У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.02.07 Справа №14/272-пн-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників позивача: Подрез О.О. – дов. №б/н від 19.02.07р., Бурдо О.В. – ухвала №5/62-Б-05 від 07.07.05р., ліквідатор
представників відповідача - 1: не з’явився
представників відповідача -2: Черненко А.Р. – дов. №21-03/115 від 16.02.07р.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 17.10.06р. у справі № 14/272-ПН-06
за позовом: Обласного міжгосподарського санаторію “Золота Нива”, с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області
до відповідача – 1: Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон
до відповідача – 2: Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №477 від 19.02.2007р. справа №14/272-пн-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Шевченко Т.М., Юхименка О.В.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників позивача та відповідача – 2 судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 20.02.07р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.10.2006 року по справі №14/272-пн-06(суддя Гридасов Ю.В.) позов Обласного міжгосподарського санаторію “Золота Нива” задоволений частково. Визнано право власності Обласного міжгосподарського санаторію “Золота Нива” на буну №4 та берегоукріплення довжиною 150м, що входять до комплексу берегоукріплення в межах пансіонату «Ювілейний» в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області. Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на 10 метрів берегоукріплення, що входять до комплексу берегоукріплення в межах пансіонату «Ювілейний» в с. Залізний Порт. Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 42грн. 50коп. державного мита та по 59грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду мотивоване ст.353 ЦК УРСР, згідно якої фінансування будівництва здійснює замовник, яким в даному випадку був позивач. Юридичні особи, зазначені у рішенні облвиконкому №42/1 від 15.01.82р, у разі фактичного здійснення ними дольового фінансування будівництва спірного майна, вправі пред’явити майнові вимоги у відповідності до угод, які мали укладатись з позивачем. Відповідачем не надано доказів фінансування ним будівництва спірного майна.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» звернулось з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить скасувати рішення господарського суду, прийняти інше, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права. Вказує, що поняття фінансування будівництва слід вирішувати з позиції права власності на грошові кошти, а не з позиції їх довіреного використання. Судом не досліджено питання фінансування будівництва спірного берегоукріплення (буни) у площині належності грошових коштів їх власникові (відповідачу – 2), а натомість помилково взято за основу лише довірений позивачеві нагляд за розпорядженням перерахованих на його рахунок грошових коштів. Тому висновок суду про фінансування будівництва замовником (позивачем) є неправомірним. Крім того зазначає, що сам факт визначення за рішенням облвиконкому №42/1 від 15.01.82р. позивача замовником будівництва не встановлює факту визнання його власником на спірне берегоукріплення. Вказує, що фінансування будівництва берегоукріплення проводилось ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».
Представник ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі. Крім того, заявила усне клопотання про застосування судом строків позовної давності. Дане клопотання колегією суддів залишено без задоволення, оскільки не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обласний міжгосподарський санаторій «Золота Нива» у відзиві на апеляційну скаргу та його представники у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначили, що позивач не може надати документів про фінансування будівництва берегоукріплення внаслідок великого строку, який пройшов з часу проведення робіт. Зауважили, що відповідачем – 2 також не надано жодного доказу, як про фінансування будівництва зазначеного об’єкту, так і про отримання цього об’єкту від позивача.
Херсонське державне бюро технічної інвентаризації відзив по суті апеляційної скарги не надало, просило розглянути справу без участі його представника.
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами без присутності представника відповідача – 1.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав:
15.01.82р., у зв’язку з початком будівельно – монтажних робіт по берегоукріпленню у курортній зоні с. Залізний Порт Голопристанського району, Виконавчим комітетом Херсонської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №42/1, яким генеральним замовником будівництва затверджено Обласний міжколгоспний санаторій «Золота Нива» Обласного управління сільського господарства. Також, за погодженням з зацікавленими організаціями, затверджено зведений кошторис на дольову участь у будівництві курортної зони у с. Залізний Порт та зобов’язано дирекції ордена Леніна бавовняного комбінату, Тресту «Херсонводбуд», Херсонську дирекцію будівництва автошляхів, Завод карданний валів, облспоживспілку та комбінат «Херсонпромбуд» у строк до 01.03.82р. перерахувати кошти на поточний рахунок санаторію згідно з кошторисом. (а.с.132, т.1).
Даним рішенням відповідач – 2 зобовязаний був здійснити фінансування 150м будівельно-монтажних робіт по берегоукріпленню. Вказана ділянка берегоукріплення відноситься до пускового комплексу №6, що передбачає, зокрема, спорудження спірної буни №4.
Херсонський обласний міжгосподарський санаторій «Золота Нива», який є правонаступником Херсонського обласного міжколгоспного санаторію «Золота Нива» звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на буну №4 та берегоукріплення довжиною 160 метрів, що входить до комплексу берегоукріплення в межах пансіонату «Ювілейний» в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.353 ЦК України, вказуючи, що він, як замовник, фінансував будівництво берегоукріплення довжиною 160 метрів, тому є його власником.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про визнання за позивачем права власності на буну №4 та берегоукріплення довжиною 150 метрів, що входять до комплексу берегоукріплення в межах пансіонату «Ювілейний» в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, виходячи з наступного:
Приймаючи рішення у справі, суд взяв до уваги надані позивачем та підписані ним акти приймання виконаних будівельно – монтажних робіт, акти на скриті роботи, проектно – кошторисну документацію, довідку про обсяг виконаних робіт за 1 квартал 1984-1985років, довідку про вартість виконаних робіт, акт звірки виконаних і зданих обсягів будівельно монтажних робіт. Однак, колегія суддів вважає, що вказані документи не є достатніми доказами для визнання права власності, оскільки Обласний міжколгоспний санаторій «Золота Нива» був замовником будівництва, приймав виконані підрядником роботи та вів облік використання грошових коштів під час будівництва на підставі та на виконання рішення виконкому Херсонської облради.
Крім того, є неправомірним у звязку з недоведеністю висновок суду про відсутність фінансування будівництва берегоукріплення з боку відповідача – 2 на момент погодження рішення №42/1 від 15.01.82р., оскільки у доданих до рішення письмових погодженнях керівником останнього здійснений запис, що він погоджується з розрахунком дольової участі, але відмічає, що дольові по п.1,2,3,4,5,6 і 8 по раніше наданому розрахунку в сумі 228тис.крб. вже перераховані на рахунок ради. Такий запис не є достатнім доказом для висновку про відсутність фінансування будівництва спірного об’єкту з боку відповідача – 2, а лише вказує, що частина суми з дольової участі по п. 1,2,3,4,5,6 і 8 вже перерахована.
Після завершення будівництва берегоукріплення у 1992р. ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» прийнято на баланс буну №4 (берегоукріплення) і до цього часу буна перебуває на його балансі, що підтверджується наданою останнім у судовому засіданні Інвентарною карткою обліку основних засобів №1470.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно п.7 Розяснень президії Вищого господарського суду України від 02.04.94р. № 02-5/225 ( з наступними змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності”, одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства)...
Позивачем не доведений факт фінансування ним спірного об’єкту, та не надано належних та достатніх доказів в підтвердження права власності. Тому позов про визнання за ним права власності не підлягає задоволенню.
За таких обставин апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон підлягає задоволенню, рішення господарського суду Херсонської області від 17.10.06р. у справі №14/272-пн-06 підлягає скасуванню. В позові слід відмовити у повному обсязі.
Судові витрати, у тому числі по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 17.10.06р. у справі №14/272-пн-06 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Обласного міжгосподарського санаторію “Золота Нива”, с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області на користь Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон 42грн. 50коп. державного мита за апеляційний перегляд. Видати наказ.
Видачу наказу з урахуванням поштових та банківських реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.