ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-5186/09/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009 року                 Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого          –            судді  Хоми О.П.,

при секретарі                                 Янчак П.О.,  

з участю  представників: позивача  Кузан Р.І.,

                                            відповідача Закорчемного І.Б., Поверляк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом  Приватного підприємства «Карпаткурорт» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Карпаткурорт» звернулося до суду з позовом  до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області, в якому просить  скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2009 року №0000352320/0/10140, яким визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 815 320 грн., з яких 543 480 грн. – основний платіж, 271 740 грн. – штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підприємство, будучи переробним підприємством і маючи власні переробні потужності, правомірно відображало обороти від реалізації м’ясопродукції у скороченій декларації по податку на додану вартість, тому висновки податкової служби є безпідставними та необґрунтованими.

Представники позивача Андрієвська Н.М., Кузан Р.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники відповідача ДПІ у Жидачівському районі Закорчемний І.Б., Поверляк Н.М. в судовому засіданні позову не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснили, що внаслідок відсутності у позивача власних переробних потужностей, підприємство не мало права нараховувати дотацію сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними м’ясо у живій вазі і на нього не поширюється дія Постанови КМУ № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі». У зв’язку з  порушенням позивачем  п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7, пп.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим органом правомірно донараховано податкове зобов’язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції у встановлених законом розмірах, тому оскаржене податкове повідомлення – рішення є законним. Просили у задоволенні позову відмовити.  

 Суд, заслухавши думку сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з  наступного.

Позивач – Приватне підприємство «Карпаткурорт» зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Жидачівською РДА Львівської області, внесений до ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 34815135, узятий на податковий облік в ДПІ у Жидачівському районі 15.02.2007 року за № 832, є платником ПДВ.

За результатами планової виїзної перевірки ПП «Карпаткурорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 15.02.07 року по 31.03.09 року ДПІ у Жидачівському районі Львівської області складено акт №725/23-1/348151135 від 27.07.2009 року та прийнято податкове  повідомлення-рішення від 06.08.2009 року №0000352320/0/10140, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 815 220 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем занижено обсяги реалізації готової продукції та нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 545163,00 грн., що є порушенням п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.11.21 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».  

Крім цього,  зазначено, що за відсутності у ПП «Карпаткурорт» власних переробних потужностей, воно не матиме права нараховувати дотацію сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними м’ясо в живій вазі і на нього не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нарахування виплат і використання коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» від 12.05.99р. №805.

Визначення платників  податку на додану вартість, об’єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету встановлено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою  Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. №805, яка була чинна на момент існування спірних правовідносин, затверджено Порядок нарахування виплат і використання коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.

 Відповідно до п.1 вищезгаданого Порядку він встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними у період з 1 січня 2008 р. до року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.

Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами незалежно від форми власності, що мають власні переробні потужності.

Встановлено, що видами діяльності за КВЕД ПП «Карпаткурорт» є: «15.11.0 Виробництво м’яса», «15.13.0 Виробництво м’ясних продуктів», «5132.0 Оптова торгівля м’ясом та м’ясопродуктами» та «52.22.0 Роздрібна торгівля м’ясом та м’ясними продуктами» (довідка  АБ №091759 Управління статистики у Жидачівському районі).

Відповідно до вимог статті 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Як вбачається з Статуту Приватного підприємства «Карпаткурорт», засновником підприємства є фізична особа - ОСОБА_5, на базі майна якого створюється підприємство.

Відповідно до п.3.1 Статуту підприємства - статутний фонд підприємства складає 672145,00 грн. Капітал підприємства складають матеріальні цінності та грошові кошти, фінансові вкладення та затрати на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення господарської діяльності, які відображені у самостійному балансі підприємства.

Згідно з пп.3.4.2 Статуту ПП «Карпаткурорт» засновник підприємства вправі здійснювати грошові внески, а також будь-які майнові, а також робити внески майновими правами.

Як вбачається із пп.3.4.5 статуту підприємства, передача майнових цінностей як внесків в підприємство здійснюється за актом прийому-передачі, який підписує представник засновника та директор підприємства. Оцінка майнових вкладів здійснюється засновником на підставі документів, що свідчать про ціну придбання такого майна, або шляхом аналогії ціни, або будь-яким іншим методом оцінки, враховуючи нормальний знос даного майна.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу будівлі від 03.09.2004 року ОСОБА_5 купив у Спільного підприємства «Райкоопзаготпром» Жидачівської райспоживспілки і споживчих товариств Жидачівського району будівлі та споруди худозабійного пункту, що знаходяться по АДРЕСА_1. Загальна площа будівель та споруд становить: худозабійний цех 224,7 кв.м та кролебійні 73,1 кв.м.

Придбані основні фонди були передані ОСОБА_5 за актом приймання-передачі основних фондів, придбаних на аукціоні від 10.03.2004 р. згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2004 р. Згідно акту приймання-передачі основних фондів передано і обладнання худозабійного цеху.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5, як засновник ПП «Карпаткурорт», передав зазначене нерухоме майно та обладнання худозабійного цеху як внесок в підприємство згідно акту прийому-передачі основних фондів від 15.02.2007 року.

Таким чином, майновою базою для діяльності ПП «Карпаткурорт» служать активи (майно), передане засновником (власником ) підприємства як внесок до статутного фонду.

Формування статутного фонду підприємства засновником в розмірі, передбаченому статутними документами, підтверджується також і фінансовими звітними документами ПП «Карпаткурорт». Зокрема, згідно фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва станом на 30.06.2008 року залишкова вартість основних засобів становить 672,1 тис. грн.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про відсутність у позивача власних переробних потужностей по тій причині, що підприємством не відображено в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, оскільки податковим органом при проведенні перевірки позивача, за наявності первинних документів на придбання основних засобів, питання формування статутного фонду підприємства не досліджувалось.

Крім того, виходячи з Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким встановлено завдання та функції державної податкової служби,  відсутні  повноваження органів ДПС щодо здійснення класифікації платників за видами економічної діяльності.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що неправильне ведення ним бухгалтерського обліку в частині обліку основних засобів, може служити підставою для застосування до підприємства адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, проте, не може бути підставою для застосування відповідальності за порушення ведення податкового обліку по податку на додану вартість в частині нарахування та виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.

З акта перевірки вбачається, що відповідач не оспорює правильність розрахунку сум дотацій, перерахованих позивачем сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене ними м’ясо в живій вазі, доказів зворотнього відповідачем не надано.

Оскільки чинне законодавство, яким регулюються питання нарахування і виплати переробними підприємствами дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м’ясо в живій вазі, не визначає понять «переробне підприємство» чи «власні виробничі потужності», судом прийнято доводи позивача про те, що наявні у підприємства активи, є тими переробними потужностями, яких достатньо для здійснення виробництва та реалізації м’яса та м’ясних продуктів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення – рішення № №0000352320/0/10140 від 06 серпня 2009 року, суд прийшов до висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення – рішення  № №0000352320/0/10140 від 06 серпня 2009 року відповідача підлягає визнанню протиправним.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.  

Визнати протиправним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області №0000352320/0/10140 від 06 серпня 2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Повний текс постанови виготовлено 25 грудня 2009 року.

Суддя                                             Хома О.П.