АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009 року Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю потерпілого ОСОБА_1 розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 серпня 2009 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 серпня 2009 року відносно на ОСОБА_2 закрито провадження у справі у зв’язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 24 листопада 2007 року о 8 год. 30 хв., керуючи автомобілем Ауді 100, реєстраційний номер НОМЕР_1 (транзит), рухаючись по вул. К.Маркса у м. Кіровограді, перед початком обгону автомобіля Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, в порушення вимог п. 14.2 Правил дорожнього руху, не переконавшись, що водій автомобіля Опель Астра не подав сигналу повороту ліворуч і при здійсненні обгону автомобіля Опель Астра допустив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У своїй апеляції ОСОБА_2 просить змінити дану постанову суду від 3.08.2009 року в частині підстави закриття провадження у справі. Мотивує скаргу тим, що суд виносячи постанову необґрунтовано критично поставився до його показань та показань свідка ОСОБА_5 і не обґрунтував своє критичне ставлення до їх показань, в частині того, що водій автомобіля Опель перед поворотом ліворуч не увімкнув лівий сигнал повороту і визнав його винним у порушенні п. 14 (б) ПДР на підставі показань потерпілих, свідка ОСОБА_6 та висновку судово-автотехнічної експертизи, який не підтверджує порушення ним зазначеної норми ПДР, а тому не може бути допустимим доказом по справі. Таким чином вважає, що його вина в порушенні вимог п.14 (б) ПДР в суді не доведена.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_7, який заперечив задоволення скарги і просив постанову суду залишити без зміни вважаю, що скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд всебічно, повно і об’єктивно з’ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 14.2 «б» Правил дорожнього руху України і, не зважаючи на те, що сам правопорушник своєї вини не визнав, його вина підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_7, свідка ОСОБА_6, висновком судово-автотехнічної експертизи № 1198/18 від 30.04.2009 року та схемою ДТП, дійсність якої не оспорюється учасниками ДТП і відповідно до якої зіткнення автомобілів відбулося на зустрічній смузі руху.
Суд врахував, що на день розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення зазначені у ст. 38 КУпАП, а тому дійшов правильного висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Доводи скаржника про те, що суд за наявності суперечливих показань, визнав достовірними одні та відкинув інші, дав не правильну оцінку доказам, оскільки висновок судово-автотехнічної експертизи не підтверджує порушення ним п. 14 (б) ПДР, а тому не може бути допустимим доказом по справі є безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як вбачається з постанови суду від 3.08.2009 року висновки районного суду повністю відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на всебічно досліджених у справі доказах. З урахуванням яких суд правильно прийняв, як правдиві показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_7 і свідка ОСОБА_6, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими достовірними доказами по справі, а також і з висновком судово-автотехнічної експертизи від 30.04.2009 року (а.с.96-99), відповідно до якого (варіант 2) причиною ДТП за даних обставин є не виконання водієм автомобіля Ауді вимог п.п. 2.3 (б), 14.2 «б» та 10.1 ПДР. Більше того, як вбачається зі схеми ДТП (а.с.8), саме місце зіткнення та розташування автомобілів на зустрічній смузі руху, а також відсутність гальмівного шляху підтверджує правдивість показань саме потерпілих та свідка ОСОБА_6, а не скаржника та свідка ОСОБА_5
За таких обставин справи місцевий суд не безпідставно, як на те вказує у своїй апеляції скаржник, а обґрунтовано критично оцінив показання ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, з приводу того, що водій автомобіля Опель перед зіткненням лише розпочав рух від правого краю дороги по ходу їх руху, не увімкнувши при цьому сигнал лівого повороту, а скаржник не встиг вжити заходів до попередження зіткнення, оскільки вказані доводи скаржника повністю спростовуються вищезазначеними доказами по справі, а саме показаннями потерпілих, свідка ОСОБА_6, висновком судово-автотехнічної експертизи (варіант 2) та схемою ДТП.
Будь-які дані з приводу того, що суд допустив процесуальні порушення під час розгляду справи, або дані, які б вказували на неповноту чи необ’єктивність розгляду справи, щодо ОСОБА_2, в матеріалах справи відсутні.
За наведених обставин справи підстав для зміни рішення районного суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 серпня 2009 року відносно ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв’язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення залишити без зміни.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ремез П.М.