а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4117/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича ,
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю:
Позивача : ОСОБА_1
Представника позивача: ОСОБА_2
Представника відповідача : Мазура С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : СПД ОСОБА_1
до : управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі
про : визнання незаконною та скасування вимоги
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви СПД ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі про визнання незаконною та скасування вимоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає борг зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування безпідставним, посилаючись на його відсутність, а отже вимога управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі щодо сплати боргу по страхових внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування є нечинною. На підставі наведеного, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами..
Ухвалою суду від 12.10.2009 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та поясненнях від 02.11.2009 року за вх.№17300. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача вимоги позову не визнав з підстав, викладених в запереченнях за вх.№17000 від 27.10.2009 року, посилаючись при цьому на обґрунтованість вимоги та її винесення відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема зазначив наступне.
СПД ОСОБА_1 зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в УПФ у Крижопільському районі за №0209030635.
Згідно поданих відповідачем розрахунків зобов’язання зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, картки особового рахунку платника, рішення про застосування штрафних санкцій та пені за вказаним підприємством рахується борг на суму 3662,78 грн., в тому числі зі сплати внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 2532,35 грн., недоїмка зі сплати штрафних санкцій в сумі 714,53 грн. та пені в сумі 415,90 грн. Вказаний борг рахується станом на 01.09.2009 року.
Згідно з п.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058- IV від 09.07.2003 року територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про її сплату. СПД ОСОБА_1 було надіслано вимогу про сплату боргу №Ф-У133 від 04.09.2009 року на суму 3662,78 грн., яку боржник протягом 10 днів після отримання не сплатив.
На виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2009 року про скасування рішення №387 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, винесеного 29 грудня 2007 року на суму штрафної санкції 3766,26 грн. і пені – 1289,13 грн., рішення скасовано та дана штрафна санкція і пеня залишається не застосованою і в особовий рахунок платника не потрапляє.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає дії управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі такими, що не суперечать нормам чинного законодавства, а тому просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Стаття 15 Закону №1058-1У передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Як встановлено в судовому засіданні, СПД ОСОБА_1 зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в УПФ у Крижопільському районі за №0209030635.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України №1058-1У та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не своєчасно сплачував нараховані за відповідний базовий період страхові внески, в результаті чого за період 2004-2006 рр. виникла заборгованість. Зазначене підтверджується карткою особового рахунку страхувальника та відповідними розрахунками страхових внесків, фінансової санкції та пені, що знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, виходячи із вище вказаного, судом критично оцінюються доводи позивача щодо вчасності сплати страхових внесків та дотримання чинного законодавства щодо сплати страхових внесків.
Згідно п. 5 ст. 106 Закону №1058-VI за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Як з’ясовано в судовому засіданні, позивач систематично порушував терміни сплати страхових внесків та частково сплачував їх до територіального органу Пенсійного фонду України. Однак в зв’язку з тим, що сума сплати була неповною, у позивача рахувалась недоїмка, на яку нараховувались фінансові санкції та пеня, а сплачені кошти зараховувались в порядку календарної черговості як сплата недоїмки, пені та фінансових санкцій. Проте, заборгованість в повному обсязі станом на час розгляду справи не була погашена.
На думку позивача та його представника, оскаржувана вимога про сплату боргу є безпідставною та нечинною, оскільки сума заборгованості, що в ній зазначена, включає в себе суми страхових внесків, що вже були пред’явлені до сплати в рішенні №387 від 29.12.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, винесеному на суму штрафної санкції 3766,26 грн. і пені –1289,13 грн., яке було скасоване 05.06.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом.
При дослідженні вказаного рішення судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2008 року було скасовано рішення УПФ України в Крижопільському районі №387 лише в частині застосування фінансових санкцій та пені, а відтак сума недоїмки, яка не була оскарженою при оскарженні даного рішення та утворилась внаслідок систематичного порушення позивачем термінів сплати страхових внесків, залишилась несплаченою, а тому була включена до загальної суми заборгованості, виставленій у вимозі №Ф-У133 від 04.09.2009 року на суму 3662,78 грн.
Що стосується сум фінансових санкцій та пені згідно рішення №378, то дані суми не включались до суми заборгованості, виставленій у оскаржуваній вимозі, про що позивачу роз’яснено в листі УПФ України в Крижопільському районі №71/06-25/03 від 25.01.2008 року. Зазначене водночас підтверджується і відповідними розрахунками фінансових санкцій та пені, що були досліджені судом.
Таким чином, судом встановлено, що позивач має заборгованість перед УПФ України у Крижопільському районі на загальну суму 3662,78 грн., що складає: недоїмка –2532,35 грн., фінансові санкції –714,53 грн., пеня –415,90 грн.
В силу ч. 3 ст.106 зазначеного вище Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду , надсилають страхувальникам, які мають борг, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Як встановлено в судовому засіданні на адресу позивача управлінням була направлена вимога №Ф-У133 від 04.09.2009 року. Позивач дану вимогу отримав, однак не сплатив.
З огляду на наведене, а також враховуючи непереконливість доводів позивача та підтвердженість в судовому засіданні існування боргу у позивача перед УПФ України у Крижопільському районі відповідними розрахунками та карткою особового рахунку страхувальника, суд не вбачає підстав для визнання нечинною вимоги УПФ України в Крижопільському районі №Ф-У133 від 04.09.2009 року про сплату страхових внесків на суму 3662,78 грн.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши окремі положення законодавчої та нормативно-правової бази, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо необгрунтованості позовних вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог СПД ОСОБА_1 щодо визнання незаконною та скасування вимоги №Ф У133 від 04.09.2009 року про сплату боргу в сумі 3662,78 грн. (три тисячі шістсот шістдесят дві гривні сімдесят вісім копійок) відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 07.12.09
Суддя Гонтарук Віктор Миколайович