а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4849/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Балан Марині Анатоліївні,
за участю представника позивача Кравенського Валерія Вікторовича,
представника відповідача Остапчук Ірини Вікторівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницького області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ситковецькепро стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,
встановив:
13 листопада 2009 року управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області (УПФ України у Немирівському районі) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ситковецьке(ТОВ Ситковецьке, Товариство) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 235139 грн 30 коп. мотивуючи вимоги наступним.
ТОВ Ситковецькезареєстроване в УПФ України у Немирівському районі і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Станом на 04 листопада 2009 року за відповідачем рахується борг по сплаті страхових внесків - це недоїмка за період з 20 лютого 2009 року по 04 листопада 2009 року.
Про сплату вказаної суми Товариству надсилались вимоги, проте заборгованість відповідачем не сплачена і вимоги в установленому законом порядку не оскаржені.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник УПФ України у Немирівському районі –начальник відділу юридичного, кадрового та організаційно-інформаційного забезпечення В.В.Кравенський (довіреність на а.с. 33) позов підтримав та просив його задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні 15 грудня 2009 року, представник позивача у зв’язку з поданням відповідачем розрахунку сум страхових внесків за жовтень місяць 2009 року та його несплатою у встановлений строк, на підставі частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) подав заяву про збільшення позовних вимог на 36759 грн 15 коп. відповідно (а.с. 38-40).
На підтвердження збільшеної суми, В.В.Кравенським надано для долучення до матеріалів справи розрахунок ТОВ Ситковецькесум страхових внесків за жовтень місяць 2009 року, виписку із банку та акт звірки взаємних розрахунків від 20 листопада 2009 року.
Таким чином, з огляду на матеріали справи, сума позову на момент розгляду та вирішення справи становить 267386 грн 05 коп.
Зважаючи на те, що в силу частини першої статті 51 КАС України, крім прав та обов’язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято судом, оскільки ці дії не суперечать закону.
Представник відповідача –головний бухгалтер Остапчук І.В. (довіреність на а.с. 36) первинні та збільшенні позовні вимоги визнала повністю. Додатково пояснила, що оскільки стосовно ТОВ Ситковецькегосподарським судом Вінницької області порушено справу про банкрутство та відкрито процедуру санації, то Товариство фактично не має змоги погашати поточну заборгованість перед позивачем, без врахування при цьому порядку черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що встановлена господарським судом.
Суд заслухав пояснення представників позивача й відповідача, повно, всебічно, об’єктивно дослідив надані у справу докази, надав їм юридичну оцінку, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуваннявід 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно положень частини другої статті 5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).
ТОВ Ситковецькезареєстроване, як юридична особа Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області 11 листопада 2005 року, про що видано свідоцтво серії А00 №146298.
Відповідно до заяви відповідача, його зареєстровано в УПФ України у Немирівському районі платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 24).
Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону №1058).
Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 року №64/8663 на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 вказаної Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до чинного законодавства, ТОВ Ситковецьке18 березня 2009 року до УПФ України у Немирівському районі подало розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий місяць 2009 року в розмірі 21381 грн 28 коп., 15 квітня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень місяць 2009 року в розмірі 22260 грн 24 коп., 20 травня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2009 року в розмірі 36065 грн 76 коп., 19 червня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2009 року в розмірі 27555 грн 07 коп., 20 липня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2009 року в розмірі 24717 грн 86 коп., 20 серпня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2009 року в розмірі 33667 грн 02 коп., 18 вересня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень місяць 2009 року в розмірі 41722 грн 45 коп., 16 жовтня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень місяць 2009 року в розмірі 40570 грн 77 коп., однак вказані суми сплачені частково (а.с. 6-13).
Зокрема, як вбачається із картки особового рахунку страхувальника та виписки банку, 21 вересня 2009 року відповідачем сплачено внески за серпень 2009 року в сумі 2000 грн, а на підставі платіжного доручення №179 сплачено внески за цей же період у сумі 700 грн. Крім того, 09 жовтня 2009 року ними сплачено на підставі платіжного доручення №172 внески в сумі 10000 грн. (а.с. 14-19, 25-27).
Однак при цьому, слід зазначити, що існуючу заборгованість, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду. А в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
На виконання вказаних положень закону, управлінням Пенсійного фонду України у Немирівському районі направлялись відповідачу вимога від 02 червня 2009 року №Ю-58 на загальну суму 36065 грн 76 коп., отримана ним 05 червня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №790516 (а.с. 21), вимога від 04 вересня 2009 року №Ю-58 на загальну суму 121904 грн 56 коп., отримана ним 10 вересня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №849235 (а.с. 22), вимога від 05 жовтня 2009 року №Ю-58 на загальну суму 205766 грн 14 коп., отримана ним 08 жовтня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №864218 (а.с. 23).
Нарахована позивачем сума протягом десяти робочих днів після отримання вимог не сплачена та ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржена.
Станом на 04 листопада 2009 року заборгованість ТОВ Ситковецькеперед УПФ України у Немирівському районі становила 235139 грн 30 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 20).
Однак, ТОВ Ситковецьке20 листопада 2009 року до УПФ України у Немирівському районі подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2009 року в розмірі 36759 грн 15 коп., (а.с. 42).
При цьому, згідно із долученими до матеріалів справи випискими із банку, 03 листопада 2009 року ТОВ Ситковецькесамостійно частково погасило суму заборгованості, а саме, на суму 5000 грн на підставі платіжного доручення №219 (призначення платежу –внески до Пенсійного фонду на рахунок 33,2% за вересень місяць 2009 року) та на суму 10000 грн на підставі платіжного доручення №228 (призначення платежу - внески до Пенсійного фонду на рахунок 2% за вересень місяць 2009 року) (а.с. 41).
Таким чином, станом на час розгляду та вирішення справи заборгованість ТОВ Ситковецькеперед УПФ України у Немирівському районі становить 267386 грн 05 коп., що підтверджується актом звірки заборгованості перед бюджетом станом на 20 листопада 2009 року (а.с. 44).
З пояснень представника відповідача щодо причин існування заборгованості про стягнення якої заявлено даний позов вбачається, що оскільки стосовно ТОВ Ситковецькегосподарським судом Вінницької області порушено справу про банкрутство та відкрито процедуру санації , Товариство не має змоги погашати заборгованість перед позивачем, без врахування при цьому порядку черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що встановлена господарським судом.
В розрізі даної обставини, суд встановив, що заявлені позовні вимоги включають в себе заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування за період з 20 лютого 2009 року по 20 листопада 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, УПФ України у Немирівському районі внесено у список кредиторів у справі про банкрутство ТОВ Ситковецьке, порушеної ухвалою господарського суду Вінницької області від 25 грудня 2008 року.
Внесення УПФ України у Немирівському районі до списку кредиторів здійснено ухвалою господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2009 року.
З аналізу зазначеної ухвали вбачається, що сума з якою позивач включений до списку кредиторів становить 295508 грн 73 коп. (а.с. 46-47), однак вказана сума не включає в себе заборгованість про звернення якої УПФ України у Немирівському районі звернувся до суду з даним позовом.
Наведене підтверджується заявою про включення до вимог кредиторів поточної заборгованості за лютий 2009 року у справі про банкрутство та ухвалою господарського суду Вінницької області від 02 квітня 2009 року про відмову у її задоволені (а.с.45, 50).
Так, згідно із статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до статті 12 цього Закону встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Наведені вище норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв’язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов’язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв’язку з чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
З огляду на наведене, за зобов’язаннями поточних кредиторів, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Частиною першою статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, передбачено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов’язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію. Таке нарахування припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, суд вважає, що немає перешкод у стягненні заборгованості у сумі 267386 грн 05 коп., оскільки нарахована вона в той час, коли боржник ще не визнаний банкрутом і процедуру ліквідації не розпочато, а також не є предметом розгляду господарського суду Вінницької області в межах справи про банкрутство ТОВ Ситковецьке. Тобто, розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті щомісячно відповідачем вносяться до УПФ України у Немирівському районі і є поточними сплатами, а відтак, ніякого відношення до погашення черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство не мають. Крім того, судом встановлено, що заявлені суми по згаданим справам різнять ся і відношення одна до одної не мають.
В силу частини третьої статті 18 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуваннястрахові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Не проведення розрахунків з Пенсійним фондом істотно зачіпає інтереси держави, перешкоджає їй в здійсненні своєчасного та в повному обсязі фінансування пенсійних виплат відповідно до чинного законодавства.
Згідно із пунктом 7 частини першої статті 64 Закону №1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи наділені правом стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, а згідно із частиною третьою статті 106 цього Закону орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що вимоги УПФ України у Немирівському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заявлена сума до стягнення складається із сум внесків, які визначенні відповідачем у поданих до управління розрахунках самостійно, що свідчить про їх погодження, в установлений строк ці суми не сплачені, що потягло за собою виникнення заборгованості, вимоги про їх сплату не виконані і в установленому законом порядку не оскаржені, більше того, відповідно до актів звірки взаємних розрахунків визнається ТОВ Ситковецьке(що не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси), а також враховуючи те, що УПФ України у Немирівському районі має право звернутися до суду про стягнення недоїмки, а суд наділений повноваженнями на стягнення такої заборгованості, то суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ситковецьке(вул. Мандролька, 19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, 22865, код ЄДРПОУ 33845116, р/р 26005310306254, МФО 302559, ВАТ ВТБ Банк м. Немирів) на користь управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 267386 грн 05 коп.
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 21.12.2009.
Суддя /підпис/ Чудак Олеся Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: