ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2007 р. Справа № 20/13/867-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Трачук А.С. (довіреність від 04.12.2006 року),
від відповідача: Волчецький І.М. ( довіреність №3579/10/10-013 від 13.04.2007 року),
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Нетішин
(м.Нетішин Хмельницької області)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "11" січня 2007 р. у справі
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (м.Нетішин Хмельницької області)
до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Славута Хмельницької області), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м.Нетішині (м.Нетішин Хмельницької області),
про визнання частково нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2001 року державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" пред'явило до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої в процесі розгляду справи стала Державна податкова інспекція у м.Нетішині, позов про визнання недійсним рішення Нетішинського відділення Славутської ОДПІ від 11.06.2001р. №72/23-21313677-2159 в частині донарахування податку на додану вартість, збору за спеціальне водокористування, прибуткового податку з громадян і відповідних сум штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с. 3 - 8, т.3 а.с. 136 - 138).
При повторному розгляді справи після скасування судових рішень в касаційному порядку, позивач заявою від 31.10.2005р. ( подана до суду 07.11.2005р.) уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсним (нечинним) зазначене рішення податкової інспекції в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 76051грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 34929,65грн. (т.3 а.с. 86 - 89).
Постановою господарського суду Хмельницької області від 11.01.2007р. позов задоволено частково.
Визнано нечинним рішення від 11.06.2001р. №72/23-21313677-2159 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 109555,65грн., з яких 75101 грн. основного платежу і 34454,65грн. штрафних санкцій (т.3 а.с. 144 - 148).
В апеляційній скарзі ДПІ у м.Нетішині просить скасувати постанову суду в частині задоволення позову та залишити позов без задоволення.
Посилається на те, що не відповідають чинному законодавству та обставинам справи висновки суду про правильне віднесення відокремленим підрозділом "Хмельницька АЕС" до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 26934,25грн. і 14666,00грн., сплачених при придбанні товарно-матеріальних цінностей, які були передані для використання в соціальній сфері та не використані на момент проведення перевірки.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, в порушення п.11.6 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" після експорту товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України в межах бартерної угоди підприємством не проведено змін в податковому обліку і у вересні 2000 року не зменшено податковий кредит на суму податку на додану вартість з вивезеного товару у розмірі 33493,82грн., в тому числі 1,50грн. ПДВ з ціни придбання товару і 33492,32грн. ПДВ з транспортних витрат (т.4 а.с. 2 - 3).
Позивач не подав у письмовій формі заперечень на апеляційну скаргу.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
ДПА у Хмельницькій області провела перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" за період з 01.01.2000р. по 31.12.2000р.
За наслідками перевірки складено акт від 01.06.2004р., в якому зазначено про завищення позивачем податкового кредиту на 76051грн., в тому числі:
в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 26934,25грн. за придбані товарно-матеріальні цінності, відпущені для використання на об'єктах соціально-культурної сфери на суму 134671,25грн., з яких по будинку культури згідно оборотної відомості станом на 31.12.2000р. залишок товарно-матеріальних цінностей складає по рахунку 201 - 23005,07грн., по рахунку 207 - 15206,92грн.; по спортивному комплексу згідно оборотної відомості станом на 31.12.2000р. залишок товарно-матеріальних цінностей по рахунку 201 - 57464,46грн., по рахунку 207 - 38994,62грн.;
в порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено до податкового кредиту 14666грн. ПДВ, сплачених при придбанні товарів, переданих по авізо будинку культури "Енергетик" Хмельницької АЕС та спортивному комплексу Хмельницької АЕС і використаних в соціальній сфері;
в порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 957,00грн. за придбані послуги спецзв'язку від військової частини Е-6625 м.Хмельницький, яка не є платником податку на додану вартість, згідно податкових накладних б/н від 03.08.1999р. - 319грн., №9 від 09.12.1999р. - 319 грн., №1 від 24.01.2000р. - 319грн., в яких відсутні дані про індивідуальний податковий номер платника податку та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку;
в порушення п.11.6 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" у вересні 2000 року не зменшено податковий кредит на 33494грн. ПДВ з придбаних та експортованих акціонерному товариству "Атоммаш" (Росія) приводів системи управління захистом після зміни договору №216-126/209 від 15.12.1999р. додатковим погодженням від 08.09.2000р. про погашення взаємної заборгованості в частині заміни грошової форми розрахунків бартерними операціями (т.1 а.с. 12 - 46).
На підставі акта перевірки Славутською ОДПІ в особі Нетішинського відділення прийнято рішення №72/23-21313677-2159 від 11.06.2001р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76051грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 34929,65грн. (т.1 а.с. 51 - 53).
При вирішенні справи суд першої інстанції погодився з органом державної податкової служби про безпідставне віднесення підприємством до податкового кредиту податку на додану вартість з операцій надання послуг зв'язку військовою частиною, яка не є платником ПДВ, та за податковими накладними, що не відповідають встановленим вимогам (т.1 а.с. 109 - 111, 147, т.2 а.с. 79).
Судове рішення в цій частині ніким не оскаржено. Здійснюючи апеляційне провадження, колегія суддів не вбачає порушень, які могли б призвести до неправильного вирішення справи щодо цих обставин.
Штрафна санкція, що нарахована на завищену суму податкового кредиту у розмірі 957грн, становить 475грн. (т.4 а.с. 17).
Перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту 26934,25грн. ПДВ, сплачених при придбанні товарно-матеріальних цінностей, які були передані на об'єкти соціально-культурної сфери (спортивний комплекс і будинок культури), та 14666,00грн. ПДВ, сплачених при придбанні товарів, переданих по авізо на підставі накладних №№2297, 2298, 3446, 7211, 7212, 2501, 2502, 2503, 2504 на загальну суму 73330,17грн. тим же спортивному комплексу та будинку культури для використання в соціальній сфері.
Суд правомірно вважав такий висновок необгрунтованим, про що навів відповідні мотиви з посиланням на конкретні докази (т.1 а.с. 112 - 124, т.2 а.с. 131 - 140, 141 - 145, т.3 а.с. 1 - 68, 74 - 75).
Будинок культури та спортивний комплекс належать до об'єктів соціально-культурної сфери, утримуються за рахунок прибутку ВП "Хмельницька АЕС" і перебувають на його балансі.
Підпунктом 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з п.п. 7.4.4 ст.7 Закону у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Позиція податкової інспекції грунтується на тому, що відповідно до п.п.5.3.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу валових витрат, а тому не включаються до складу податкового кредиту.
Однак, податковим органом не враховано чинність в 2000 році пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що регулює особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.
Підпунктом 5.4.9 п.5.4 ст.5 цього Закону передбачено, що до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання та експлуатацію таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утриманні за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації):
спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів).
В акті перевірки не зазначено про платне використання товарно-матеріальних цінностей, з операцій придбання яких віднесено до податкового кредиту 41600,25грн. ПДВ, при наданні послуг в спортивному комплексі чи будинку культури Хмельницької АЕС.
За такого положення підприємство не завищило податковий кредит з податку на додану вартість на суму 26934,25грн. та 14666грн.
Позивачем в квітні 2000 року відповідно до договору №216-126/209 від 15.12.1999р. на підставі митних декларацій №40003/0/000379 та №40003/0/000380 від 28.04.2000р. експортовано для ВАТ "Атоммаш" м.Волгодонськ Ростовської області (Росія) приводи системи управління захистом. Пунктом 3 зазначеного договору встановлена грошова форма розрахунків. Додатковим погодженням від 08.09.2000р. "Про погашення взаємної заборгованості" проведено зміни умов договору щодо форми розрахунків в частині погашення заборгованості за реалізовані товари (приводи СУЗ) в рахунок виконаних акціонерним товариством "Атоммаш" робіт згідно з договором №093/143-98 від 21.08.1998р., тобто шляхом бартерних операцій (т.2 а.с. 75 - 76, 146 - 164).
В накладній від 28.04.2000р. на відпуск товарно-матеріальних цінностей вказана ціна 15-ти проводів СУЗ - 810225,00грн. і вартість транспортно-заготівельних витрат в сумі 162045,00грн., а всього 972270,00грн. (т.2 а.с. 21 ,77).
Розраховуючи суму ПДВ, на яку необхідно зменшити податковий кредит за ставкою 20%, як до балансової вартості СУЗ, так і до транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з їх експортом по бартеру, податкова інспекція виходила з положень п.11.6 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого у період з 1 травня 2000 року до 1 січня 2001 року в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку.
Такі міркування відповідача є необгрунтованими.
По-перше: приводи СУЗ придбавались в четвертому кварталі 1988 року на підставі договору, укладеного між Хмельницькою АЕС та "Атоменергокомплект" за №1058 від 15.02.1988р. на поставку устаткування та специфікації до нього під №10. До моменту їх продажу в квітні 2000 року вони обліковувалися на складі Хмельницької АЕС, що підтверджується карткою складського обліку №23 (т.2 а.с. 119 - 123).
Дане устаткування було придбане до моменту введення ПДВ в систему оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, а тому на збільшення податкового кредиту сума не відносилася, оскільки її не було взагалі.
По-друге: податкова інспекція неправильно тлумачила п.11.6 ст.6 Закону, в якій йдеться про оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій в 2000 році, починаючи з 1 травня.
За загальним правилом, встановленим п.п.6.2.1 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", яке діяло також протягом 2000 року, операції поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою.
За змістом п.11.6 ст.11 Закону сума податку на додану вартість, яка не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до валових витрат виробництва (обігу), стосується в товарообмінній операції не вивезення товару за межі митної території України, а придбання товарів (робіт,послуг) в нерезидента, тобто операції імпорту.
По-третє: в згаданій правовій нормі зазначено про невіднесення суми ПДВ на збільшення податкового кредиту, тоді як податкова інспекція стверджує про необхідність зменшення податкового кредиту на суму податку на додану вартість, сплаченого в ціні колись придбаного товару.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції на законних підставах частково скасував оспорене рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих таперехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Нетішині залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 11 січня 2007 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
віддрук. 4 прим.
1- до справи,
2- позивачу,
3- відповідачу,
4- в наряд.