Справа №2-857/09  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 березня 2009 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області

в складі:        

головуючого – судді         Хомика А.П.

при секретарі  -                  Кіндратишин Л.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, третьої особи – ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -  

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0376 га, що знаходиться в смт. Меденичі Дрогобицького району згідно зазначеної схеми в Державному акті на право приватної власності на землю серії 11 – ЛВ №087452, виданому 27.05.1998 р. Меденицькою селищною радою в порядку спадкування за законом. В позові посилається на те, що її матері, ОСОБА_3, що проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 було передано у власність цю земельну ділянку на підставі договору дарування ОСОБА_4. Ця земельна ділянка була приватизована ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку на підставі рішення 9 сесії 2 скликання Меденицької селищної Ради від 25.02.1998 р., про що було зроблено запис в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №27. Договір дарування був посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу. Однак, за життя ОСОБА_3 не встигла оформити Державного акту на право приватної власності на землю на своє ім’я.  

4 червня 2008 року, після тяжкої хвороби, її мати померла. Вона спадщину прийняла своєчасно, нею управляє, своєчасно звернулась до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, однак 21 січня 2009 року нотаріус видала їй свідоцтво про право на спадщину за законом лише на житловий будинок по вул. Грушевського в смт. Грушевського 5, а на земельну ділянку не видає за відсутністю державного акту на земельну ділянку.  

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, мати в день укладення договору дарування 22.08.2006 року зареєструвала цей договір за реєстраційним номером №2244. Однак, через хворобу не оформила державного акту на право приватної власності на землю. Через відсутність державного акту на земельну ділянку вона не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку і змушена звернутись до суду.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, послалась на обставини, викладені в позовній заяві, яку просить задоволити.

Представник відповідача - Меденицької селищної ради в судове засідання подав заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа - ОСОБА_2 в поданій суду заяві не заперечує, щоб її сестра, ОСОБА_1 була спадкоємницею ділянки, яка належала їх матері ОСОБА_3, а також запевняє, що в майбутньому не буде пред’являти жодних претензій відносно даної ділянки.

Наслідки визнання позову відповідачу роз’яснені.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що 22.08.2006 року ОСОБА_3 договором дарування було передано земельну ділянку площею 0,0376 га, що знаходиться в смт. Меденичі, Дрогобицького району згідно зазначеної схеми в Державному акті на право приватної власності на землю серії 11 – ЛВ №087452, виданим 27.05.1998 р. Меденицькою селищною радою.  Однак, як встановлено, ОСОБА_3 за життя не провела державної реєстрації переданої їй земельної ділянки в Дрогобицькому районному відділі земельних ресурсів.  

04.06.2008 року ОСОБА_3 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серія 1-СГ №131493.  

Разом з тим, судом встановлено, що позивачка, яка є донькою ОСОБА_1, фактично прийняла спадщину після смерті матері, її сестра - ОСОБА_2,   від належної їй частки в спадковому майні після смерті матері відмовляється на її користь, інших спадкоємців, які б претендували на обов’язкову частку у спадковому майні, - судом не встанволено. Таким чином, суд приходить до висновку, що з підстав передбачених ст. 1275 ЦК після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем її майна, який прийняв спадщину, зокрема спірної земельної ділянки, по закону І черги є позивачка – ОСОБА_1, а тому вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. При таких обставинах підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 328, 346, 1261,1275 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0376 га, що знаходиться в смт. Меденичі, Дрогобицького району Львівської області по спадкуванню за законом спадкоємцем першої черги після смерті матері – ОСОБА_3, яка сталася 04.06.2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя