Справа № 308/6427/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року                                                                місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Монич О.В.

при секретарі Пассер М.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1, заінтересованої особи приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення фактів що мають юридичне значення , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1Ю звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення юридичного фактів що мають юридичне значення.

В обґрунтування даної заяви зазначає, що вона ОСОБА_1 являється в цілому власником будинку № 19 по вул. Собранецькій в м. Ужгороді, який мала намір подарувати своїй онуці. Однак звернувшись до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було виявлено розбіжності у написанні її по – батькові, а саме: у договорі купівлі – продажу від 24 грудня 1952 року замість «Юліївна» вказано «Юлівна» , у Свідоцтві про право на спадщину за законом від 31.07.1980 року замість «Юліївна» вказано «Юліусівна».

Заявник посилаючись на наведені обставини, а також на те, що встановлення зазначеного факту має для неї юридичне значення, просила суд, заяву задовольнити.

В судове засідання заявник та її представник не з»явились, однак представник заявниці надала суду заяву відповідно до якої заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу у їх відсутності.

Зацікавлена особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, однак надала суду письмову заяву згідно якої не заперечую проти задоволення заявлених вимог, просить суд, розглядати справу у її відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до ст.293 ЦПК України, п.п.4,12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03.1995 року„Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"(з наступними змінами),окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.

За правилами п.6 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові,місце і час народження якої, щозазначені вдокументіне збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженняцієї особи, зазначеним у свідоцтвіпро народження абопаспорті.

Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов:

1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв'язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення;

3) якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме в договорі купівлі – продажу від 24 грудня 1952 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченого старшим нотаріусом Ужгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 невірно зазначено по – батькові заявниці «Юлівна» замість вірного «Юліївна».

Судом також встановлено, що у свідоцтві про право на спадщину за законом від 31.07.1980 року посвідченого старшим державним нотаріусом ОСОБА_7 невірно зазначено ім.»я та по – батькові заявниці, а саме «Вера Юлиусовна» замість вірного «Віра Юліївна».

Тобто, обумовлені правовстановлюючі документи містить помилку в написанні імені та по батькові заявниці .

Разом з тим, судом встановлено, що внести зміни або виправлення до правовстановлюючих документів в адміністративному порядку неможливо.

Вказане свідчить про відсутність об'єктивної можливості приведення оспорюваного документа у відповідність до вимог закону.

В той же час факт належності зазначених документів знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Доказів, які б спростовували вищевикладене суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації повноважень власника майна та прийняття спадщини спадкоємцем, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючих документів є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263 - 265,315-319 ЦПКУкраїни,суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересованої особи приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення фактів що мають юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючих документів – договору купівлі – продажу від 24 грудня 1952 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_1, посвідченого старшим нотаріусом Ужгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.07.1980 року, посвідченого старшим державним нотаріусом ОСОБА_7

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Суддя:                                                            Монич О.В.