Справа №2-3598/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Шевцовій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, ?
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі по тексту ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»), в особі Дніпропетровської філії, 28 квітня 2009 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 25 жовтня 2008 року на вул. Метробудівській в м. Дніпропетровську, з вини водія ОСОБА_1, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдано шкоду автомобілю марки «Nissan X-Trail», державний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням водія ОСОБА_3.
Належний ОСОБА_3 зазначений автомобіль за Договором добровільного страхування транспортних засобів за №311/38137/38 від 14 серпня 2008 року застрахований ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
З боку відповідача власнику вищевказаного транспортного засобу було нанесено матеріальний збиток, який відповідно до висновку експерта автотоварознавця за №ZU241108/3 від 24 листопада 2008 року та додатку до висновку експерта автотоварознавця за №ZU241108/3 від 29 січня 2009 року становить 44 982,54 грн.
Згідно умов зазначеного договору страхування та відповідно до Страхового акту №53188 від 09 грудня 2008 року та рахунку-фактури №П2084 від 02 грудня 2008 року і №П5891 від 21 січня 2009 року, платіжним дорученням №5924 від 23 грудня 2008 року та видаткового касового ордеру №253 від 20 лютого 2009 року позивачем виплачена ОСОБА_3 сума страхового відшкодування в розмірі 43 981,88 грн.
Таким чином, до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача на суму виплаченого страхового відшкодування, і тому він з підстав ст.ст. 993, 1191 ЦК України звернувся до суду та просить стягнути зі ОСОБА_1 суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 43 981,88 грн. та судові витрати в розмірі 469,82 грн.
В судове засідання позивач, в особі свого представника, не з’явився. Про день, місце та час судового розгляду справи сповіщались належним чином. До суду надіслали заяву, в якій вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять розгляд справи провести за відсутності їх представника.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 25 жовтня 2008 року близько 15 години 20 хвилин на вул. Метробудівській в м. Дніпропетровську, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», державний номер НОМЕР_2, при виникненні небезпеки, яку він об’єктивно мав можливість виявити, не вжив заходів до зниження швидкості аж до повної зупинки свого автомобіля та допустив зіткнення з автомобілем «Nissan X-Trail», державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_3 (а.с.14).
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2008 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано у відношенні нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на дванадцять місяців (а.с.32).
В свою чергу автомобіль «Nissan X-Trail», державний номер НОМЕР_1, за Договором добровільного страхування транспортних засобів за №311/38137/38 від 14 серпня 2008 року, застрахований ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (а.с.9-12).
Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця за №ZU241108/3 від 24 листопада 2008 року та додатку до висновку спеціаліста автотоварознавця за №ZU241108/3 від 29 січня 2009 року, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу ОСОБА_3 становить 44 982,54 грн. (а.с.15-23, 24-28).
На підставі вказаного договору страхування, у відповідності до Страхового акту №53188 від 09 грудня 2008 року (а.с.31) та рахунку-фактури №П2084 від 02 грудня 2008 року і рахунку-фактури №П5891 від 21 січня 2009 року (а.с.29, 30), платіжним дорученням №5924 від 23 грудня 2008 року та видатковим касовим ордером №253 від 20 лютого 2009 року позивачем виплачена ОСОБА_3 сума страхового відшкодування в розмірі 43 981,88 грн. (а.с.33, 34).
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно положень статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» за №85/96-ВР від 07 березня 1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого зі ОСОБА_1 на користь ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» слід стягнути суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 43 981,88 грн.
Крім того, згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при пред’явлені позову були понесені судові витрати, по сплаті судового збору в розмірі 439,82 грн. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача зазначені витрати в сумі 469,82 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 66, 80, 88, 213-215 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування – задовольнити .
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 43 981,88 гривень (сорок три тисячі дев’ятсот вісімдесят одна гривня 88 копійок) та судові витрати в розмірі 469,82 гривень (чотириста шістдесят дев’ять гривень 82 копійки).
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Г.Остапенко