Справа № 2-37 / 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Данилюк М.П.
секретаря Фурманюк В.М.
з участю предст. позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в Верховинському районі справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися в суд із позовом до відповідача про продовження строку на прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 заявлений позивачами позов підтримала, суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачів ОСОБА_4. Після його смерті залишилась спадщина, яка складається із житлового будинку в якому проживає відповідач ОСОБА_2. В цьому будинку позивачі проживали разом із своїм батьком до його смерті. Відповідач проживає в будинку з 1993 року. Між позивачами і відповідачем спору про спадкове майно не було. Вони домовились із ОСОБА_2, що половина будинку, яка належить їхньому батькові залишається за ними, позивачами. Позивачі довший час навідувались до відповідача, допомагали йому господарювати як на своїй половині будинку так і на його.
У січні 2004 року відповідач відмовився посприяти їм в оформленні права власності на частину будинку. Вважає, що з червня 2006 року, коли їм стало відомо про порушені позивачів права вони мають право звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідач ОСОБА_2. заявлений позов не визнав, суду пояснив, що проживав із матір'ю покійного ОСОБА_4 ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі 34 роки. В 1993 році ОСОБА_5 померла, а він залишився проживати в будинку, який спільно із дружиною побудували. її син ОСОБА_4 в 1977 році одружився із матір'ю позивачів і в 1982 році розпочали будівництво житлового будинку в селищі Верховина по вул..І.Франка, де і проживали всі позивачі із своєю матір'ю. Цей будинок допомагав будувати і він з дружиною.
В 1992 році ОСОБА_4 шлюб із матір'ю позивачів розірвав і проживав окремо, а перед смертю прийшов проживати до нього. Хоча дружини вже не було, він прийняв її сина проживати до себе, але ніяких майнових прав ОСОБА_4 не вимагав, тому і не могло бути ніякої домовленості з його дітьми, позивачами, так як вони проживали окремо і мали свій будинок, який будував їх батько ОСОБА_4 по вул..Франка, на який вони і мають право. Позивачі давно проживають в м.Київ, там і працюють і після смерті свого батька ніколи йому в його господарстві не допомагали. Просить в позові відмовити так як відсутнє майно на яке б відкривалась спадщина після смерті ОСОБА_4
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що після смерті своєї матері ОСОБА_5 з 1993 року і до своєї смерті ОСОБА_4 ( 1999 року) у встановленому законом порядку щодо спадкового майна, які б свідчили про прийняття спадщини в порядку та строки, передбачені п.іч.1 та ч.2 ст.549 ЦК України, які діяли на той період не свідчать про вступ в управління або володіння спадковим майном, а тому підстав вважати, що у гр.ОСОБА_6 в 1999 році відкрилась спадщина у господарстві відповідача ОСОБА_2 в суду немає, з цих підстав із-за відсутності спадкового майна немає підстав на продовження строку на спадкове майно.
Ч.З ст.1272 ЦК України передбачає визначення додаткового строку, достатнього для подання спадкоємцем заяви про прийняття ним спадщини, якщо строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні позивачами таких підстав не наведено.
На підставі ст.ст.1222, 1223, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215,217, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський райсуд шляхом подачі в 10 денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.