АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 5893                Головуючий суддя І інстанції Жмуд

Провадження №         Суддя доповідач Крилова Т.Г.

Категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року судова колегія судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Крилової Т. Г,

суддів: Бурлака І. В. , Маміної О. В.,

при секретарі : Єщенко О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії , -

В СТАНОВИЛА:

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 26.11.2009 року . В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом достовірно встановлено, що позивач народилась в 1939 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і відповідно до ст.. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Щодо прав позивача на отримання підвищення до пенсії в 2008 році, то згідно до п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначене рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, і таким, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачеві щомісячне підвищення пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

А тому, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності із приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, за 2009 рік спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачеві щомісячне підвищення пенсії за 2009 рік з 01.01.2009 року по 26.11.2009 року.

Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч. 1ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Судом першої інстанції при вирішенні справи правильно не взято до уваги заперечення відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», доплат до пенсії не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Тому доводи апеляційної скарги в цій частині на висновки суду не впливають.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області відхилити.

       Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2010 року залишити без зміни.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді -