Справа № 2а –776/09

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

22 грудня 2009 року Миколаївський районний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Карбовніка І.М.

при секретарі – Данилів О.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  інспектора ДПС ВДАІ м.Львова при УМВСУ в Львівській області ОСОБА_2  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

31.08.2009року позивач ОСОБА_1  звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача інспектора ДПС ВДАІ м.Львова при ГУМВСУ в Львівській  області ОСОБА_2  про скасування постанови від 26.08.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КпАП України.  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 16.2 Правил дорожнього руху і дотримувався під час руху автомобілем  в м.Львові  приписів, які регулюють проїзд пішохідного переходу. Стверджує, що ніякого порушення Правил дорожнього руху він не вчиняв, що підтверджує свідок  ОСОБА_3, який  знаходився в машині як пасажир. Посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, свідка-очевидця ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідачем – інспектором  дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Львова при ГУМВСУ в Львівській  області ОСОБА_2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений 26.08.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України – порушення правил проїзду пішохідного переходу, а  саме: керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21063»  номерний знак НОМЕР_1  в м.Львові, повертаючи  праворуч не надав перевагу пішоходам, які  переходили проїзну частину дороги, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху. Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Виносячи постанову про накладення адмінстягнення, в якому позивач не визнавав себе винним в скоєнні адміністративного правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували пояснення позивача, але таких доказів постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Не погоджуючись із порушенням ОСОБА_1  звернувся до суду із позовною заявою з вимогою скасування постанови про застосування до нього адмінстягнення.

Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1  обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1  так як його пояснення ніким не спростовані і тому суд вважає їх за правдиві.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд  -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВС № 027516 від 26.082009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 850 грн. – скасувати.  

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя:                                                                                                        Карбовнік І.М.