Справа №22ц-2983/09 Суддя першої інстанції Агєєва Л.І.
Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2009 р., постановлену за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Український промисловий банк” (далі – ТОВ ,,Український промисловий банк”) про визнання недійсним кредитного договору,
В С Т А Н О В И Л А :
18 червня 2009 р. ОСОБА_3 подав до суду позов про визнання недійсним кредитного договору, укладеного між ним і ТОВ ,,Український промисловий банк” 22 лютого 2007 р.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2009 р. указана позовна заява була залишена без руху, як така що не відповідає вимогам ст. ст. 119-120 ЦПК України. Зокрема, не сплачено в повному розмірі витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, не зазначено можливі наслідки визнання недійсним указаного договору, в тому числі, договору поруки. Тому позивачу було запропоновано в строк до 20 липня 2009 р. усунути зазначені недоліки.
Наступною ухвалою судді цього ж суду від 23 липня 2009 р. позов повернуто позивачу, як неподаний, на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просив останню ухвалу скасувати як незаконну, а позов повернути до місцевого суду для розгляду по суті.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. А особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як убачається з матеріалів позову ОСОБА_3 ставить питання лише про визнання указаного договору недійсним. В зв’язку з чим суд, виходячи з указаних приписів процесуального права, не може вимагати від нього заявлення інших (додаткових) вимог.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 6 листопада 2009 року ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” (далі – Постанова) роз’яснив, що з а змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК (п. 7).
До того ж, у п. 31 вказаної Постанови роз’яснено, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору.
В зв’язку з чим, вимоги судді про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, як по майнових вимогах, є безпідставними.
Інші вимоги судді, щодо усунення недоліків позову, торкались тих обставин, які могли бути уточнені в судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала судді місцевого суду не відповідає вимогам процесуального закону, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2009 р. скасувати, а матеріали позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Український промисловий банк” про визнання недійсним кредитного договору повернути до того ж суду для виконання вимог ст. ст. 118 - 122 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: