АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 р. Колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва
у кримінальних справах у складі:
Головуючого, судді Наставного В.В.,.
Суддів Боголюбської Л.Б., Бовтрук В.М.,
за участю прокурора Карпука Ю.А.,
захисника засудженого КамінськоїМ.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, зсередньою освітою, не одружений, який проживав у АДРЕСА_1, раніше судимий 17.03.2008 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 510 грн., -
засуджений по ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 19.11.2008 року приблизно о 18 год. 55 хв., знаходячись по вул. Попудренка на території ринку «Книголюб» в м. Києві, проходячи біля торгівельного ролету № НОМЕР_1, помітив на стелажі шуруповерт «Vertex VR - 1005 А» вартістю 350 грн., який належав ОСОБА_3, та вирішив його викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до торгівельного ролету № НОМЕР_1 та безперешкодно, сподіваючись на непомітність своїх дій, заволодів шуруповертом і пішов уздовж торгівельних ролетів.
Справа № 11-а-2346 Категорія КК: ст. 186 ч.2
Головуючий у першій інстанції Чаус М.О..
Доповідач суддя Боголюбська Л.Б.
Проте його дії були викриті і він, розуміючи це, почав тікати з викраденим шуруповертом, маючи реальну можливість розпоряджатися ним, але в подальшому кинув шуруповерт на землю. Через незначний час ОСОБА_2 був затриманий громадянкою ОСОБА_3 та доставлений до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2009 року щодо нього за ч. 2 ст. 186 КК України - скасувати в частині призначеного покарання, та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, тобто застосувати вимоги ст. 75 КК України. Апелянт уважає, що суд, призначаючи йому покарання, не взяв до уваги тяжкі соціальні та сімейні обставини, що зумовили скоєння ним злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти апеляції і уважав вирок суду законним і обґрунтованим, пояснення захисника, яка підтримала апеляцію засудженого і просила її задовольнити, вирок суду змінити, пом'якшити покарання, застосувавши правила ст. 69 та ст. 75 КК України, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, провівши дебати, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої ст. 299 і статті 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглядав справу відповідно до вимог ст. 299 КПК України і учасниками судового розгляду фактичні обставини справи не оспорювалися.
Таким чином, дії ОСОБА_2 по ч.2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких, дані про особу ОСОБА_2, зокрема, його вік, стан здоров»я, матеріальне становище, сімейні обставини, а також дані, що його характеризують, той факт, що ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, суд в достатній мірі не врахував щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому, відсутність тяжких наслідків і претензій матеріального характеру з боку потерпілої, оскільки викрадене майно було їй повернуто відразу після вчиненого ОСОБА_2 злочину, характер дій, вартість викраденого та
обставини вчиненого ОСОБА_2, які значно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи наявність вказаних обставин, що пом»якшують покарання і дані про особу ОСОБА_2, зокрема, позитивну характеристику з місця проживання, стан його здоров'я та стан здоров'я його матері, з якою він проживає разом, судова колегія вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання в місцях позбавлення волі та вважає можливим застосувати ст. ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 363,364 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного за вироком суду, звільнити з випробуванням з іспитовим строком - 3 роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_2 з-під варти звільнити.
В решті цей же вирок залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: 1. 2.