Судове рішення #727309
4/130-07

                        

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "24" травня 2007 р.                                                           Справа № 4/130-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   


при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

 

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м.Вінниця

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від "07" лютого 2007 р. у справі № 4/130-07 (суддя В.В. Білоус)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м.Вінниця

про стягнення 29596,23 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.02.2007р., зокрема, справу №4/130-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агро-Союз" (смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" (м.Вінниця) про стягнення 29596,23 грн. прийнято до провадження, призначено до розгляду на 10.04.2007р., а також накладено арешт на рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" в сумі 29596,23 грн. й направлено ухвалу органу ДВС за місцезнаходженням відповідача для накладення арешту на майно в державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна (т.1, а.с.156).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині вжиття заходів забезпечення позову, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її в цій частині скасувати (т.2, а.с.2-3).

В апеляційній скарзі, відповідач, зокрема, зазначає, що:

- ухвала місцевого господарського суду від 07.02.2007р. не містить переконливих мотивів застосування заходів до забезпечення позову, а посилання суду на розбіжності між адресою відповідача, зазначеною в договорі від 29.03.2004р., відбиткою печатки останнього та його адресою, вказаною у відзиві на позовну заяву та довідці №2322 від 18.08.2005р., не є законним й обґрунтованим твердженням про необхідність накладення арешту на майно;

- не вважається достатнім доказом та обґрунтуванням необхідності застосування заходів до забезпечення позову також посилання суду на "припущення позивача, що виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим";

- накладення арешту на майно може призвести до ускладнення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" і таким чином суд втручається в цю діяльність підприємства;

- крім того, в задоволенні клопотання позивача від 01.12.2005р. про забезпечення позову, раніше було відмовлено господарським судом Донецької області.

Позивач у відзиві від 03.05.2007р. на апеляційну скаргу зазначає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 07.02.2007р. в частині вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою та законною, а тому відсутні підстави для її скасування, оскільки суд цілком правомірно дійшов висновку, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову підтверджується ймовірністю настання для позивача негативних матеріальних наслідків у разі можливого вчинення відповідачем дій з відчудження майна, що унеможливить виконання судового рішення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

22.05.2007р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Зважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином (ухвалу про прийняття апеляційної скарги відповідача до провадження було надіслано на адреси сторін рекомендованими листами 16.03.2007р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції канцелярією Житомирського апеляційного господарського суду, що додається до матеріалів справи), а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами, а тому задовольняє й клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

07.12.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агро-Союз" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" про стягнення на його користь з останнього 29596,23 грн. (т.1, а.с.7-8).

Крім того, заявою від 01.12.2005р. позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" в сумі 29596,23 грн., а за відсутності на рахунках відповідача такої суми грошових коштів - також на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" (т.1, а.с.10-11).

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що 29.03.2004р. між сторонами було укладено договір №10-04/03-29-01 про надання посередницький послуг загальною вартістю 37500,00 грн., за яким позивач надав відповідачеві послуг на суму 37500,00 грн., доказом чого є підписаний сторонами акт прийому наданих послуг від 01.10.2004р. Відповідно до п.4.3 договору відповідач повинен був сплатити позивачу 37500,00грн. протягом трьох календарних днів з моменту передачі позивачем відповідачу по акту прийому-передачі факсової копії договору купівлі-продажу (поставки) з продавцем продукції, але не пізніше 31.10.2004р. Однак, відповідач платіжним дорученням №718 від 06.10.2004р. перерахував позивачу лише 12500,00грн. Неодноразові звернення позивача до відповідача, а також пред'явлення останньому претензії №273/08 від 12.05.2005р., залишені останнім без реагування. Отже, факт порушення відповідачем строку оплати послуг напротязі більше одного року та часткова оплата послуг у жовтні 2004р. є доказом того, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань, а це дає підстави обґрунтовано припускати, що кошти та майно відповідача на момент виконання рішення можуть зникнути внаслідок перерахування коштів та продажу чи іншого відчудження майна.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2005р. (т.1, а.с.5) було порушено провадження у справі №35/495, проте, як вбачається з матеріалів справи, заявлене клопотання не було вирішене господарським судом Донецької області ані у вказаній ухвалі, ані в подальшому ході розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.01.2007р. (т.1, а.с.148) справу №35/495 було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Вінницької області, оскільки згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №310636 та довідки Головного управління статистики у Вінницькій області №2322 від 18.08.2005р. (т.1, а.с.50-51) місцезнаходженням відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія") є м.Вінниця, вул.Тарногродського, 46.

Як зазначалось вище, господарський суд Вінницької області своєю ухвалою від 07.02.2007р. прийняв справу №4/130-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агро-Союз" (смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" (м.Вінниця) про стягнення 29596,23грн. до провадження, призначив до розгляду на 10.04.2007р., та, зокрема, наклав арешт на рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" в сумі 29596,23грн. (т.1, а.с.156).

Вказану ухвалу, крім сторін, направлено також органу ДВС за місцезнаходженням відповідача для накладення арешту на майно в державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову у певний спосіб, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпним.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в ст.67 Господарського процесуального кодексу України, належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин та пропозицій заявника.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення майна, зменшення його за кількістю або погіршення за якістю тощо, на момент виконання рішення.

На підтвердження свого клопотання позивачем було подано копії договору про надання посередницьких послуг від 29.03.2004р. №10-04/03-29-01, укладеного між сторонами, акту приймання-передачі документації від 01.10.2004р., акту приймання наданих послуг від 01.10.2004р., виписки з особового рахунку відповідача, претензії від 12.05.2005р. №273/08 на суму 25000,00 грн. (т.1, 12-18).

Як вже вказувалось, з позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агро-Союз" звернулось 07.12.2005р., стверджуючи про часткове невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг, тобто непроведення розрахунків.

Позивач обґрунтував забезпечення позову ймовірністю настання для нього негативних матеріальних наслідків у разі можливого застосування відповідачем дій з відчудження майна (у тому числі коштів) та в зв'язку з цим утруднення або унеможливлення виконання рішення господарського суду.

З огляду на те, що протягом тривалого часу відповідач не вчинив ніяких дій по поверненню коштів (сплаті боргу), судова колегія погоджується з доводами позивача, що у нього були всі підстави припустити, що майно, яке було у відповідача на момент заявлення позову, може зникнути на момент прийняття рішення судом першої інстанції, а тому ці підстави приймаються судовою колегією до уваги, як переконливі мотиви для застосування заходів до забезпечення позову, яких вжив суд першої інстанції з метою подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а саме накладення арешту на майно в межах ціни позову - 29596,23 грн., оскільки такий захід є адекватним (враховуючи, що спір є майновим - стягнення боргу, але наявність коштів в зв'язку з непроведенням розрахунків є сумнівною обставиною), співрозмірним (в сумі позову) та таким, що узгоджується з приписами ст.67 ГПК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не являються підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду від 07.02.2007р. в частині накладення арешту на рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" в межах ціни позову - сумі 29596,23 грн.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.02.2007р. усправі №4/130-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" (м.Вінниця) - без задоволення.

2. Справу №4/130-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

 Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи,

2 - позивачу, 3 - відповідачу,

4 -в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація