справа №2а-2868/09

копія

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

1 жовтня 2009 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді – Куценко О. В.,

при секретарі – Панковій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до інспектора ДПС ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови,–

В С Т А Н О В И В :

      Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови ВА №019499 від 31.07.2009 року, винесену інспектором ДПС ДАІ ОСОБА_2 по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КпАП України та накладенні адміністративного штрафу у розмірі 425 грн.

      Позивач в судовому засіданні зазначив, що постановою від 31.07.2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. підставою винесення постанови інспектором зазначено порушення вимог п. 16.2 ПДР, а саме не надання переваги у русі пішоходам.

Вважає дану постанову неправомірною, оскільки відсутній склад адмінправопорушення, так, як пішохід почав рух на пішохідному переході тоді, коли позивач вже майже проїхав пішохідний перехід.  

      В судове засідання відповідач не з’явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в суд не сповістив.

    Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, щодо задоволення заявленого адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

З пояснень позивача вбачається, що на час виїзду позивача на пішохідний перехід пішоходи  не перебували на ньому, а вийшли на пішохідний перехід лише коли автомобіль майже закінчив проїзд переходу.

Згідно ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В даному випадку, інспектором, при винесенні постанови не було враховано пояснення позивача з приводу обставин правопорушення та неправильно оцінено дії позивача.  

    Виходячи із норм викладених в ст.71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

      Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.

    Аналізуючи надані суду докази, суд не вбачає в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.3 ч.1 ст.293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і скасовує постанову і закриває справу.

      На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого адміністративного позову та визнання протиправною та скасування постанови по справі про визнання позивача винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та накладенні адміністративного штрафу.

    Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, п.3 ч.1 ст.293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 158, 161-163, 185-186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанову ВА №019499 від 31.07.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом одного місяця з дня її проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом перших 10-ти днів та апеляційної скарги – протягом наступних 20-ти днів.

Суддя Кіровського районного

суду м.Кіровограда                     підпис             ОСОБА_3

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровського районного

суду м.Кіровограда                                     О.В.ОСОБА_3