вересня 2009 року на чергування на другу прохідну заступили двоє охоронників – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з «Надійної охорони». ОСОБА_4 на роботу приїхав на власному автомобілі та поставив його неподалік другої прохідної, а згодом він дізнався, що його автомобіль без дозволу взяв ОСОБА_5, який не впорався з керуванням та пошкодив його, зіткнувшись з металевими воротами. Він прибув на територію ХПП та викликав міліцію для документування злочину.
Крім показань підсудного, потерпілого, свідка, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України підтверджується протоколом огляду місця події від 13.09.2009 року та автомобіля ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1, розміщеного на території Носівського ХПП по вул. Київській, 61, згідно якого на автомобілі було виявлено пошкодження у вигляді деформації переднього лівого крила, передніх лівих дверей, капоту, правого заднього крила, правих передніх та задніх дверей, правого переднього крила, облицювальної решітки, заднього бамперу, лівих задніх дверей та тріснутого лобового скла (а. с. 5); протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею (а. с. 45-46); висновком товарознавчої експертизи, згідно якого завдані потерпілому матеріальні збитки внаслідок пошкодження його автомобіля складають 9 144 гривні (а. с. 8-16) та протоколом № 193 від 13.09.2009 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, згідно якого ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп’яніння (а. с. 36).
Оцінюючи добуті у справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх достовірними, достатніми, належними і допустимими.
Допитавши підсудного, потерпілого та свідка, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що своїми діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України.
ОСОБА_5 винен у вчиненні вказаного злочину, його вина в межах даної кваліфікації доказана повністю і він підлягає покаранню за ч. 1 ст. 289 КК України.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.
Виключних обставин по справі для застосування ст. 69 КК України і призначення підсудному покарання більш м’якого чим передбачено санкцією закону за яким він притягується до відповідальності суд не вбачає.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, ступінь його вини, його вік, стан здоров’я, сімейний і майновий стан, ставлення до суспільно-корисної праці, характеризуючі дані, поведінку в побуті та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 289 КК України, суд бере до уваги характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, сукупність усіх обставин його вчинення та наслідки, які настали, дані про його особу, що він повністю визнав свою вину та щиро в цьому розкаявся, частково визнав цивільний позов, що вчинений ним злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у виді обмеження волі і при звільненні його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання буде достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення на його користь з підсудного ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 9 144 гривні та моральної шкоди у розмірі 25 000 гривень, а всього на суму 34 144 гривні.
Вирішуючи питання про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам чи майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Висновком товарознавчої експертизи підтверджується, що внаслідок пошкодження автомобіля потерпілому завдані матеріальні збитки на суму 9 144 гривні, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, а також у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У судовому засіданні було повністю доведено вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, яким була завдана матеріальна та моральна шкода потерпілому ОСОБА_4, а тому він повинен її відшкодувати.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, при цьому враховуючи пояснення потерпілого, свідка, суть позовних вимог, фізичні та моральні страждання потерпілого, їх тривалість, негативні наслідки, які настали, зміни у його житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про те, що потерпілий дійсно переживав за власне майно, проте визначений ним розмір моральної шкоди є надто завищеним, а тому позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Речові докази у справі: автомобіль марки ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1, який переданий під розписку ОСОБА_4, підлягає поверненню останньому для розпорядження.
Судових витрат по справі немає.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни – підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки , якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з’являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 кошти на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9 144 (дев’ять тисяч сто сорок чотири) гривні та на відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 (одна тисяча) гривень, а всього – 10 144 (десять тисяч сто сорок чотири) гривні.
Речові докази у справі, автомобіль марки ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1, який переданий під розписку ОСОБА_4 – повернути останньому для розпорядження.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція через Носівський районний суд до апеляційного суду Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя підпис ОСОБА_1
В І Р Н О:
Суддя Носівського
районного суду ОСОБА_1
- Номер: 1-в/486/21/2016
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-98/2009
- Суд: Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
- Суддя: Корзаченко Володимир Миколайович
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2016
- Дата етапу: 26.01.2016