Справа №22-ц/2690/1068/12

Головуючий у І інстанції: Колегаєвої C.B. Доповідач y II інстанції: Рейнарт І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Білич І.М., Кулікової С.В.

при секретарі Кононенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2011р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення попередньої оплати та пені,

встановила:

позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору, який був укладений з відповідачем 2 лютого 2011р., стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 22000грн. та пені 1943грн. 23коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 2 лютого 2011р. уклав з ' відповідачем договір на створення та обслуговування веб-сайта, вніс відповідачу передоплату у сумі 22 000грн., а відповідач відповідно до умов договору зобов'язався протягом 15 днів виконати відповідні роботи та передати їх позивачу відповідно до акту здачі-приймання робіт. Однак, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав і станом на день звернення до суду умови договору не виконав, отримані кошти не повернув.

Також позивач просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочки, починаючи з 20 лютого 2011р. по З червня 2011р.

Рішенням суду від 11 листопада 2011 р. позов задоволено частково. Розірвано договір, укладений 2 лютого 2011р. між позивачем та відповідачем, на створення веб­ сайту, стягнуто з відповідача на користь позивача попередню оплату у розмірі 22 000грн. та пеню у розмірі 971грн. 62коп., проведено розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове.

В апеляційній скарзі зазначає, шо судом не була надана належна оцінкам доказам по справі, не взято до уваги невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань і неможливість у зв'язку із цим повного виконання договору відповідачем.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта, його представника та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню н підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності посилань позивача про те, що відповідачем не виконувалися умови укладеного договору.

Колегія судців вважає, що даний висновок відповідає наявним матеріалам справи та грунтується на норм матеріального права.

Судом встановлено, що 02 лютого 2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на створення та обслуговування веб-сайту, за яким відповідач зобов'язався виконати розробку графічних елементів, логотипу, програмного забезпечення

для оформлення та розміщення в мережі Інтернет матеріалів згідно із технічним завданням.

Згідно п. 3.2. договору відповідач був зобов'язаний почати проведення відповідних робіт та розробити макет сайту та логотипу і надати його позивачу у 15 денний строк з моменту попередньої оплати та надання замовником у повному обсязі необхідної інформації та матеріалів.

4 лютого 2011р. відповідачем була отримана оплата у сумі 22000грн. відповідно до положень п. 4.2. укладеного сторонами договору (с.с.16).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, та інших актів цивільного законодавства.

Частиною ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду документів вбачається, що відповідачем у повному обсязі умови договору виконані не були.

Посилання апелянта на те, що позивачем не було надано йому всієї необхідної інформації та матеріалів для виконання робіт, передбачених договором, колегія суддів вважає недоведеним.

Відповідно до п. 6.1.3. умов договору виконавець зобов'язується негайно повідомити замовника і до отримання ним вказівок призупинити роботи при виявлені непридатності або недоброякісності наданої інформації або технічної документації.

Відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не було надано доказів, що він звертався до позивача з приводу ненадання або надання не у повному обсязі необхідної для роботи інформації або матеріалів, що призводить до порушення строків виконання договору.

Також відповідачем не було надано суду необхідних доказів у підтвердження об'єму виконаних ним робіт, хоча пунктом 5.2.1. договору передбачено складання акту здачі-прийому робіт після їх завершення.

Твердження апелянта про те, що ним були виконані роботи, вартість яких відповідає сумі передоплати, яка була зроблена позивачем, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, так як відповідачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження даним обставинам.

Відповідно до п. 7.2. договору, укладеного сторонами, якщо виконавець порушив строки виконання робіт або під час виконання роботи стало очевидним, що вона не виконана у строк, замовник має право, зокрема, на розірвання договору на виконання робіт та вимагати виплати неустойки.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має законні підстави для розірвання укладеного з відповідачем договору, на повернення сплаченої суми та виплату неустойки.

Судом першої інстанції при постановлені рішення не були порушені норми матеріального права, рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2011р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді