Справа №1-27/2007 p.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2007 року Полтавський районний суд в складі:
головуючого судді Герасименко В.М.
при секретарі Деркач Т.А.
з участю прокурора Карполюка P.M.,
Москаленка Д.В.
Адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-нина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: - 14.06.2006 року Полтавським районним судом за ст.367 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування терміном на 1 рік без сплати штрафу, відповідно до ст.75 КК України встановлено іспитовий термін на 1 рік, в скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України,-
встановив:
ОСОБА_2, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4 ВДВС Полтавського районного управління юстиції, згідно наказу начальника управління юстиції Полтавської облдержадміністрації НОМЕР_1 від 25.06.2002 року, будучи службовою особою, на підставі виконавчого напису, вчиненого 11.07.2002 року нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення з ПП ОСОБА_4. майна, заставленого останнім у ПРУ КБ „Приват Банк" на загальну суму 126 529 грн. 57 коп., 17.07.2002 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. 18.07.2002 року в АДРЕСА_2, ОСОБА_2 в присутності понятих описав майно, належне ОСОБА_4. та наклав на нього арешт, в подальшому виніс постанову про залучення до участі у виконавчому провадженні експерта з оцінки майна Михайличенка В.А. При винесенні даної постанови ОСОБА_2 неналежним чином ставлячись до своїх службових обов'язків, діючи неуважно, безвідповідально, не перевірив точний перелік найменувань майна, що перебувало під заставою, було описано та арештовано, поставив перед експертом питання про вартість майна ОСОБА_4, при чому включив також до переліку майна і холодильну камеру, вартістю 6000 грн., належну ОСОБА_4, яка під заставою та під арештом не перебувала, примусовому відчуженню не підлягала.
Окрім того, ОСОБА_2, неналежним чином ставлячись до виконання своїх службових обов'язків, діючи безвідповідально, не звернув уваги на наявність у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2, двох окремих огорож: однієї з шиферу та іншої - комбінованої з каменю та металевих конструкцій, що призвело до відчуження останньої огорожі разом з земельною ділянкою на якій вона розташована, всупереч тому, що дана огорожа відчуженню, згідно акту опиту й арешту майна, не підлягала.
2
В подальшому майно ОСОБА_4 було реалізовано на торгах ПФ С ДП „Укрспецюст", в тому числі були реалізовані та незаконно відчужені холодильна камера вартістю 6000 грн. та комбінована огорожа з каменю та металевих конструкцій, вартістю станом на 2002 рік, 3 761 грн., які таким чином вибули з власності ОСОБА_4., чим останньому спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 9 761 грн.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 вину в скоєному визнав повністю та підтвердив всі обставини скоєного злочину. Прохає обмежити судове слідство по справі його допитом, пояснивши, що він правильно розуміє фактичні обставини справи.
Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного відповідно до ст.299 КПК України.
Приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.367 ч.2 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.
Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який вину в скоєному визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Обставин, які б обтяжували покарання підсудному судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, тобто враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, який не є умисним, дані про особу винного, наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, суд вважає за можливе звільнити його від покарання з випробуванням, відповідно до положень ст.75 КК України з покладенням при цьому певних обов'язків. Також, з огляду на викладені обставини, суд вважає за можливе не застосовувати до підсудного додаткової міри покарання у вигляді штрафу.
Враховуючи, що злочин по даній кримінальній справі скоєний ОСОБА_2
до постановления вироку Полтавським районним судом, тобто до 14.06.2006 року, тому
остаточну міру покарання останньому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Цивільний позов потерпілого слід залишити без розгляду, роз'яснивши
останньому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування терміном на 1 рік без сплати штрафу.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Полтавського районного суду від 14.06.2006 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування терміном на 1 рік без сплати штрафу.
В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме:
3
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого залишити без розгляду, роз"яснивши йому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: