Судове рішення #726699
ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

 ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

іменем                      України

8 лютого 2007 року                                                                            м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у

складі: головуючого              ЛЕСЯ В.І.,

суддів:                          ЮНЕНКА М.О.,

КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону ВОРОНІНА Є.К., засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2.,

розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією захисника на вирок військового місцевого суду Одеського гарнізону від ЗО березня 2006 року, яким ІНФОРМАЦІЯ_1, підполковника

ОСОБА_1, уродженця міста Херсона, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку та непрацездатного батька, на військовій службі з серпня 1984 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк один рік два місяці, за ч.І ст. 423 КК України до службового обмеження для військовослужбовців на строк один рік з утриманням 10% грошового забезпечення. На підставі ст.70 КК України остаточне покарання йому призначено у вигляді обмеження волі на строк один рік два місяці.

Справа № 11 -5-2007                                                   Головуючий у суді 1 ої інстанції ПЕРЕДЕРКО Д.П.

 

 

ОСОБА_1 визнано винними у заволодінні грошовими коштами шляхом обману зі зловживанням владою.

Як установив суд, злочин   вчинено за таких обставин.

ОСОБА_1, проходив військову службу на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 на підставі двохсторонього договору про співпрацю здійснював підприємницьку діяльність у приміщенні атлетичного залу №2, що належить 9 Спортивному клубу. Переслідуючи мету особистого матеріального збагачення і зловживаючи службовим становищем, ОСОБА_1, маючи намір шляхом обману заволодіти коштами громадянина ОСОБА_3, починаючи с серпня 2005 року став говорити останньому, що за користування приміщенням на встановлених умовах він повинен через нього передавати вищим посадовим особам незаконну матеріальну винагороду в розмірі 500 доларів США в місяць.

6 жовтня 2005 року близько 8 години ЗО хвилин ОСОБА_1 у службовому кабінеті директора ПП «Олімп» ОСОБА_3, який розташований на 1 поверсі адміністративної будови 9 спортивного клубу у АДРЕСА_2, заволодів грошовими коштами останнього у розмірі 1300 доларів США, що за курсом НБУ склало 6565 грн.

У той же день ОСОБА_1 був затриманий правоохоронцями, які вилучили у нього отримані кошти.

В апеляції захисник не оспорює фактичні обставини справи, між тим, просить вирок змінити, виключити з вироку вказівку про засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 423 КК України, оскільки його дії повністю охоплюються ст. 190 ч.І того ж кодексу та призначити йому за ст. 190 ч.І КК України покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

В обгрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що суд при призначені покарання не визнав щиросердне розкаяння підсудного як пом'якшуючу обставину, не врахував позитивну характеристику підсудного, відношення до нього колективу, знаходження на його утримані неповнолітньої доньки та батька інваліда 2-ї групи.

Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., пояснення захисника та засудженого у підтримання апеляції, думку прокурора, який пропонував змінити вирок в частині призначеного покарання, призначивши за ст. 190 ч.І КК України покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що вирок підлягає зміні з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні пред'явленого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

 

На досудовому слідстві та в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував те, що зловживав службовим становищем та шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 1300 доларів США.

Заволодіння засудженим грошовими коштами шляхом обману зі зловживанням владою підтверджується поясненнями ОСОБА_3, протоколом огляду вилучених у ОСОБА_1 6 жовтня 2005 року 1300 доларів США, протоколом огляду відеокасети, на якій записана зустріч засудженого та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_1 говорив потерпілому про необхідність передачі коштів.

Оскільки в судовому засідання було безспірно встановлено, що ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом обману з корисливих мотивів заволодів чужим майном, тому суд правильно розцінив ці його дії як шахрайство та кваліфікував їх за ст. 190 ч.І КК України.

У зв'язку з тим, що засуджений, використовуючи своє службове становище, діючи з корисливою метою, всупереч інтересам служби незаконно, шляхом обману заволодів чужим майном, внаслідок чого підірвав престиж та авторитет військової влади та державної служби, суд обґрунтовано кваліфікував ці його дії за ч.І ст. 423 КК України

Таким чином, дії засудженого, всупереч твердженню захисника, судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Що стосується покарання, то воно, на погляд колегії суддів апеляційного суду призначене ОСОБА_1 без урахування ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та всіх обставин, що пом'якшують покарання.

Як встановлено по справі, засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю, по військовій службі та за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на його утриманні перебувають неповнолітня донька та батько - інвалід 2-ї групи, які потребують його підтримки і він є їх єдиним годувальником.

Крім того, із матеріалів справи видно, що стан його здоров'я та неповнолітньої доньки, яка страждає хронічним захворюванням, незадовільний, в зв'язку з чим вони перебувають на обліку в лікувальних закладах та потребують медичної допомоги.

У зв'язку з цим апеляційний суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку виправлення ОСОБА_1 можливе без обмеження волі, а тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 58 КК України, призначивши йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК Украши у виді службового обмеження для військовослужбовців.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366, 367, 372, 373 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово - Морських Сил

ухвалила:

Апеляцію захисника задовольнити частково, вирок військового місцевого суду Одеського гарнізону від ЗО березня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити:

На підставі ст. 190 ч.І КК України, і з застосуванням ст. 58 того ж кодексу, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 (один) рік і 2 (два) місяці з утриманням 20% грошового забезпечення.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці з утриманням в доход держави 20% грошового забезпечення.

В решті вирок залишити без зміни. Дійсна за належними підписами.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація