ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
Копія
УХВАЛА
Іменем України
15 лютого 2007 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у
складі:
головуючого ЛЕСЯ В.І.,
суддів НІКІТІНА Г.В., КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України ДАЦЮКА Є.В,
розглянувши в судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора-криміналіста військової прокуратури Харківського гарнізону від 27 листопада 2006 року про порушення відносно нього кримінальної справи, за апеляцією захисника ОСОБА_2 підтриману заявником на постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 25 грудня 2006 року, про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1,
встановила :
ОСОБА_1 звернувся до військового місцевого суду зі скаргою на постанову прокурора-криміналіста військової прокуратури Харківського гарнізону від 27 листопада 2006 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. З та 191 ч. 4 КК України.
Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 25 грудня 2006 року скаргу заявника залишено без задоволення.
В апеляції захисник ОСОБА_2 не погоджуються з рішенням суду і просить скасувати постанову.
Справа №11-10-2007 Головуючий в суді 1 -ї інстанції ЮРЬЄВ І.І.
В обґрунтування своїх доводів апелянти посилаються на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушеннями кримінально-процесуального закону, оскільки суд не дав оцінку діям органів досудового слідства, котрі без належної перевірки та оцінки доказів прийняли рішення про порушення справи.
Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., думку прокурора, який вважав за необхідне постанову судді залишити без зміни, та обговоривши доводи апеляціі, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 94, 98 КПК України, одним із приводів до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим, ознак злочину. При наявності приводів і підстав, передбачених нормами КПК, слідчий зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 №1 „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів, дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" передбачено, що розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Крім того, згідно з п. 4 вказаної постанови, суддя, розглядаючи скаріу на постанову про порушення кримінальної справи, вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).
Як вбачається з матеріалів справи, військовою прокуратурою Харківського гарнізону розслідується кримінальна справа по факту шахрайства, скоєного у великих розмірах посадовими особами казеного підприємства Міністерства оборони України «Балаклейский ремонтний завод». В ході розслідування цієї справи, встановлено, що ОСОБА_1 до 31 серпня 2004 року проходив на цьому підприємстві військову службу на посаді заступника командира з тилу. В зв'язку зі службовою необхідністю він неодноразово перебував у відряджені у м. Києві. По приїзду з відряджень він надавав до бухгалтерії підприємства квітанції, рахунки і чеки, про витрату коштів на наймання житлових приміщень в яких не проживав і отримував кошти, які використовував на власні потреби. Всього ОСОБА_1 отримав 13115 грн. У зв'язку з виявленими у діях ОСОБА_1 ознак
складу злочину, з зазначеної кримінальної справи були вилучені матеріали по цим фактам, що стали підставою для порушення відносно нього 27 листопада 2006 року кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. З та 191 ч.4 КК України.
За таких обставин у органів досудового слідства не було необхідності проводити перевірку, відповідно до ч. 4 ст. 97 КПК України.
Твердження в апеляції про те, що суд першої інстанції не дав оцінку діям органів досудового слідства, котрі без належної перевірки та оцінки доказів прийняли рішення про порушення справи є необгрунтованим, оскільки суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді кримінальної справи по суті, а встановлює наявність приводів і підстав порушення кримінальної справи.
Саме наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи були предметом дослідження у судовому засіданні і суд обґрунтовано визнав їх достатніми для порушення кримінальної справи і правильно відмовив у задоволенні скарги.
. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 25 грудня 2006 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора-криміналіста військової прокуратури Харківського гарнізону від 27 листопада 2006 року залишити без зміни, а апеляцію заявника та його захисника - без задоволення.