Справа №22ц-2939/09 Суддя першої інстанції Костюченко Г.С.
Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
з участю: апелянтки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И Л А :
7 липня 2009 р. ОСОБА_4 пред’явив у суді позовом до ОСОБА_5 про стягнення 10000 грн. боргу за договором позики, укладеному між сторонами 3 січня 2009 р.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2009 р. визнано укладену сторонами мирову угоду, а провадження по справі закрито. За умовами цієї угоди право власності ОСОБА_5 на ј частку житлового будинку АДРЕСА_1 припиняється з переходом цієї власності до ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка не брала участь у справі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши законність і обґрунтованість указаної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступних підстав.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що умови мирової угоди не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Між тим, з такими висновками місцевого суду погодитися не можна, оскільки він дійшов до них з порушенням вимог процесуального права, які регулюють порядок визнання судом мирової угоди.
Так, відповідно до части 1 – 3 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що мирова угода сторін укладалась по спору щодо позики.
Однак, в оскарженій ухвалі місцевого суду взагалі не зазначено яким же чином цей спір врегульовано та на основі яких взаємних поступок.
Крім того, суд постановив ухвалу щодо прав та обов'язків сторін, які не стосуються предмета позову і порушив при цьому права осіб, які не брали участі у справі.
Так, з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві часткової власності трьом особам: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 – по ј частці, а ОСОБА_2 – Ѕ частка. Реальний поділ цього будинку не проведено.
Між тим, визнаючи мирову угоду сторін про перехід до позивача права власності на ј частку вказаного будинку (тобто про відчуження цієї власності), місцевий суд не звернув уваги на наявність у ОСОБА_2 переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності на спірний будинок і, порушуючи вимоги ст. 33 ЦПК України, не залучив її до участі у справі, хоча це має суттєве значення для вирішення спору, оскільки в липні 2009 р. апелянтка вже подала до цього ж суду позов про переведення на неї прав покупця щодо на ј частку цього ж будинку.
За таких обставин оскаржена ухвала місцевого суду, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд для вирішення питання про можливість визнання судом укладеної сторонами мирової угоди та закриття провадження в справі.
Окрім тог, згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно:
- у встановленому порядку вирішити питання про залучення до участі у справі ОСОБА_2;
- належним чином перевірити чи не є договір позики між сторонами удаваним правочином, оскільки в 2008 р. місцевим судом вже розглядалась справа між тими ж сторонами про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірної нерухомості;
- вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного встановлення дійсних обставин справи і ухвалення рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2009 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: