Справа №22ц-2701/06         Суддя 1-ї інстанції: Гуденко О.А.

Категорія 20                         Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

                                                      У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                25 листопада 2009 року колегія судді судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

                 головуючого Славгородської Н.П.,

                 суддів Данилової О.О., Буренкової К.О.,

                 при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,

                 за участю позивачки і відповідачки ОСОБА_2,

                 розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

                                                   ОСОБА_3

                на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2009 р., ухвалене за її  позовом   до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, про перевід прав та обов’язків покупця,

                                                       в с т а н о в и л а :

               В травні 2009 р. ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, про перевід прав та обов’язків покупця.

             Позивачка зазначала, що є співвласником жилого АДРЕСА_1 листопада 2006 р. на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу  ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила 7/50 частин цього будинку. Проте її (позивачку) як співвласника  цього будинку, не було повідомлено про намір продажу вказаної частки в спільній частковій власності, в зв’язку з чим порушено її переважне право  на купівлю цієї частки.

            Посилаючись на наведене, позивачка просила перевести на неї права та обов’язки  покупця 7/50 частин даного домоволодіння та визнати за нею право власності на цю частку.

           Згідно квитанції від 8 вересня 2009 р.  позивачка  внесла 20751  грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області в рахунок  забезпечення  сплати вартості частки домоволодіння відповідно до ціни договору.

          Відповідно до положень ст. 362 ЦК продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити  інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він продає. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. До вимог співвласника про переведення прав і обов’язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права застосовується позовна давність в один рік.

          Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 мали на праві спільної часткової  власності  жилий АДРЕСА_1. На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 7 листопада 2006 р. ОСОБА_4  продала, а ОСОБА_2 купила 7/50 часток вказаного жилого будинку за 20 751 грн.

        Судом встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово пропонувала всім співвласникам, в тому числі і позивачці, купити належні їй 7/50 часток вказаного жилого будинку, але остання відмовилася із-за аварійного стану спірної частини будинку.

        Відмовляючи в задоволенні позову, суд на підставі ст. 362 ЦК  вірно виходив з того, що нотаріально посвідчений  7 листопада 2006 р. договір  купівлі-продажу  7/50 частки жилого будинку  відбувся без порушення переважного права співвласника ОСОБА_3 на купівлю цієї частки, оскільки інші співвласники  мали рівне з нею право  на придбання цієї частки нерухомого майна, а відповідачка ОСОБА_4, як продавець, скористалася  своїм правом вибору на продаж своєї частки  одному із його співвласників.

        Доводи апеляційної скарги про порушення  відповідачкою ОСОБА_4 переважного права позивачки на придбання спірної частки жилого АДРЕСА_1 безпідставні.

        Що стосується посилань суду про пропуск позивачкою строку позовної давності, то він хоча і є зайвим, але висновків суду не спростовує.

        Тому твердження позивачки про помилковість висновків суду про пропуск нею строку позовної давності теж не заслуговують на увагу, так як судом відмовлено їй в позові за безпідставністю вимог.

        Не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги  і про порушення судом вимог ст. ст. 27, 169 ЦПК із-за розгляду справи у відсутність відповідачки ОСОБА_4, оскільки дана обставина не порушує процесуальних прав позивачки.

        Враховуючи наведені обставини, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

        Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а :

        Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2009 р. залишити без змін.        

       Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

        Головуючий                                               Судді