ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року                                                                    справа № 2а-5762/09/2370

    11 год. 25 хв.                                      м. Черкаси

    Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,

за участю:

представника позивача – Гречко І.В. за довіреністю,

представника відповідача – Москаленка А.А. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства «Лисянське лісове господарство» до державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Лисянське лісове господарство» 01.12.2009 р. звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області про визнання протиправним і скасування Рішення ДПІ у Лисянському районі від 08.10.2009 р. (акт №7) про виключення ДП «Лисянське лісове господарство» з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та анулювання Свідоцтва про реєстрацію ДП «Лисянське лісове господарство» як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, зобов’язати ДПІ у Лисянському районі поновити з дати виключення (08.10.2009 року) ДП «Лисянське лісове господарство» в реєстрі суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

28.12.2009 р. за вхідним номером 22090/2а-5762/09/2370 представник позивача надала заяву про зміну (уточнення) предмету позову, в якій просить визнати протиправним і скасувати Рішення державної податкової інспекції у Лисянському районі від 08.10.2009 р. (акт №7) про виключення державного підприємства «Лисянське лісове господарство» з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов’язати державну податкову інспекцію у Лисянському районі поновити з дати виключення (08.10.2009 р.) державне підприємство «Лисянське лісове господарство» в реєстрі суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видати Свідоцтво про реєстрацію підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (Спеціальне свідоцтво).  

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.10.2009 року державна податкова інспекція у Лисянському районі прийняла акт №7 від 08.10.2009 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, яким виключило ДП «Лисянське лісове господарство» з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, у зв’язку з тим, що підприємство не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства та анулювало свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Представник позивача вважає, що відповідач при прийнятті рішення діяв всупереч ч.2 ст.19 Конституції України та Закону України «Про податок на додану вартість».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмове заперечення.

Своє заперечення проти позову обґрунтовує тим, що на діяльність ДП Лисянське  лісове господарство» не поширюються норми Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ст.81 вказаного Закону визначає, що спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері лісового господарства та рибальства.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Лисянське лісове господарство», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» серії АВ №632265, зареєстроване 10.07.1996 р., ідентифікаційний код 00993417.

Відповідно до довідки №15а-1205 з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), яка видана головним управлінням статистики у Черкаській області 14.03.2005 року видами діяльності за КВЕД ДП «Лисянське лісове господарство» зокрема є надання послуг, пов’язаних з лісовим господарством (код 02.02.0) та лісозаготівлі (код 02.01.1).

01.01.2009 року державне підприємство «Лисянське лісове господарство» зареєстровано суб’єктом спеціального режиму оподаткування та видано свідоцтво №100170106 серії НБ №017912 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як  суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість

08.10.2009 року ДПІ у Лисянському районі Черкаської області винесений акт №7 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Вказаними актом виключено позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та проведене анулювання спеціального свідоцтва.

Суд вважає, що акт №7 від 08.10.2009 ДПІ у Лисянському районі Черкаської області стосується інтересів конкретної особи - державного підприємства «Лисянське лісове господарство», породжує для нього правові наслідки, а саме – виключення позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання спеціального свідоцтва, а визначивши в акті, що позивач вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах з 01.01.2009 року, передбачає настання для ДП «Лисянське лісове господарство» правових наслідків, які передбачені ст.  81.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Тому суд приходить до висновку, що акт №7 від 08.10.2009 р. виданий ДПІ у Лисянському районі Черкаської області є рішенням суб’єкта владних повноважень – актом індивідуальної дії по відношенню до позивача у розумінні ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що вказаний акт не містить жодних обґрунтувань щодо підстав, з яких відповідач дійшов висновку, що ДП «Лисянське лісове господарство» не відповідає критеріям, встановленим п. 81.6 та п. 81.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Форма даного акта визначена Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79.

За змістом даного Положення акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування повинен, зокрема, містити: посилання на документ/документи, який/які підтверджують наявність підстав для виключення з реєстру, дані про сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг), у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг), дані про питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) та посилання на звітні податкові періоди, за які обраховувалась ця питома вага,  п ричини зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або реєстрації як платника податку на додану вартість на загальних підставах.

