Справа № 2а/1570/8382/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП №29100407 від 06.10.2011 року, зобов’язання вчинити певні дії, третя особа –старший державний виконавець Середа Валерія Юріївна, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року його позов було задоволено частково, та зобов’язано ГУМВС України в Одеській області нарахувати та виплатити на його користь грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу. На виконання вказаної постанови 20.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом йому було видано виконавчий лист №2а-7212/09/1570. 06.10.2011 він звернувся до відповідача цим виконавчим листом та відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження. В той же день старшим державним виконавцем Середою В.Ю. було прийнято постанову ВП №29100407 від 06.10.2011 року, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-7212/09/1570, з тих підстав, що в резолютивній частині виконавчого документа відсутні початковий та кінцевий період з якого необхідно нараховувати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення з позовом до суду в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати спірну постанову від 06.10.2011 року, а також зобов’язати розглянути та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-а-7212/09/1570 виданим 20.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені в позові (а.с.2-3).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову посилаючись на письмові заперечення проти позову (а.с.27-29), пояснивши при цьому, що спірна постанова була прийнята відповідно до діючого законодавства, обґрунтовано з урахуванням усіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення. З зазначених підстав представник вважала позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову з аналогічних підстав.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Крім іншого, цією постановою суду зобов’язано Головне управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу (а.с.12-13).
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.
Згідно ч.1 ст.26 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
20.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом йому було видано виконавчий лист №2а-7212/09/1570 (а.с.10).
06.10.2011 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з виконавчим листом від 20.05.2010 року №2-а-7212/09/1570 та відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.7, 10).
06.10.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області ОСОБА_3, на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», було прийнято постанову ВП №29100407 від 06.10.2011 року, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 20.05.2010 року №2-а-7212/09/1570, з тих підстав, що в резолютивній частині виконавчого документа відсутні початковий та кінцевий період з якого необхідно нараховувати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с.45).
Разом з тим, діючим законодавством не передбачена така підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження, як відсутність в резолютивній частині виконавчого документа початкового та кінцевого періоду, з якого необхідно нараховувати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, у зв’язку з чим суд вважає помилковим застосування відповідачем п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого державний виконавець має право відмовити у відкритті виконавчого провадження лише з підстав, передбачених законом.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що рішення відповідача про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 20.05.2010 року №2-а-7212/09/1570, було прийнято державним виконавцем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим, з урахуванням положень ч.2 ст.11 КАС України, вважає необхідним вимоги позивача задовольнити шляхом скасування спірної постанови від 06.10.2011 року та зобов’язання Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області розглянути та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-а-7212/09/1570 виданим 20.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом, оскільки це є необхідним для повного захисту його порушених прав.
Доводи представника відповідача та третьої особи про те, що відсутність у резолютивній частині виконавчого документа початкового та кінцевого періоду, з якого необхідно нараховувати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, створювало перешкоди у виконанні вказаного рішення суду, або унеможливлювало його виконання, суд до уваги не приймає, оскільки ці доводи не спростовують висновків суду щодо прийняття спірної не на підставі закону.
Крім цього, вказані обставини на думку суду не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а є підставою для звернення до суду з заявами щодо роз’яснення рішення суду чи встановлення порядку його виконання, якщо для боржника ці обставини є суттєвою перешкодою для виконання рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, а відповідач не довів суду ті обставини, на які посилався в своїх письмових запереченнях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 159-164, 181 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області ОСОБА_3 ВП №29100407 від 06.10.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Зобов’язати Головне управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області розглянути та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-а-7212/09/1570, виданого 20.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області ОСОБА_3 ВП №29100407 від 06.10.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Зобов’язати Головне управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області розглянути та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-а-7212/09/1570, виданого 20.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом.
05 грудня 2011 року