АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-а-375/10 Категорія КК: ст. 15, ч. 2 ст. 185 Головуючий у першій інстанції- Кияшко О.А., Доповідач - Мороз І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного

суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Наставного В.В.,

суддів - Мороза І. М., Кепкал Л.І.,

за участю прокурора - Пламадяла І.П.,

засудженої - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2009 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, судима:

- 10.11.2000 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21.11.2005 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2006 року відбування покарання з іспитовим строком, призначене вироком вказаного вище суду від 21.11.2005 року, скасовано,

- 27.08.2009 року Печерським районним судом м. Києва від за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджена за ст.ст.15, 185 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст.70 ч.4 КК України призначено ОСОБА_1 за сукупністю злочину, за який вона засуджується цим вироком, та злочину, передбаченого ст.ст. 15, 185 ч.2 КК України, за який її засуджено вироком Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2009 року на 2 роки позбавлення волі, покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднано ОСОБА_1 до покарання, призначеного цим вироком за сукупністю злочинів, невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2005 року, остаточно визначено їй для відбування покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 22 липня 2009 року.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що 02 липня 2009 року, маючи не зняті і не погашені судимості за вчинення злочинів проти власності, ОСОБА_1 приблизно о 19 годині 30 хвилин, зайшла до аптеки «Доброго дня» по вулиці Бучми 6-а в м. Києві, де у неї виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшла до стелажа, на якому знаходились засоби по догляду за волоссям, та скориставшись тим що, за її діями ніхто не

спостерігав,намагалась таємно викрасти 2 пляшки шампуню «Loreal- «Loreal- Elsev» - «Уход», загальною вартістю 46 гривень, 1 пляшку «Loreal- Elsev » - «Против ломкости», вартістю 23 гривні, 1 пляшку «Loreal- Elsev» -«Питание, блеск», вартістю 23 гривні, 1 упаковку гігієнічних прокладок Bella-Panti, вартістю 8 гривень 90 копійок, а всього на загальну суму 100 гривень 90 копійок, однак не довела до кінця свій злочинний намір з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками аптеки.

В своїй апеляції та доповненнях до неї, засуджена ОСОБА_1 просить пом'якшити їй покарання, зменшивши строк призначеного покарання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд не врахував її сімейний стан, стан здоров'я, наявність малолітньої доньки.

Заслухавши доповідь судді, заслухавши засуджену, яка просить задовольнити вимоги її апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженої, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженої задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, суд розглянув кримінальну справу у відповідності з вимогами ст.299 КПК України, обмеживши дослідження доказів по справі допитом засудженої, яка повністю визнала себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, дала детальні пояснення з приводу обставин його вчинення, а тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювались і докази щодо них, на підставі ст. 299 КПК України, не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

Таким чином, дії ОСОБА_1, виходячи з визнаних судом доведеними фактичних обставин справи, вірно кваліфіковані за ст.ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, але не доведеному до кінця з причин, що не залежали від її волі.

При обранні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винної, врахував всі обставини по справі,в тому числі визнання вини засудженою, її щире каяття, характеристики, сімейний стан та стан здоров'я, наявність дитини, на які є посилання в апеляції засудженої, а також те, що вона раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, і призначив їй покарання в межах санкції даного закону та з дотриманням вимог ч.4 ст. 70 КК України та ст. 71 КК України . Таке покарання є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженій, тому апеляція засудженої не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

________________________

НаставнийВ.В. Мороз І.М. КепкалЛ.І.