У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.11.09 Справа №7/268/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 29.04.1999 р.),
ОСОБА_2 (довіреність № ВМО 366949 від 17.11.2009 р.);
від відповідача-1: Кравченко М.В. (довіреність № 15-01/47 від 20.01.2009 р.);
від відповідача-2: Кіпа О.В. (довіреність № 26/01-07 від 12.01.2009 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2009 р. у справі № 7/268/09
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
до відповідача-1: Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,
до відповідача-2: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7», м. Запоріжжя
про визнання договору оренди дійсним,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р. № 2411 справу № 7/268/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Яценко О.М. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М. Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За заявою представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.09.2009 р. у справі № 7/268/09 (суддя Кутіщева Н.С.) відмовлено в позові Приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Запорізької міської ради та Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7» про визнання договору оренди дійсним.
Рішення мотивовано тим, що судом не встановлено факту ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення договору. Спосіб фінансування державної установи не може розцінюватись як факт ухилення відповідача від вчинення нотаріальних дій. Також суд зазначив, що згідно зі ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з моменту набрання чинності даного нормативного акту (01.01.2007 р.) всі об’єкти права комунальної власності повинні передаватись в оренду на конкурсних засадах, тому неправомірним буде нотаріальне посвідчення договору без додержання умови щодо проведення конкурсу.
Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує, що договором не покладено на позивача обов’язку здійснити нотаріальне посвідчення договору. Вважає, що відсутність видатків на нотаріальне посвідчення договору не є підставою для звільнення відповідача-1 від відповідальності за ухилення від нотаріального посвідчення. Крім того, суд не досліджував кошторис відповідача-1. Зауважує, що ініціювання позивачем питання про нотаріальне посвідчення договору підтверджується наявним у матеріалах справи листом № 16/2 від 17.06.2009 р. Щодо висновку суду про необхідність проведення конкурсу позивач зазначив, що на момент підписання договору оренди законодавство не містило вимог щодо проведення конкурсу на право оренди.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги.
Відповідачі не надали відзиву на апеляційну скаргу, в судовому засіданні їх представники проти вимог апеляційної скарги не заперечували.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення від 14.07.2006 р. № 1768/7 з усіма додатками, укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7» та Приватним підприємцем ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2006 р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець), Комунальним підприємством «ВРЕЖО № 7» (балансоутримувач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1768/7.
Згідно з п. 1.1 договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.05.2006 р. за № 199/89 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 473,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 7». Дане приміщення вбудоване підвальне п’ятиповерхового житлового будинку відповідно до плану з інвентарної справи, доданого до експертної оцінки.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.08.2006 р. ЯЯЯ № 507988 орендоване приміщення належить до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (а.с. 20).
Таким чином, спірні правовідносини сторін пов’язані з укладанням договору оренди комунального майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Як вбачається зі змісту договору, відповідні умови сторонами погоджені.
Так, у п. п. 1.1 - 1.2 договору сторони визначили предмет оренди та його вартість згідно експертної оцінки, у п. п. 3.1 - 3.4 – розмір орендної плати, порядок її індексації та сплати.
Сторони також погодили умови договору щодо порядку використання амортизаційних відрахувань (п. п. 4.1, 4.2), обов’язки орендаря щодо забезпечення пожежної безпеки та страхування орендованого майна (п. п. 5.5, 5.6, 5.13), здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди (п. 5.10), відновлення орендованого майна та умови його повернення (п. п. 4.1, 5.4, 5.12), відповідальність сторін та забезпечення виконання зобов’язань (п. п. 9.1 - 9.6).
Згідно з п. 11.1 договору, договір діє з 14.07.2006 р. до 14.07.2009 р.
Таким чином, сторони погодили усі визначені законом істотні умови для даного виду договору.
Орендоване приміщення передано позивачу 14.07.2006 р. за актом прийому-передачі.
Додатковими угодами від 26.06.2007 р., від 05.02.2009 р., від 04.06.2009 р. сторонами вносилися зміни в договір в частині розміру та порядку сплати орендної плати.
Додатковою угодою від 14.07.2009 р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 31.12.2009 р.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно пояснень відповідача-1, позивач користується орендованим приміщенням та сплачує орендну плату. В матеріалах справи наявні копії виписок по особовому рахунку позивача за січень-липень 2009 р., з яких вбачається, що орендарем сплачувалася орендна плата на підставі відповідних рахунків. Також в матеріалах справи наявна довідка КП «ВРЕЖО № 7» про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати станом на 11.09.2009 р. (а.с. 22-25, 32).
Таким чином, договір оренди фактично виконується сторонами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 793 Цивільного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Спірний договір укладено сторонами в простій письмовій формі та в подальшому нотаріально посвідчено не було.
Листом від 17.06.2009 р. № 16/2 позивач звертався до відповідача-1 з проханням нотаріально посвідчити договір оренди (а.с. 27).
На дане звернення відповідач-1 надав відповідь листом від 23.06.2009 р. № 15-03/2732 про те, що управління житлового господарства не має правових підстав для здійснення видатків на нотаріальне посвідчення договору (а.с. 28).
До суду апеляційної інстанції позивач надав лист від 12.07.2006 р. № 7, в якому пропонував відповідачу-1 визначити нотаріуса, дату та час для здійснення нотаріального посвідчення договору оренди, а також повідомив про взяття на себе витрат з нотаріального посвідчення договору. В судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінал даного листа з вхідним штампом Запорізького управління житлового господарства № 3086 від 12.07.2006 р.
Крім того, позивач надав лист-відповідь відповідача-1 на дане звернення від 14.07.2006 р. № 15-03/3086, в якому також повідомлялося про відсутність в управління правових підстав для здійснення видатків на нотаріальне посвідчення договору. Оригінал даного листа оглянуто колегією суддів в судовому засіданні.
Позивач обґрунтував неможливість подання даних доказів до суду першої інстанції тим, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Так, в матеріалах справи відсутнє поштове повідомлення про вручення позивачу ухвали про призначення справи до розгляду. Справу розглянуто судом в одному судовому засіданні, на якому не був присутнім представник позивача. У зв’язку з цим позивач був позбавлений можливості надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів.
Враховуючи зазначене, колегією суддів приймаються відповідні докази.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтвердив наявність між сторонами відповідного листування з приводу нотаріального посвідчення договору.
Таким чином, незважаючи на пропозицію позивача нотаріально посвідчити договір оренди, пропозицію визначити дату та місце нотаріального посвідчення договору, взяття позивачем на себе витрат з нотаріального посвідчення договору, відповідач-1 не погодився на посвідчення договору.
За таких обставин колегія суддів визнала доведеним факт ухилення відповідача-1 від нотаріального посвідчення договору.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність спонукання відповідача до посвідчення договору в судовому порядку, оскільки законодавство не висуває відповідних умов для визнання договору дійсним, а факт ухилення відповідача від посвідчення договору встановлюється судом з огляду на конкретні обставини справи.
Оскільки сторонами погоджено усі суттєві умови договору оренди, договір виконується сторонами, однак не був нотаріально посвідчений з вини відповідача-1 внаслідок ухилення його від нотаріального посвідчення договору, колегія суддів визнала законними та обґрунтованими вимоги позивача про визнання спірного договору оренди дійсним.
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2009 р. № 336/34 вирішено продовжити строк договору оренди на 2 роки (а.с. 49). В судовому засіданні представники сторін пояснили, що сторонами укладено додаткову угоду про зміни до договору, якою продовжено договір оренди до 2012 року.
Щодо висновку суду про недотриманням сторонами вимог щодо проведення конкурсу, колегія суддів зазначає, що договір визнається судом дійсним з моменту його укладення. На момент укладення договору оренди сторонами було погоджено усі його суттєві умови, а законодавство не містило відповідних вимог щодо передачі об’єктів комунального майна в оренду за конкурсом. Крім того, згідно з п. 1.2 договору приміщення передається в оренду для організації дозвілля дітей та юнацтва.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та вирішив спір з неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв’язку з цим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2009 р. у справі № 7/268/09 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір № 1768/7 оренди нежитлового приміщення від 14.07.2006 р. з усіма додатками, укладений між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7» та Приватним підприємцем ОСОБА_1.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.