Справа № 2а-605/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 січня 2010 року  суддя Ленінського районного  суду  м. Луганська Запорожченко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську Ради про визнання дій УПСЗН Ленінської районної в м. Луганську ради противоправними  та стягнення недоотриманих сум по догляду за дитиною до досягнення нею 3- річного віку,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного  суду м. Луганська з позовом до відповідача УПСЗН Ленінської районної в м. Луганську Ради ,та в якому посилалася, що вона є опікуном дитини  –  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18.09.2008 року,  за якою здійснює догляд. Відповідачем було нараховано та виплачується допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після смерті батьків малолітня дитина є їх спадкоємцею, зокрема на суми недоплаченої соціальної допомоги. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що розмір такої допомоги   визначений невірно та всупереч чинному законодавству. Позивач в інтересах малолітньої дитини  зверталась до відповідача з заявою про перерахунок зазаначеної допомоги, але відповідач ій відмовив.

      Позивач, просить визнати неправомірними дії відповідача по призначенню, нарахуванню і виплаті сум допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2  до досягнення нею трирічного віку, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку у належному розмірі з дати призначення соціальної допомоги по  дату винесення рішення, та зобов"язати відповідача надалі, тобто з дати винесення рішення суду і до досягнення дитиною трирічного віку , тобто до 07.09.2010 року, сплачувати ОСОБА_2 соціальну допомогу по догляду за дитиною в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років. Також просила поновити їй строк на звернення до суду з вказаним позовом.

      У судовому засіданні позивачка присутня не була, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги  підтримала.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Просив застосувати строк, передбачений ст. 99, 100 КАС України, та наслідки пропущення строку звернення до суду за захистом.

06 січня 2010 року у справі було постановлено ухвалу про письмовий розгляд.

    Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, однак позивачкою було заявлено клопотання  про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про факт порушення її прав стало відомо лише після отримання нею відповіді на її звернення до відповідача для вирішення спору в позасудовому порядку, якою в задоволенні його вимог відповідачем відмовлено.

Враховуючи соціальний стан позивачки, відсутність юридичної освіти, та той факт, що позивачка здійснює догляд за малолітньою дитиною, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивачки та поновити їй строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно зі ст. 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

             У відповідності зі ст. 46 ОСОБА_3 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

    Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Судом встановлено, що позивачка є опікуном дитини  –  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18.09.2008 року,  за якою здійснює догляд, є не застрахованою особою та відповідно до Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  має право як опікун малолітньої дитини на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку дитині виплачує відповідач.

    При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  виплачувалася в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги, копією паспорту позивача, копією рішення Ленінського районного суду м. Луганська про призначення позивачки опікуном над неповнолітньою дитиною.

    Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено

    У ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    П..3 Розділу VIII Прикінцевих положень  цього Закону  в редакції  від  25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

    Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., в черговий раз  було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.  

    З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру  вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

    Судом було встановлено, що позивачка є опікуном малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18.09.2008 року, та на підставі ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається усиновителям та опікунам не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Як вбачається з матеріалів справи позивачка призначена опікуном малолітньої дитини лише з 18.09.2008 року, тому, вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги до 18.09.2008 року не знайшли свого підтвердження, та задоволенню не підлягають.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» № 107 від 28 грудня 2007 року встановлено, що   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Судом встановлено, що саме в такому порядку позивачеві нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.  

    Інших  Законів  України щодо  порядку та розміру  вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох  років, передбачених  Законом  України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» незастрахованим особам , в установленому порядку на 2008 та на 2009 роки не приймалося.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Що стосується вимоги позивача зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати їй грошову допомогу по догляду за дитиною в розмірі, встановленому діючим законодавством, суд не знаходить підстав для її задоволення. Як вбачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов’язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє, оскільки такі порушення не настали.

    Враховуючи зазначене, керуючись ОСОБА_3 України, ст.ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України,  Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,  Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 - відмовити за необгрунтованістю.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

              Суддя