У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.02.07 Справа №13/253-пд
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників: позивача: не з’явився;
відповідача: Левченко В.М., довіреність № 19-д від 14.08.2006р.;
ДВС у Дніпровському районі: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бочка», м. Херсон
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.11.2006 року
у справі № 13/253-ПД
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Універсам «Дніпровський», м. Херсон
до відповідача Приватного підприємства «Бочка», м. Херсон
за участю Державної виконавчої служби у Дніпровському районі
м. Херсона, м. Херсон
про визнання недійсним договору оренди та виселення
ВСТАНОВИВ:
23.09.2004р. господарським судом Херсонської області у справі № 13/253-ПД було прийнято рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Універсам «Дніпровський» задоволені: розірвано договір оренди б/н від 01.03.2003р., укладений між сторонами; виселено відповідача з нежитлових приміщень площею 550 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. І Кулика, буд. 114-Ж; зобов’язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 900 кв.м., розташовану за адресою: м. Херсон, вул. І Кулика, буд. 114-Ж, яка належить на праві постійного користування позивачу.
Вищевказане рішення суду залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2004р.
На примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2004р. були видані 2 накази № 13/253-ПД від 30.12.2004р. про виселення відповідача з відповідних нежитлових приміщень та звільнення вищевказаної земельної ділянки.
Постановою Вищого господарського суду від 22.03.2005р. скасовані постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2004р. і рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2004р., а справа передана до господарського суду Херсонської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
29.07.2004р. господарським судом Херсонської області у справі № 13/253-ПД було прийнято рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Універсам «Дніпровський» про визнання недійсним договору від 01.03.2003р. оренди нежитлових приміщень з літньою площадкою, прилеглої до будівлі територією та виселення відповідача з займаних приміщень відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2005р. рішення суду першої інстанції від 29.07.2004р. змінено і резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: «В задоволенні вимог в частині визнання недійсним договору оренди від 01.03.2003р. відмовити. В частині позовних вимог про виселення ПП «Бочка» з нежитлових приміщень і земельної ділянки по вул. І Кулика, 114-Ж у м. Херсоні провадження у справі припинити».
Постановою Вищого господарського суду від 14.03.2006р. скасована постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2005р., а рішення господарського суду Херсонської області від 29.07.2005р. залишено без змін.
На примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 29.07.2004р. був виданий поворотний наказ № 13/253-ПД від 06.06.2006р. про вселення ПП «Бочка» в нежитлові приміщення площею 550 кв.м. та прилеглу до них земельну ділянку площею 900 кв.м., розташованих за адресою: вул. І Кулика, 114-Ж, м. Херсон.
В жовтні 2006р. до господарського суду Херсонської області в порядку ст.1212 ГПК України звернулось ПП «Бочка» зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій ставиться вимога про визнання неправомірною бездіяльність ДВС у Дніпровському районі м. Херсона з неповернення майна за вимогою ПП «Бочка», яке примусово виселене 07.02.2005р. з нежитлових приміщень площею 550 кв.м. та прилеглої до них земельної ділянки площею 900 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. І Кулика, 114-Ж, а також про зобов’язання ДВС у Дніпровському районі м. Херсона негайно повернути відповідачу все майно, яке описане у складених 07.02.2005р. актах про виселення ПП «Бочка» за спільним № 15-56-А. Скарга відповідача мотивована тим що відповідачем здійснено ряд дій, направлених на відновлення своєї виробничої діяльності в орендованих приміщеннях та літньому майданчику, з яких його було раніше виселено. Як вказує відповідач, ним було подано до ДВС у Дніпровському районі м. Херсона письмову вимогу про негайне повернення усього вилученого майна ПП «Бочка», проте відповіді на вказану вимогу відповідач не отримав. В скарзі відповідач робить висновок про те, що ДВС своєю неправомірною бездіяльністю перешкоджає відповідачу здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність з використанням майна і порушує права ПП «Бочка», як власника майна. Скарга містить посилання на ст.48 Закону України «Про власність», ст.391 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.11.2006р. у справі № 13/253-ПД (суддя Александрова Л.І.) скарга ПП «Бочка» на бездіяльність ДВС у Дніпровському районі м. Херсона залишена без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду, у поданій апеляційній скарзі ПП «Бочка» вказує на те, що судом першої інстанції незаконно застосовано до відповідача норму ч.6 ст.79 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказана норма застосовується лише до боржника, яким відповідач на даний час не є, оскільки рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2004р. у справі № 13/253-ПД було скасовано. Отже, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість відмови ДВС повернути майно ПП «Бочка», без компенсації відповідачем витрат виконавчого провадження, пов’язаних зі зберіганням майна, є невірним.
Просить оскаржувану ухвалу господарського суду Херсонської області у справі № 13/253-ПД скасувати.
Від ТОВ «Універсам «Дніпровський» та ДВС у Дніпровському районі м. Херсона на час проведення судового засідання відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило. Вказані особи законним правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, відповідно до ст.75 ГПК України, у відсутності названих осіб.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 257 від 01.02.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Мойсеєнко Т.В., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 02.02.2007р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представника відповідача розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ст.45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Як вказувалось вище, на примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2004р. у справі № 13/253-ПД були видані два накази № 13/253-ПД від 30.12.2004р. про виселення ПП «Бочка» з нежитлових приміщень площею 550 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. І Кулика, 114-Ж, а також про зобов’язання ПП «Бочка» звільнити земельну ділянку площею 900 кв.м., розташовану за адресою: м. Херсон вул. І Кулика, 114-Ж, що належить на праві постійного користування ТОВ «Універсам «Дніпровський».
Зазначені накази видавались на виконання судового рішення суду першої інстанції від 23.09.2004р., яке набрало законної сили після його перегляду в суді апеляційної інстанції, за наслідками чого була прийнята постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2004р.
Відповідно до ст.85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Статтею 105 ГПК України встановлено, що постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2004р. у справі № 13/253-ПД, на підставі якого видано накази № 13/253-ПД від 30.12.2004р. було обов’язковим до виконання у встановленому законом порядку, оскільки набрало законної сили. Зазначене рішення суду набрало законної сили 23.12.2004р., про що також вказано в наказах суду від 30.12.2004р.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У відповідності зі ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників – фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Згідно зі ст.79 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення про виселення боржника провадиться лише у разі, якщо боржником воно не виконано в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 24 цього Закону. Примусове виконання рішення про виселення боржника здійснюється державним виконавцем не пізніше 60 робочих днів з моменту невиконання боржником рішення про його виселення в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 24 цього Закону.
Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у виконавчому документі.
Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.
Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржникові. Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує в установленому порядку зберігання майна боржника, але не більше як три роки, з покладенням понесених витрат на боржника. Після завершення трирічного строку невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безхазяйного майна.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна та зазначити його вартість. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем призначена охоронцем майна.
Передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.
Про виконання рішення про виселення боржника державним виконавцем складається акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні виконавчих дій з виконання наказів господарського суду № 13/253-ПД від 30.12.2004р. державними виконавцями було складено три акти № 15-56-А від 07.02.2005р., згідно до яких описано майно ПП «Бочка», розташоване в нежитлових приміщеннях площею 550 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. І Кулика, буд. 114-Ж. Вказане майно державною виконавчою службою передано на відповідальне зберігання.
Таким чином, дії державної виконавчої служби з проведення опису майна ПП «Бочка» та передання вказаного майна на відповідальне зберігання повністю відповідають положенням ст.79 Закону України «Про виконавче провадження». Умовою для видачі ПП «Бочка» майна, яке було передано на відповідальне зберігання є необхідність сплати останнім витрат на зберігання такого майна. У випадку відмови сплати витрат на зберігання майна, вказані витрати компенсуються за рахунок реалізації частини такого майна.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що підставою для неповернення державною виконавчою службою майна відповідачу, яке було передано на відповідальне зберігання, стала відсутність сплати ПП «Бочка» витрат на зберігання описаного майна. Оскільки відповідачем вказані витрати не сплачені, у державної виконавчої служби відсутні підстави для повернення описаного майна відповідачу.
Доводи скаржника про те, що норма ч.6 ст.79 Закону України «Про виконавче провадження» застосовується лише до боржника, а ПП «Бочка» на даний час не є боржником при здійсненні виконавчих дій, оскільки рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2004р., на підставі якого були видані накази № 13/253-ПД від 30.12.2004р. та по яким здійснювались виконавчі дії з виселення ПП «Бочка» і опису його майна, було в подальшому скасовано, колегією суддів до уваги не приймаються як необґрунтовані, тому що подальше скасування зазначеного рішення суду від 23.09.2004р. не є підставою для здійснення заміни статусу боржника на статус стягувача в межах одного виконавчого провадження, а тому ПП «Бочка» не звільняється від обов’язку щодо сплати витрат на зберігання його майна.
Вказаний висновок підтверджується приписами ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
На примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 29.07.2004р. був виданий поворотний наказ № 13/253-ПД від 06.06.2006р. про вселення ПП «Бочка» в нежитлові приміщення площею 550 кв.м. та прилеглу до них земельну ділянку площею 900 кв.м., розташованих за адресою: вул. І Кулика, 114-Ж, м. Херсон.
13.06.2006р. ДВС у Дніпровському районі м. Херсона була прийнята постанова № 15/683 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 13/253-ПД виданого 06.06.2006р. Цією ж постановою ТОВ «Універсам «Дніпровський» зобов’язано добровільно виконати вимоги виконавчого документу у термін до 21.06.2006р.
З викладеного вбачається, що ТОВ «Універсам «Дніпровський» є боржником у виконавчому провадженні № 15-683 щодо вселення ПП «Бочка» в спірні нежитлові приміщення та прилеглу до них земельну ділянку, але не є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 15-56-А, при якому здійснювався опис майна ПП «Бочка» і яке (майно) передавалось на відповідальне зберігання. Тобто боржником по зведеному виконавчому провадженню № 15-56-А було і залишилося ПП «Бочка».
У відповідності з ч.3 ст.80 Закону України «Про виконавче провадження», примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, вказане у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.
Статтею 80 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений чіткий спосіб примусового вселення при здійсненні виконавчих дій. Тому, вимога ПП «Бочка» здійснити виконання поворотного наказу № 13/253-ПД від 06.06.2006р. шляхом повернення йому раніше описаного майна є безпідставною.
Як визначено статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, серед іншого, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Поворотний наказ суду № 13/253-ПД від 06.06.2006р. не містить вказівок щодо повернення ПП «Бочка» описаного майна, зазначеного в актах державних виконавців №№ 15-56-А від 07.02.2005р.
Таким чином, у державної виконавчої служби відсутні підстави для повернення відповідачу описаного майна без сплати останнім витрат на збереження такого майна.
Судом не встановлено неправомірності дій органу державної виконавчої служби у спірних правовідносинах. Тому, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про залишення без задоволення скарги ПП «Бочка» на бездіяльність ДВС у Дніпровському районі м. Херсона.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бочка», м. Херсон, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.11.2006р. у справі № 13/253-ПД – без змін.