а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 р. Справа № 2-а-5172/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича ,
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю:
Позивача : Кривенка І.І.
Представника позивача: Церковнюк Ж.М.
Представників відповідача : Могир О.Ю., Цимбалюк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : Вищого професійного училища №32
до : контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про : визнання протиправним акту
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Вищого професійного училища №32 до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання нечинним акту ревізії фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища №32 с. Гущинці №03-07/29 від 30.10.2009 року, а саме в частині нецільового використання коштів в частинах 19-22 розділу 3 на суму 194297,10 грн., частині 19-20 розділу 8 на суму 38476,55 грн.
Позов мотивовано тим, що працівниками контрольно-ревізійного відділу у Липовецькому та Оратівському районах та контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області в період з 07.10.2009 року по 30.10.2009 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища №32 за період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року, за результатами якої було складено акт №03-07/29 від 30.10.2009 року.
Позивач не погоджується з результатами перевірки, а тому за вказаних обставин звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 07.12.2009 року провадження по справі відкрито.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та послались на докази, викладені в позові. Просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача з вимогами позову не погодились з підстав, викладених в запереченнях за вх.№20887 від 23.12.2009 року. Зокрема зазначили наступне.
Позивач як підставу позовних вимог зазначає ст. 50 Закону України "Про професійну-технічну освіту", безліч положень та інших нормативних актів, в яких зазначається, що підготовка кадрів здійснюється за рахунок державного замовлення на підготовку робітничих кадрів за кодом 221130.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В Законах України "Про державний бюджет України на 2007, 2008, 2009 роки" є розмежування по двом гілкам влади фінансування (код 221130 - ІІІ рівень акредитації, 221150 - І, ІІ рівень акредитації) навчальних закладів, які готують спеціалістів різних рівнів акредитації.
Отже, на думку відповідача, позивач, як освітній навчальний заклад, зобов"язаний чітко виконувати вимоги закону щодо розмежування фінансування по різним кодам, в обов"язковому порядку дану вимогу закону повинно виконувати Міністерство освіти України, яке затвердило відповідний паспорт бюджетної програми, в якому також немає розмежування по різним кодам. Проте позивач довільно трактує положення законодавства, при цьому не досліджуючи норми Закону України "Про Державний бюджет України", в якому прямо прописується фінансування даного питання.
Враховуючи вказане, відповідач вважає, що висновки, викладені ним в акті перевірки (ревізії), є цілком правомірними.
Із заперечень також вбачається, що в договорах підряду №05/12 від 19.12.2008 року та №02/38 від 11.12.2008 року та актах приймання виконаних підрядних робіт форма 2 КБ вказано (передбачено), що проводились пусконалагоджувальні роботи. Відповідно до роз"яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 року (із змінами), пусконалагоджувальні роботи передбачено проводити по КЕКВ 1139 - оплата інших послуг та інші видатки, а по КЕКВ 1165 - оплата інших комунальних послуг - здійснюються витрати на технічне обслуговування.
Окрім того, відповідачем зазначено про те, що фактично позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про визнання незаконним акту ревізії від 30.10.2009 року №03-07/29 фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища №32 с. Гущинці.
Однак, на думку відповідача, вказана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
В силу ч.2 вказаної норми державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. У даному випадку контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено перевірку позивача шляхом інспектування.
Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Працівниками контрольно-ревізійного відділу у Липовецькому та Оратівському районах та контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області проведену вищеназвану ревізію та оформлено її результати відповідно до Порядку проведення інспектування ДКРС, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року №550 та Методики оформлення органами ДКРС результатів ревізій, затвердженої ГоловКРУ від 27.10.2006 року №358.
Крім того, оскільки до 01.09.2005 року справи, у яких стороною виступали органи ДКРС відносились до компетенції господарських судів, Вищий арбітражний (господарський) суд у роз"ясненні №02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з подальшими змінами та доповненнями) зокрема зазначив: не можуть оспорюватись в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинених у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов"язкового характеру.
Враховуючи вказане, а також те, що акт перевірки є документом, який лише фіксує наявність порушень чинного законодавства та не породжує правових наслідків для сторін і не має обов"язкового характеру, відповідач вважає, що вимога про його скасування не може бути предметом дослідження у суді, і просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
В силу ч.2 вказаної норми державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. У даному випадку контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено перевірку позивача шляхом інспектування.
Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Як встановлено в судовому засіданні, працівниками контрольно-ревізійного відділу у Липовецькому та Оратівському районах та контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області в період з 07.10.2009 року по 30.10.2009 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища №32 за період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року. Результати ревізії оформлені актом №03-07/29 від 30.10.2009 року відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 та Методики оформлення цими органами результатів ревізій, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 27.10.2006 року №358.
Зокрема в данному акті зазначено, що позивачем не за цільовим призначенням використані кошти в частинах 19-22 розділу 3 та частини 19-20 розділу 8 на підготовку учнів на третьому ступені навчання з присвоєнням кваліфікації "молодший спеціаліст" та оплату за виконані пусконалагоджувальні роботи.
Судом при оцінці доказів досліджено даний акт ревізії та встановлено, що він є службовим документом, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлення недоліків в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових пропущень.
Отже, акт ревізії №03-07/29 від 30.10.2009 року, що був складений працівниками контрольно-ревізійного відділу у Липовецькому та Оратівському районах та контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області за результатами перевірки, містить лише систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів.
Рішенням в розумінні ст.17 КАС України є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов"язковий характер для суб"єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб"єктів.
Акт ревізії не є власне актом державного чи іншого органу, який за своєю правовою природою носить нормативно-правовий характер або правовий акт індивідуальної дії, він не має ознак офіційного письмового документу.
Судом з"ясовано, що акт ревізії не відповідає наведеним вище критеріям, а відтак останній не породжує правових наслідків для сторін та не має обов'язкового характеру.
Виходячи із вищезазначеного, судом встановлено, що оскаржуваний позивачем акт ревізії не є рішенням суб"єкта владних повноважень, не може бути предметом розгляду адміністративних судів, тому в задоволенні вимог щодо його скасування слід відмовити.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, проте позивач не довів суду порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів діями чи рішеннями відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог Вищого професійного училища №32 щодо визнання нечинним акту ревізії фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища №32 с. Гущинці №03-07/29 від 30.10.2009 року, а саме в частині нецільового використання коштів в частинах 19-22 розділу 3 на суму 194297,10 грн., частині 19-20 розділу 8 на суму 38476,55 грн., відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 28.12.09
Суддя Гонтарук Віктор Миколайович