У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.02.07 Справа №3/168-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: не з’явився;
відповідача: Автонагов І.В., довіреність № 18/31-2523 від 27.12.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім
«Кампус Коттон Клаб», м. Київ
на рішення господарського суду Херсонської області від 08.11.2006 року
у справі № 3/168-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім
«Кампус Коттон Клаб», м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації «Херсонгаз», м. Херсон
про стягнення 102.598,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Кампус Коттон Клаб», м. Київ було подано позов до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», м. Херсон про стягнення суми 102.598,64 грн., яка складається з: суми 99.009,87 грн. здійсненої переплати за спожитий в лютому 2006р. газ - як безпідставно одержаних коштів, суми 512,68 грн. 3-х % річних за користування безпідставно набутими коштами та суми 3076,09 грн. збитків за порушення зобов’язання.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 08.11.2006р. у справі № 3/168-06 (суддя Янковська І.Є.) в позові відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ТОВ ТД «Кампус Коттон Клаб», позивач у справі, вказує на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, які суд визнав встановленими; порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначає зокрема, що висновок суду про достовірність проведених вимірювань газового лічильника ЛГ-К-100, заводський № 6570 є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи. Відповідачем було порушено умову про місце проведення повірки та неправомірно направлено газовий лічильник на повірку до пов’язаного підприємства. При відправленні відповідачем газового лічильника до метрологічної служби ВАТ «Миколаївгаз» він не був належним чином упакований. Відповідні випробування на повірці були здійснені у відсутності представника позивача та державного повірника, і лише за участю метролога ВАТ «Миколаївгаз». За результатами повірки засобу вимірювальної техніки повірником не було анульоване відповідне свідоцтво та не зроблений запис в технічному паспорті на лічильник щодо результатів повірки. Метрологічною службою ВАТ «Миколаївгаз» було неправомірно знято з лічильника пломбу державного повірника Херсонського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації, оскільки це не передбачено встановленим порядком проведення повірки. На думку скаржника, вищевказані обставини стали причиною поломки газового лічильника і такі обставини роблять недоведеним поломку газового лічильника саме в період його роботи на Херсонській філії позивача. В скарзі також вказується на ряд допущених порушеннь при проведенні повірки лічильника вимог Інструкції заводу-виробника про методику повірки лічильників турбінного типу Фб2.784.008Д2. Висновок суду про правомірність нарахування відповідачем обсягу споживання позивачем газу за весь лютий місяць 2006р. із розрахунку цілодобової роботи не ґрунтуються на договорі та чинному законодавстві. Проведення повірки газового лічильника було здійснено з порушенням умов договору та ДСТУ 2708-99. Визначення обсягу споживання газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за весь лютий місяць 2006р. суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, на яких має ґрунтуватись цивільне зобов’язання.
Просить рішення господарського суду Херсонської області від 08.11.2006р. у справі № 3/168-06 скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.
ВАТ по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржуване рішення господарського суду є законним, прийнятим без порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що з протоколу вимірювань вбачається, що основна відносна похибка лічильника позивача у всьому діапазоні витрат перевищує допустиме значення відносної похибки лічильників і такий лічильник визнається непридатним до застосування. Херсонський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації не проводив первинну повірку лічильника позивача і свідоцтво № 152 від 19.11.2004р. не може бути підтвердженням того, що даний регіональний центр мав право проводити таку повірку. Відповідно до п.п.6 п.3.13 договору від 30.12.2005р., обсяг спожитого газу визначається за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника із розрахунку його цілодобової роботи за звітний період у випадку, якщо за результатами повірки прилади обліку визнано непридатними до застосування. Просить судове рішення від 08.11.06р. залишити без змін.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 241 від 31.01.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 01.02.2007р. розгляд апеляційної скарги в порядку ст.77 ГПК України було відкладено до 21.02.2007р.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 525 від 20.02.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Коробки Н.Д., Юхименка О.В.
В судовому засіданні 21.02.2007р. було оголошено перерву до 27.02.2007р.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 590 від 26.02.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Мойсеєнко Т.В., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 27.02.2007р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
26.02.2007р. від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення апеляційного розгляду справи № 3/168-06 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 05-5-42/15708-А, що розглядається Київським апеляційним господарським судом. Заявник вказує, що по справі № 05-5-42/15708-А розглядається апеляційна скарга ТОВ ТД «Кампус Коттон Клаб» на ухвалу господарського суду м. Києва від 26.12.2006р. про відмову у відкритті провадження за адміністративним позовом. В клопотанні зазначається, що розгляд справи № 3/168-06 в Запорізькому апеляційному господарському суді є неможливим до розгляду справи № 05-5-42/15708-А, оскільки ТОВ ТД «Кампус Коттон Клаб» у справі № 05-5-42/15708-А оскаржує протокол та довідку ДП «Миколаївстандартметрологія» про непридатність вимірювальної техніки від 06.03.2006р. № 29, на яких ґрунтується рішення господарського суду Херсонської області від 08.11.2006р. у справі № 3/168-06. На підтвердження викладених в клопотанні доводів, позивачем надана суду копія ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2007р. у справі № 05-5-42/15708-А. В клопотанні також вказується на те, що представник позивача не може бути присутнім в судовому засіданні, у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Колегією суддів клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 3/168-06 залишено без задоволення як необґрунтоване, з наступних підстав. Відповідно до ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Позивачем не наведено жодного обґрунтування неможливості розгляду справи № 3/168-06 в суді апеляційної інстанції до розгляду справи № 05-5-42/15708-А в Київському апеляційному господарському суді, з урахуванням того, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення за тими обставинами і матеріалами, які існували та розглядались місцевим господарським судом. На час прийняття оскаржуваного рішення у справі № 3/168-06 не існувало судового рішення, яким дії відповідача були б визнані неправомірними. Таким чином, підстави для зупинення розгляду справи № 3/168-06 у Запорізького апеляційного господарського суду відсутні. У випадку визнання в подальшому дій відповідача у спірних правовідносинах неправомірними, заінтересована сторона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду у справі № 3/168-06 за нововиявленими обставинами.
Також, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності позивача, оскільки його неявка в судове засідання 27.02.2007р. у відповідності до ст. 75 ГПК України не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, 30.12.2005р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Херсонагз» (газорозподільне підприємство) і ТОВ ТД «Кампус Коттон Клаб» (замовник) був укладений договір № 1-977П на постачання і надання послуг з транспортування природного газу для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання. Згідно з п.1.1 договору, газорозподільне підприємство зобов’язується передати замовнику в 2006р. по мережах газорозподільного підприємства природний газ від АГРС Херсонського ЛВУМГ УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» до вхідної засувної арматури на об’єктах споживання природного газу замовника, зазначених в Додатку № 1, а замовник зобов’язується оплатити вартість природного газу, постачання та послуги по його транспортуванню та прийняти природний газ на умовах даного договору.
У відповідності з п.3.9 договору, газорозподільне підприємство, у разі виявлення несправності приладів обліку або сумніву у достовірності їх показань, має право вимагати позачергової повірки приладів обліку в органах Держстандарту України та бути присутнім при її проведенні. Якщо за результатами повірки прилад обліку визнано непридатним до застосування, оплата за проведення позачергової повірки проводиться замовником, при позитивних результатах повірки – газорозподільним підприємством.
Реєстрація добових витрат та оперативний облік замовника по приладах обліку газу проводиться в відомостях добового споживання газу по формі, яка встановлена газорозподільним підприємством (п.3.10 договору).
Підпунктом 6 п.3.13 договору визначено, що газорозподільне підприємство визначає обсяг спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника із розрахунку його цілодобової роботи за звітний період у випадку якщо за результатами повірки прилади обліку визнано непридатними до застосування.
Представниками відповідача була здійснена перевірка газоспоживаючого обладнання позивача, за наслідками чого складений акт від 27.02.2006р. № 400376/2. В ході перевірки представниками відповідача розпломбований встановлений у позивача газовий лічильник з надісланням для проведення позачергової повірки до м. Миколаєва.
За результатами вимірювань держповірника виявлена похибка у вигляді перевищення допустимих значеннь, що підтверджується протоколом вимірювань від 01.03.2006р. та довідкою ДП «Миколаївстандартметрологія» про непридатність засобу вимірювальної техніки від 06.03.2006р. за № 29.
Позивач звернувся з листом від 06.03.2006р. за № 12/1 до метрологічної лабораторії ВАТ «Миколаївгаз» з проханням видати результати перевірки газового лічильника ЛГ-К 100-250-1,6-01Ех, заводський номер 6570 за формою, розробленою виробником приладу; наданням інформації про те, чи були порушені пломби на лічильнику до початку його перевірки на відповідність НД; з питанням про те, чи порушувались пломби під час та після перевірки.
Листом від 13.03.2006р. за № 15/2 головний метролог ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» повідомив позивача про те, що за результатами перевірки промислового газового лічильника ЛГ-к-100-250-1,6-01Ех, заводський номер 6570 представнику підприємства позивача наданий протокол № 24 від 01.03.2006р. згідно з програмою повірки, засвідчений підписом та тавром державного повірника ДП «Миколаївстандартметрологія». Вищезгаданий лічильник надійшов до сервісного центру метрологічної служби ВАТ «Миколаївгаз» 28.02.2006р. Вхідний отвір лічильника було опломбовано пломбою ВАТ «Херсонгаз». В трьох точках пломбування, передбачених заводом-виробником, були цілі пломби державного повірника. Після проведення контролю пломб, пломба ВАТ «Херсонгаз» була зірвана в присутності представника ДП «Миколаївстандартметрологія», інженера-метролога ВАТ «Херсонгаз» Кобушко О.В., представника ТОВ ТД «Кампус Коттон Клаб» Фокіна, та працівників метрологічної служби ВАТ «Миколаївгаз». Пломби лічильника до початку повірки не були порушені. Після повірки лічильника для промивки його внутрішніх деталей від бруду, з метою приведення метрологічних характеристик даного лічильника до норми, пломби державного повірника з лічильника були зняті.
Згідно результатів вимірювань за протоколом від 01.03.2006р. та довідки ДП «Миколаївстандартметрологія» про непридатність засобу вимірювальної техніки від 06.03.2006р. за № 29, відповідачем розрахований обсяг спожитого позивачем газу за лютий 2006р. за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання, що підтверджується рахунками-фактурами № 93-2987ТГП від 19.02.2006р. на суму 76.891,12 грн. та № 93-2987ТГП від 28.02.2006р. на суму 40.440,56 грн.
В основу позовних вимог позивачем покладені доводи про відсутність підтвердження відповідачем належним чином факту несправності лічильника газу ЛГ-К 100-250-1,6-01Ех, заводський номер 6570 і порушення порядку здійснення повірки лічильника, а також здійснення відповідачем невірного розрахунку щодо обсягів спожитого позивачем в лютому 2006р. газу за договором № 1-977П від 30.12.2005р. Так, позивач не погоджується з нарахованими відповідачем обсягами спожитого газу в лютому 2006р. в розмірі 218176 куб.м., у зв’язку з чим пропонує визнати обсяг споживання газу за лютий 2006р. у кількості 61173 куб.м. Фактичну сплату суми 107.299,01 грн. на підставі рахунків № 93-2987ТГП від 19.02.2006р. і № 93-2987ТГП від 28.02.2006р., позивач пояснює загрозою з боку відповідача відключити газ, що спричинило б зупинку виробництва та значні матеріальні втрати позивача. Сума 99.009,87 грн. визначена позивачем як різниця між вартістю підтвердженого позивачем обсягу спожитого газу за лютий 2006р. у кількості 61173 куб.м і вартістю 218176 куб.м обсягу газу, нарахованого відповідачем за той же період без достатніх підстав. В позові ставиться вимога про стягнення з відповідача суми 99.009,87 грн. здійсненої переплати за спожитий в лютому 2006р. газ - як безпідставно одержаної суми. На вказану суму позивачем також нараховано 512,68 грн. 3-х % річних за користування безпідставно набутими коштами та 3076,09 грн. збитків за порушення зобов’язання. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 15, 16, 22, 536, 625, 1212, 1214 ЦК України.
Слід зазначити, що відповідно до ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ (центральний орган виконавчої влади у сфері метрології).
Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться територіальними органами, уповноваженими на її проведення. У разі якщо територіальні органи через відсутність відповідних еталонів не можуть провести повірку окремих типів засобів вимірювальної техніки, повірка цих засобів проводиться метрологічними центрами, уповноваженими на її проведення.
Повірка здійснюється посадовими особами територіальних органів і метрологічних центрів - державними повірниками, атестованими у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Повірка та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.
У відповідності з п.5.11 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005р. № 618, у разі виникнення спірних питань між обліковою організацією і споживачем щодо результатів вимірювань об'єму газу сторони договору мають право проводити спільні перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу відповідно до порядку, установленого у розділі 12 цих Правил.
Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (п.5.13.2 Правил).
Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем не було доведено у встановленому законом порядку факту порушення пломб заводу-виготовлювача при доставці газового лічильника на повірку та під час повірки. Так, відповідно до акта від 27.02.2006р. лічильник був опломбований відповідачем і доставлений на повірку у супроводі працівника позивача, і з боку останнього будь-які зауваження щодо транспортування та здійснення повірки не надходили. З листа позивача від 06.03.2006р. за вих. № 21/1 на ім’я директора метрологічної служби ВАТ «Миколаївгаз» вбачається згода позивача з висновками держповірника та намір звернення з позовом в суд до виробника лічильника. Слід зазначити, що позивачем не оскаржувались протокол вимірювань та дії держповірника при проведенні повірки після отримання позивачем результатів вимірювань.
Умовами п.4.1 договору № 1-977П передбачено, що приймання-передача газу між газорозподільним підприємством та замовником оформлюється щомісячно актом виконання послуг з транспортування та приймання-передачі природного газу, який складається уповноваженими представниками сторін на підставі наданих замовником відомостей добового споживання газу.
Так, сторонами складений та підписаний акт № 93-977-1 від 28.02.2006р. виконання послуг з транспортування та приймання-передачі природного газу, згідно якого відповідачем подано через газорозподільну мережу, а споживачем (позивачем) спожито за лютий 2006р. газ в об’ємі 218,176 тис. куб.м. З боку позивача вказаний акт підписаний із запереченнями (від 09.03.2006р. за вих. № 5/023-юр) у відповідності з п.4.5 договору.
В запереченнях до акту № 93-977-1 позивач обґрунтував свою позицію тим, що газовий лічильник в лютому 2006р. був відсутній тільки протягом двох днів – 27.02.2006р. і 28.02.2006р. З посиланням на п.5.13.1 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», позивач вважає за необхідне визначати перерахунок тільки за дві останні доби лютого місяця, починаючи з дати зняття лічильника. На думку позивача, при проведенні повірки лічильника, останній був розпломбований, а тому результати перевірки можуть бути поставлені під сумнів. З боку ВАТ «Херсонгаз» не виникало заперечень стосовно проміжних облікових даних журналів обліку газу за лютий 2006р. Позивач також зазначає, що він переплачував за газ, з урахуванням фактичних обсягів використання газу. В запереченнях позивачем запропоновано переглянути акт виконання послуг № 93-977-1 від 28.02.2006р. та встановити фактичний обсяг спожитого газу за лютий 2006р. в кількості 60973 куб.м, а також скоригувати рахунки-фактури на оплату вказаної кількості газу.
З матеріалів справи вбачається, що фактично акт № 93-977-1 від 28.02.2006р. виконання послуг з транспортування та приймання-передачі природного газу сторонами не переглядався, а також не встановлювався інший обсяг спожитого газу за лютий 2006р. Відповідно, не коригувались рахунки-фактури на оплату запропонованої позивачем кількості газу.
Доводи, викладені позивачем в запереченнях на акт № 93-977-1 від 28.02.2006р. є необґрунтованими з підстав, зазначених вище, а також з урахуванням наступного.
Зі змісту договору № 1-977П вбачається, що звітним періодом сторони визначили місяць. Зокрема, це випливає з положень пунктів 4.1 – 4.2, 6.2 договору.
Як вказувалось вище, підпунктом 6 п.3.13 договору встановлено, що газорозподільне підприємство визначає обсяг спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника із розрахунку його цілодобової роботи за звітний період у випадку, якщо за результатами повірки прилади обліку визнано непридатними до застосування.
Оскільки за результатами проведеної повірки газовий лічильник позивача визнаний непридатним до застосування, то відповідачем визначено обсяг спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання замовника із розрахунку його цілодобової роботи за звітний період, тобто за весь лютий 2006р. Такі дії відповідача по визначенню обсягу спожитого позивачем газу в лютому 2006р. повністю відповідають положенням п.п.6 п.3.13 договору.
При цьому, в силу ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ані договір № 1-977П від 30.12.2005р. в цілому, ані жодна з його частин не визнана у встановленому законом порядку недійсною за станом на час розгляду справи № 3/168-06 в суді, а тому в силу ст.629 ЦК України умови договору є обов’язковими для виконання обома сторонами.
Доводи скаржника про порушення відповідачем умови про місце проведення повірки газового лічильника, неналежне упакування лічильника, проведення випробувань при повірці лічильника у відсутності представника позивача, відсутність анулювання відповідного свідоцтва на газовий лічильник за результатами повірки і відсутність запису в технічному паспорті на лічильник щодо результатів повірки, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідні обставини не були доведені позивачем у встановленому законом порядку. Позивачем не обґрунтовано, яким саме чином ті чи інші дії відповідача у спірних правовідносинах впливають на підставу для перерахування позивачем відповідачу спірної грошової суми. До того ж, предметом доказування по даній справі є встановлення факту наявності чи відсутності підстав для перерахування позивачем відповідачу грошових коштів, які позивач просить стягнути з відповідача в якості безпідставно отриманих. З матеріалів справи вбачається, що спірна сума грошових коштів була перерахована позивачем відповідачу згідно з умовами договору № 1-977П від 30.12.2005р., зокрема п.п.6 п.3.13 договору, акту № 93-977-1 виконання послуг з транспортування та приймання-передачі природного газу від 28.02.2006р., рахунків фактур № 93-2987ТГП від 19.02.2006р. та № 93-2987ТГП від 28.02.2006р. Підстави, на яких позивачем перераховувались відповідачу кошти в сумі 99.009,87 грн., на час звернення позивача з позовом до суду і на час розгляду справи в суді не відпали.
Таким чином підстава позову є необґрунтованою.
Не приймаються до уваги і доводи скаржника про необхідність складання двостороннього акту перевірки лічильника в порядку, передбаченому п.п. 12.1, 12.10 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», який (акт) був би підставою для перерахунку кількості спожитого газу за звітний період. Так, п.п. 12.1, 12.10 названих Правил стосуються проведення перевірки у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу. В той же час, у спірних правовідносинах мала місце не перевірка, а повірка газового лічильника (відносно чого між сторонами і виник спір), підставою для проведення якої є умови п.3.9 договору №1-977П. Право сторін вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України також передбачено п.5.12 вищевказаних Правил.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України позивачем не було доведено у встановленому законом порядку та належними доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме - відсутності підстав для перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 99.009,87 грн. Відповідно, відсутні підстави для нарахування 512,68 грн. 3-х % річних за користування безпідставно набутими коштами та 3076,09 грн. збитків за порушення зобов’язання. Позивачем не доведено і суд не вбачає в діях відповідача порушення умов договору № 1-977П в межах заявлених позовних вимог, у т.ч. п.3.9, п.п. 6 п.3.13, п.4.1. Позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. До аналогічних висновків обґрунтовано дійшов і місцевий господарський суд.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Кампус Коттон Клаб», м. Київ, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 08.11.2006р. у справі № 3/168-06 – без змін.