Справа № 22ц- 2801/09 р.      Суддя по 1-й інстанції: Батченко О.В.

Категорія  24                           Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

                                                           У Х В А Л А

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

             23 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

              головуючого Паліюка В.П.,

              суддів Славгородської Н.П., Буренкової К.О.,

              при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,

              за участю  представників позивача Козирєва А.В. і Козак Г.В. та відповідача ОСОБА_4,

              розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

                                          представника ВАТ «Миколаївгаз»

             на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва  від 22 вересня 2009 р., ухвалене за позовом ВАТ «Миколаївгаз»  до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості  за спожитий природний газ,

                                                                   в с т а н о в и л а :

           В липні 2009 р.  ВАТ «Миколаївгаз» звернулося до суду з позовом  до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості  за спожитий природний газ.

          Позивач свої вимоги обгрунтовував тим, що відповідач являється абонентом ВАТ «Миколаївгаз», яке йому постачає природний газ для побутових потреб. Проте відповідач своєчасно не розраховувався за ці спожиті послуги, в зв’язку з чим виникла заборгованість, розмір якої станом 1 січня 2009 р. становить 529 грн. 94 коп.

         Посилаючись на наведені обставини, позивач  просив стягнути на його користь з відповідача  529 грн.94 коп. заборгованості.

        Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2009 р. в позові ВАТ «Миколаївгаз» відмовлено.

        В апеляційній скарзі представник ВАТ «Миколаївгаз» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Представник позивача посилається на помилковість висновку  суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

        Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не  підлягає  задоволенню із наступних підстав.

        Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 5 травня 2006 р. ОСОБА_4 є споживачем послуг  ВАТ «Миколаївгаз» по постачанню природного газу. Надані позивачем довідки свідчать про те, що відповідач не в повному обсязі сплачував вартість за спожитий газ за період з серпня 1997 р. по 1 грудня 2009 р., в зв’язку з чим загальна заборгованість склала 529 грн. 94 коп.

        Згідно зі ст. ст. 71, 75, 76, 80 ЦК 1963 р. загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується незалежно  від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Закінчення строку позовної давності до пред’явлення  позову є підставою для відмови в позові.

        Відповідно до ст. 257, ч.3 ст. 267 ЦК 2004 р.  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

       22 вересня 2009 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору.

      Виходячи із обставин справи, позивач мав дізнатися про невнесення відповідачем в повному обсязі плати за спожитий природний газ наступного місяця після невнесення такої плати.

      Позов пред’явлено у  липні 2009 р. і доказів на підтвердження того, що пропуск строку позовної давності в частині стягнення боргу, який обраховувався з серпня 1997 р. до 1 липня 2006 р. обумовлено поважними причинами позивач не надав, про його поновлення не просив.

       Тому висновок суду першої інстанції про відмову в стягненні заборгованості за указаний період за пропуском строку позовної давності є законним і обґрунтованим.

        Що стосується  вимог позивача про стягнення  з відповідача боргу за спожитий природний газ за період з 1 липня 2006 р. по 1 січня 2009 р., які заявлені в межах строку позовної давності, то в їх задоволенні судом також відмовлено правильно.

        Відповідно до ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

        Згідно розрахунків, наданих ВАТ «Миколаївгаз»,  за спожитий природний газ  за період з 1 липня 2006 р. по 1 січня 2009 р. ОСОБА_4 нараховано до сплати 760 грн., сплачено ним за вказаний період 740 грн. В зв’язку з чим борг становить 20 грн.03 коп. Разом з тим, із наданих позивачем розрахунків видно, що станом на 1 грудня 2009 р. відповідач переплатив позивачу за спожиті послуги 97 грн. 28 коп.

       Наведене свідчить про відсутність боргу у відповідача.

       Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ «Миколаївгаз» про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий газ за період з липня 2006 р. по 1 січня 2009 р., суд  помилково  виходив із пропуску строку позовної давності,  але це не вплинуло на вирішення цих вимог по суті.

       Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

       З врахуванням наведеного колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.  

       Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

        Апеляційну скаргу  ВАТ «Миколаївгаз» відхилити, а рішення  Центрального районного суду  м. Миколаєва від 22 вересня 2009 р. залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

        Головуючий                                              Судді