а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 грудня 2009 р.       Справа № 2-а-5011/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича ,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом : Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області  

до :   державного підприємства "Ензим"  

про : стягнення заборгованості в сумі 27707,97 гривень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області до державного підприємства “Ензим” про стягнення боргу.

Позов мотивовано тим, що ДП "Ензим" зареєстровано як платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до УПФ України у м. Ладижин Вінницької області.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, положень Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”№21-1, відповідач зобов’язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, а оскільки в нього існує заборгованість по такій виплаті, то позивач просив задовольнити позов та стягнути з ДП "Ензим" на його користь 27707,97 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак до суду надійшло клопотання щодо розгляду справи без його участі. Зі змісту  даної  заяви  вбачається, що представник УПФ України у м. Ладижин  позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, повноважного представника в судове засідання не направив, однак надіслав письмову заяву щодо розгляду справи без участі свого представника. Разом з тим, в заяві зазначається про те, що заперечень проти даного позову в частині відшкодування заборгованості в сумі 9828,24 гривень за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року не має. Щодо відшкодування решти заборгованості в сумі 17879,73 гривень за період з квітня 2006 року по листопад 2008 року відповідач заперечував, у зв’язку із пропущенням позивачем річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, а тому з цієї підстави у цій частині позову просив відмовити.

Суд, дослідивши дану заяву, розцінює її зміст як часткове визнання відповідачем адміністративного позову.

Окрім того, на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшло письмове клопотання представника позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду. Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку із заключенням у 2004 році мирової угоди між УПФ України у м. Ладижин та ДП "Ензим" право позивача для звернення до суду унеможливлювалось. Даною мировою угодою передбачалось розстрочення боргів відповідача перед Пенсійним фондом строком на 4 роки. Проте, умови мирової угоди ДП "Ензим" виконані не були. Термін розстрочки боргів за мировою угодою закінчився у вересні 2008 року, у зв'язку із цим, крім розстроченого судом відповідачеві боргу виникла велика кількість нових боргових зобов'язань. А тому, маючи надію на сплату відповідачем боргу за мировою угодою, позивач і вчасно не звернувся до суду із адміністративним позовом.

Суд, розглянувши дане клопотання, приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, а строк підлягає поновленню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, суд вважає, що наведені у клопотанні представника позивача причини щодо поновлення строку звернення, є поважними та достатніми для його поновлення, оскільки дійсно позивач мав усі законні підстави вважати, що розстрочена відповідно до мирової угоди заборгованість починаючи з 2004 року відповідачем буде сплачена. Суд вважає, що укладена між сторонами мирова угода щодо розстрочення боргу є поважною причиною пропуску позивачем строку звернення до суду, так як останній, починаючи з 2004 року і по 2008 рік, мав надію на повне погашення ДП "Ензим" заборгованості перед Пенсійним фондом, що і зумовило пропуск річного строку звернення до суду з позовом. Разом із тим, суд вважає, що невідшкодування ДП "Ензим" виплаченої гр. ОСОБА_1 пенсії, ускладнює виконання Пенсійним фондом одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійних виплат, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсії та інших соціальних виплат, - чим порушуються інтереси держави.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом  та розглянути справу в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Також, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Ензим" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” ДП "Ензим" має сплатити до Пенсійного фонду за перебуваючого на пенсії ОСОБА_1, що працював на даному підприємстві та отримує пенсію за Списком № 2, витрати на виплату та доставку пенсії за період з квітня 2006 року по жовтень 2009 року в розмірі 27707,97 гривень (а.с.23-25).

Судом встановлено, що згідно заяви ОСОБА_1 04.04.2006 року йому призначено пенсію відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.5-6).  

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663.

Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та інших видів пільгових пенсій.

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції “Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України” №21-1, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції № 21-1 управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.

За правилами встановленими підпунктом 6.8. Інструкції №21-1, підприємства та організації зобов’язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем витрати на виплату та доставку пенсії за період з квітня 2006 року по жовтень 2009 року в розмірі 27707,97 гривень за пенсіонера ОСОБА_1 до УПФ України у м. Ладижин Вінницької області не відшкодовано.

При дослідженні матеріалів справи знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах по Списку №2 відносно гр. ОСОБА_1 на суму 27707,97 грн., про що свідчать розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.23-25).

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вимоги позову визнав частково.

За вказаних обставин та вищезазначених положень чинного законодавства України, враховуючи, що невідшкодування ДП "Ензим" виплаченої гр. ОСОБА_1 пенсії, ускладнює виконання Пенсійним фондом одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійних виплат, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсії та інших соціальних виплат, - чим порушуються інтереси держави, а також враховуючи той факт, що відповідач вимоги позову визнав частково, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 99, 100, 112, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Державного підприємства "Ензим" (вул. Хлібозаводська, 2, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, р/р 260042468 в Райффайзен банк "Аваль" МФО 302247, код ЄДРПОУ 00479824) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області (вул. Процишина, 91, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, р/р 25607736170103 в ОПЕРВ Вінницького обласного управління Ощадбанку, МФО 302076, код ЄДРПОУ 26285320) 27707,97 гривень (двадцять сім тисяч сімсот сім гривень дев'яносто сім копійок)  боргу по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя        Сауляк Юрій Васильович