ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-5998/09/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 року                      Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого       –      судді  Хоми О.П.,

при секретарі                         Янчак П.О.,    

з участю  представників: позивача ОСОБА_1,

                                            відповідача  Квасниці Н.Б., прокурора Коваль Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом   суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області, Відділення Державного казначейства України у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області  про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення, зобов’язання видати висновок про повернення з бюджету на розрахунковий рахунок коштів та стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість ,

в с т а н о в и в :

Суб’єкт підприємницької діяльності  фізична особа – підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду у зв’язку з неотриманням податкового повідомлення – рішення №000118/1711/1339111676 від 21.07.2006 року; визнати  недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області  №000118/1711/1339111676 від 21.071.2006 року; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області видати висновок про повернення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 4345 грн. та зобов’язати ВДК у Кам’янко-Бузькому районі  Львівської області  повернути 4345 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що складеною за наслідками виїзної позапланової перевірки ДПІ у  Кам’янко-Бузькому районі Львівської області довідкою  №13/17-0/1339111676 від 25.05.2006 року підтверджено заявлену ним суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2006 року в сумі 9244 грн., з якої в подальшому сплачено 4899 грн. При з’ясуванні обставин щодо неперерахування бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі  4345 грн. взнав про існування акту ДПІ у  Кам’янко-Бузькому районі Львівської області від 27.06.2006 року № 42/1711/1339111676 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом повернення повної суми на розрахунковий період за березень 2006 року, яким встановлено відсутність у нього права на бюджетне відшкодування ПДВ за березень 2006 року в сумі 4345 грн. В травні 2007 року дізнався про винесене на підставі цього   податкове повідомлення – рішення №000118/1711/1339111676 від 21.07.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування  за березень 2006 року на суму 4345 грн. Вважає його незаконним, оскільки працівниками податкового органу  позапланова виїзна перевірка 22.06.2006 – 27.06.2006 року не  проводилась, акт за її наслідками та оскаржуване податкове повідомлення-рішення йому не вручалися.

Представник позивача  ОСОБА_1. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у  Кам’янко-Бузькому районі Львівської області Квасниця Н.Б. позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні від 20.10.2009 року № 11152/10-007, суть яких зводиться до наступного. Після проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2006 року, за наслідками якої була складена довідка № 13/17-0/1339111676 від 25.05.2006 року, податковому органу стало відомо про відсутність у контрагента позивача ДСУ «Злагода» права виписувати податкові накладні у зв’язку з визнанням його банкрутом та анулюванням 09.11.2005 року свідоцтва платника ПДВ. На цій підставі в червні 2006 року було проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом повернення повної суми на розрахунковий період за березень 2006 року, складено  акт  від 27.06.2006 року № 42/1711/1339111676, згідно  якого встановлено відсутність у ПП ОСОБА_3 права на бюджетне відшкодування ПДВ за вказаний період в сумі 4345 грн. та прийнято податкове повідомлення – рішення №000118/1711/1339111676 від 21.07.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року на суму 4345 грн. Ствердила, що ОСОБА_3  було відомо про спірне податкове-повідомлення рішення  та акт від 27.06.2006 року № 42/1711/1339111676, що підтверджується висновком спеціаліста про наявність підпису позивача на ньому, а також висновком службової перевірки, у зв’язку з чим вважає, що позивачем пропущено визначений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач Відділення Державного казначейства України у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, свого ставлення до позову не висловив.

Прокурор, який вступив у справу в інтересах держави в особі податкового органу, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з  наступного.

Позивач  ОСОБА_3 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа – підприємець Кам’янко-Бузькою районною державною адміністрацією 18.07.2000 року за ідентифікаційним номером 1339111676, взятий на податковий облік у ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області і відповідно до свідоцтва № 72544629, виданого 29.12.2003 року ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області,  зареєстрований платником єдиного податку.

18 квітня 2006 року  ПП ОСОБА_3 подав у Державну податкову інспекцію у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року. В рядках 25 та 25.1 розділу ІІІ зазначеної декларації «Розрахунки з бюджетом за звітній період» вказана сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку -  9244 грн.

Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2006 року  ПП ОСОБА_3 цього ж числа подав  розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 9244 грн.,  яку просив перерахувати на рахунок у ЛФ АБ Експрес-Банку.

Згідно підпункту 7.7.5. пункту 7.7 ст.7. Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У відповідності до вказаних норм ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області провела виїзну позапланову перевірку ПП ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом повернення повної суми на розрахунковий рахунок за березень 2006 року, за результатами якої складено довідку від 25.05.2006 року № 13/17-0/1339111676 , та підтвердила заявлену позивачем суму відшкодування податку на додану вартість за березень 2006 року в сумі 9244 грн.. Одночасно   податковим органом зроблено застереження, що після отримання матеріалів зустрічних перевірок і у разі не підтвердження даних обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Матеріалами справи підтверджено, що один із контрагентів позивача - ДСУ «Злагода» рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року визнаний банкрутом і актом № 779 від 09.11.2005 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова анульовано його свідоцтво платника податку на додану вартість №17838428.

З урахуванням того, що ПП ОСОБА_3 до податкового кредиту були включені податкові накладні, виписані ДСУ «Злагода» після анулювання свідоцтва платника ПДВ (31.01.2006 року та 10.02.2006 року), ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області провело виїзну позапланову  перевірку ПП ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом повернення повної суми на розрахунковий рахунок за березень 2006 року, за результатами якої  складено акт від 27.06.2006 року № 42/1711/1339111676  і зроблено висновок про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2006 року в сумі 4345 грн. за включеними позивачем до податкового кредиту за лютий 2006 року  податковими накладними, виписаними ДСУ «Злагода».  

На підставі акту від 27.06.2006 року № 42/1711/1339111676   ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області прийнято податкове повідомлення - рішення №000118/1711/1339111676 від 21.071.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року на суму 4345 грн.

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями.

 Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР  податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та  складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим  як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов’язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована  як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пунктів 9.4, 9.5,9.6, 9.8 цієї статті про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної податкової служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Таким чином, після скасування 09.11.2005 року податковим органом свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ДСУ «Злагода», останній не мав статусу платника ПДВ і виписані ним після цієї дати податкові накладні не мали юридичної значимості, тому суд погоджується із висновками податкового органу про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі  4345 грн.

Твердження позивача про те, що  йому не було відомо про акт від 27.06.2006 року № 42/1711/1339111676 та податкове повідомлення – рішення №000118/1711/1339111676 від 21.07.2006 року спростовуються зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: висновком службової перевірки фактів, викладених у зверненні СПД-ФО ОСОБА_3 щодо порушення з боку працівників ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі його законних інтересів та порушень податкового законодавства при складанні актів перевірок від 12.08.2008 року та висновком спеціаліста НДЕКЦ від 18.02.2009 року № 6/61.

За таких обставин суд погоджується з доводами представника ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області щодо пропуску позивачем встановленого ч.2 ст.99 КАС України річного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення – рішення ДПІ у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області №000118/1711/1339111676 від 21.07.2006 року, суд встановив, що воно прийняте податковим органом з урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР і з дотриманням передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.  

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області, Відділення Державного казначейства України у Кам’янко-Бузькому районі Львівської області  про визнання недійсним податково повідомлення – рішення, зобов’язання видати висновок про повернення з бюджету на розрахунковий рахунок коштів та стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 02 січня 2010 року.

Суддя                                             Хома О.П.