Натомість, не зазначивши жодної із названих обставин, відповідач обмежився простим твердженням, що позивач не відповідає критеріям, встановленим Законом України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що як доказ судом можуть бути використані факти зазначені в акті, а не вільне тлумачення його положень відповідачем.

Як вбачається із змісту акта №7 від 08.10.2009 р., він   не містить посилання як на розрахунок питомої ваги вартості товарів, вироблених позивачем, так і на звітні податкові періоди, за які обраховувалась ця питома вага.

Отже, суд не вважає за доцільне досліджувати зазначене питання більш детально, оскільки він дійшов висновку, що відповідачем допущено інші порушення законодавства при прийнятті рішення   про виключення ДП «Лисянське лісове господарство» з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Пункт 29.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом №79 Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України  3 квітня 2000 р. за №208/4429 встановлює, що якщо за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 81.6 статті 81 Закону (підпункт 26.1 пункту 26 цього Положення), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі Спеціального свідоцтва, то орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою №6-РС. На підставі такого акта орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

Аналіз вказаної правової норми передбачає, що орган державної податкової служби може скласти акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою №6-РС тільки за результатами  документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача заявив, що в даному випадку планова і позапланова перевірка позивача не проводилась. Щодо проведення документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій) представник відповідача в судовому засіданні нічого пояснити не зміг, пославшись на відсутність у нього інформації.

Своєю ухвалою від 18.12.2009 суд, керуючись ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України оголосив перерву в судовому засіданні та зобов’язав відповідача надати письмове пояснення з приводу підстав проведення документальної невиїзної перевірки позивача та надати належним чином завірені документи:

-   письмовий дозвіл керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки;

-   акт невиїзної документальної перевірки та докази, що підтверджують його реєстрацію у встановленому законодавством порядку;

-   письмове повідомленням про запрошення  платника податків для ознайомлення та підписання акта  про результати невиїзної документальної перевірки, яке оформлене за формою, наведеною в додатку 7 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державна податкова адміністрація України від 27.05.2008  №355

-   докази, що вказане повідомлення надсилалось рекомендованим листом з повідомленням;

-   у разі неявки платника податків для підписання акту перевірки - акт щодо неявки платника податків  на запрошення органу ДПС та докази його реєстрацію у спеціальному журналі;

-   докази, які підтверджують внесення працівниками підрозділів, що здійснюють невиїзні документальні перевірки, необхідної інформації до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит».

28.12.2009 на адресу суду від відповідача надійшло пояснення (вх.№22093/2а-5762/09/2370), в яких він зазначив, що невиїзна документальна перевірка по платнику податків ДП «Лисянське лісове господарство» у 2009 році не проводилася. В зв’язку з чим документи, що витребовуються судом надати неможливо.

У судовому засіданні представником відповідача надано клопотання (вхідний №22092/2а-5762/09/2370), яке, як зазначив представник відповідача, слід розцінювати як пояснення. Тому судом відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України вказане клопотання не вирішувалось.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція у Лисянському районі Черкаської області є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та, як наслідок, вимогам ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Право органів державної податкової служби на проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням умов, підстав та порядку, встановленого законом.

Як вбачається з матеріалів справи ніяких перевірок, які передбачені чинним законодавством ДПІ у Лисянському районі Черкаської області не проводила та взагалі не ставила до відома позивача про підстави, на основі яких був складений акт №7 від 08.10.2009р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення суб'єкту владних повноважень - акт №7 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування від 08.10.2009 року прийнятий за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням процедури, встановленої законом.

Отже, рішення суб’єкту владних повноважень, які проведені за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням процедури, встановленої законом, підлягають скасуванню.

Вказана позиція суду також знаходить своє відображення в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року по справі №22-а-10923/08.

Керуючись ст.ст.2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 100, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати Рішення державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області від 8 жовтня 2009 року (акт №7) про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Зобов’язати державну податкову інспекцію у Лисянському районі Черкаської області поновити з дати виключення (8 жовтня 2009 року) державне підприємство «Лисянське лісове господарство» в реєстрі суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Зобов’язати державну податкову інспекцію у Лисянському районі Черкаської області видати державному підприємству «Лисянське лісове господарство» свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Лисянське лісове господарство» (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Бужанська, 62, ідентифікаціний код 00993417) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                 Р.В. Холод  

Повний текст постанови виготовлений 31 грудня 2009 року