ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО - МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

 Іменем      України

16 січня   2007 р.                                                              м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого                               ЛЕСЯ В.І. ,

суддів                                            НІКГПНА Г.В.,

ЮНЕНКА М.О.,

за участю помічників військового прокурора Севастопольського гарнізону ШУМОВСЬКОГО М.П., ПАРХОМЕНКА Д.П., захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 6 листопада 2006 року, яким військовослужбовець військової частини А3319 матрос

ОСОБА_2, уродженець м. Алчевськ, Луганської області, раніше не судимий, з військової служби звільнений 20 листопада 2006 року, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за ч. 1 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на три роки і відповідно до ст. 75 того ж КК звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку в один рік і шість місяців.

З засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 8697 грн. 79 коп., і в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1500 грн., ва всього - 10179 грн. 79 коп.

ОСОБА_2 визнаний винним в незаконному заволодінні транспортним засобом за наступних, як зазначено у вироку обставин.

Справа № 11-2/2007  

Головуючий у суді 1-ї інстанції МОЦНИЙ М.В.

19 серпня 2006 року близько 2 години ЗО хвилин ОСОБА_2 з метою покататися на автомобілі, взяв в розташуванні підрозділу військової частини А3319 з кишені верхнього одягу ОСОБА_3 ключі від його автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і в супереч волі власника протиправно заволодів ним викавши за межі військової частини.

Проїхавши близько кілометра ОСОБА_2 вирішив повернутись в частину, однак на зворотному шляху не справившись з керуванням, в районі кінцевої зупинки маршрутного автобуса №9 зіткнувся правим боком автомобіля з електричною опорою, після чого на вказаному автомобілі повернувся в частину і поставив його на стоянку.

Незаконними діями ОСОБА_2 було пошкоджено автомобіль, чим заподіяно ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 9272 грн. 96 коп.

В апеляції захисник не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого, не погоджується з вироком суду, просить його змінити та ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання внаслідок зміни обстановки, оскільки на момент розгляду справи в суді він перестав бути суспільно небезпечною особою, а призначене судом покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

В обґрунтування своїх доводів захисник вказує на те, що суд першої інстанції не повною мірою врахував дані про особу винного, його матеріальний стан, обставини що сприяли вчиненню злочину, щире каяття та поведінку ОСОБА_2 після скоєння злочину.

Заслухавши доповідь судді ЮНЕНКА М.О., пояснення захисника в підтримання апеляції, пояснення прокурорів який запропонували залишити вирок без зміни, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні пред'явленого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Покарання призначено йому з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і є справедливим.

Ті обставини, на які посилається захисник в апеляції в обгрунтування прохання про звільнення засудженого від призначеного покарання внаслідок зміни обстановки, були відомі суду при постановлені вироку, і саме вони послужили підставою для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Підстав, передбачених ст. 373 КПК України, для зміни вироку та звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання внаслідок зміни обстановки, про що просить в своїй апеляції захисник, судова колегія не вбачає.

 Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судців військового апеляційного суду Військово - Морських Сил

ухвалила:

Вирок військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 6 листопада 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію заявника - без задоволення.

Дійсна за належними підписами.