ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року справа № 2а-5823/09/0870
(13 год. 00 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді О.В. Конишева,
при секретарі судового засідання С.А. Данілова,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» про зобов’язання відповідача допустити посадових осіб позивача до проведення планової виїзної документальної перевірки та про зобов’язання відповідача надати всі необхідні для проведення перевірки документи.
ВСТАНОВИВ:
16.10.2009 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» про зобов’язання відповідача допустити посадових осіб позивача до проведення планової виїзної документальної перевірки та про зобов’язання відповідача надати всі необхідні для проведення перевірки документи.
19.10.2009 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-5823/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 29.10.2009.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Попросив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме: зобов’язати відповідача допустити посадових осіб позивача до проведення планової виїзної документальної перевірки та зобов’язати відповідача надати всі необхідні для проведення перевірки документи.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов. Попросив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі – Закон № 509-XII), п. п. 1.1, 2.1 Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом ДПА України від 25.06.2008 р. № 412, позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом державної виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до наказу начальника позивача від 25.05.2009 № 606, виданого на підставі п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-XII, п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі –Закон № 2181-ІІІ), та п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 № 80 та зареєстрованого в Мінюсті України 16.03.1998 за № 172/2612 співробітникам позивача було доручено проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009. термін перевірки був встановлений –5 робочих днів з 25.05.2009 по 29.05.2009 включно. На підставі наказу № 606 від 25.05.2009 начальником позивача було видане направлення № 300412 (а.с. 7) на проведення виїзної позапланової перевірки відповідача в період з 25.05.2009 по 29.05.2009. 25.05.2009 керуючий санацією відповідача був ознайомлений із зазначеним наказом та направленням.
25.05.2009 уповноважені посадові особи позивача розпочали проведення перевірки відповідача.
У зв’язку з відмовою відповідача від допуску посадових осіб позивача до проведення позапланової виїзної перевірки, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.
Правовою підставою вимог позивача є Закон № 509-ХІІ.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
В ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ наведені обставини, за наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова виїзна перевірка. Серед таких обставин п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону №509-ХІІ визначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
Своє право на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача позивач вмотивовує тим, що згідно із визначенням, наведеним в ст. 1 Закону №2343-XII, санацією є система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. В значенні Закону № 2343-ХІІ реструктуризацією підприємства є здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
З наведеного позивач приходить до висновку про те, що наслідком санації відповідача є його обов’язкова реорганізація.
Позицію позивача суд вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства України, через наступне.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року установлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V) дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 2 статті 2 Закону № 877-V визначені відносини, на які дія цього закону не поширюються.
Пунктом 17 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі –Закон № 107-VI) частина 2 статті 2 Закону № 877-V була викладена в новій редакції, якою, крім іншого, передбачалось що дія Закону № 877-V не поширюється на відносини контролю за дотриманням податкового законодавства. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміну, внесену в ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V Законом № 107-VI, визнано неконституційною. Тобто, така зміна з 22.05.2008 втратила чинність, а відтак, на час розгляду справи, чинною є редакція ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V, яка існувала до набрання чинності Законом № 107-VI.
Таким чином, предметом регулювання Закону № 877-V є крім іншого й відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю за дотриманням податкового законодавства. А відтак дія положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» поширюється й на правовідносини між позивачем та відповідачем.
З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, а відтак доходить висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В адміністративному позові в повному обсязі відмовити прокурору Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя в задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення або складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 17.11.2009.
Суддя О.В. Конишева
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Конишева