Справа № 2-А-3569/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2009 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого – судді Нестерцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання – Рогальської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень – управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області по призначенню та перерахунку йому основної та додаткової пенсії; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії йому, як інваліду ЧАЄС ІІ групи відповідно до Закону в розмірі, не меншому ніж: державної пенсії – 8 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду здоров’ю – 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»; зобов’зати здійснити донарахування та виплату у вказаному розмірі недонарахованої пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день розгляду справи; допустити негайне виконання постанови у межах перерахунку та виплати суми пенсії за один місяць, що складає розмір восьми мінімальних пенсій за віком основної щомісячної пенсії та 75% мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та безпосередньо брав участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження. З 08.01.1992 року було призначено пенсію на 3 групі інвалідності за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 14.02.2007 року встановлено 2 групу інвалідності по захворюванню.
ОСОБА_1 вказав, що довгий період часу відповідачем нараховується пенсія у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Вважав таку бездіяльність протиправною, оскільки цим порушено його конституційні права, визначені: статтею 56 Конституції України на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, по створенню безпечних умов праці і проживання під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – відповідальність за що взяла на себе держава в повному обсязі, що знайшло свій прояв в статтях 1 і 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року; частиною першою статті 46 Конституції України, на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі часткової втрати працездатності в порядку і розмірах передбачених законом.
В 1991 році Верховна Рада України прийняла спеціальний Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року. Прийняття цього Закону було обумовлено значною кількостю населення України, яка приймала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка станом на 1991 рік постраждала від дії іонізуючого випромінювання.
Відповідно до ст. 13 Закону в редакції 1991 року, держава зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану громадянам за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що сума недонарахованої та недовиплаченої основної пенсії в період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року з урахуванням фактично сплачених коштів, становить 19006,80 грн., додаткової пенсії 1588,68 грн.; сума недонарахованої та недовиплаченої основної пенсії в період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року з урахуванням фактично сплачених коштів, становить 22226,40 грн., додаткової пенсії 1872,48 грн.; сума недонарахованої та недовиплаченої основної пенсії в період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року з урахуванням фактично сплачених коштів, становить 20208 грн., додаткової пенсії 2031,48 грн.; сума недонарахованої та недовиплаченої основної пенсії в період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично сплачених коштів, становить 29771,40 грн., додаткової пенсії 3247,53 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення статті 67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 вважає, що управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі повинно було нараховувати та сплачувати пенсію інвалідам 2 групи, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткову пенсію, передбачену ч.ч.3,4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, сума недонарахованої та недовиплаченої основної пенсії в період з 22.05.2008 року по жовтень 2009 року з урахуванням фактично сплачених коштів, становить 46740 грн., додаткової пенсії за період з 22.05.2008 року по вересень 2009 року становить 4511,60 грн.
ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області у судове засідання не з’явився, представник за довіреністю ОСОБА_2 надав заперечення проти позову, в яких просив про розгляд справи без участі представника відповідача..
В запереченнях відповідач зазначив, що з 08.01.1992 року ОСОБА_1 було призначено пенсію по 3 групі інвалідності за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 14.02.2007 року пенсію перераховано по інвалідності 2 групи захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Статтею 54 цього Закону передбачено, що пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Пенсію позивачу було обчислено згідно з частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначеною статтею передбачено, що розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Згідно з статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компенсації видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» з 1 січня 2002 р. встановлено, що виходячи із розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок: а) пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; б) додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім пенсій працівникам, передбаченим у частині третій статті 53 зазначеного Закону) та Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», а також пенсій, передбачених частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто мінімальний розмір пенсії по 2-й групі інвалідності з 1 січня 2002 р. становив: 19,91грн. х 8 = 159,28 грн.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 р. № 894 мінімальний розмір пенсії з 1 вересня 2004 р. збільшується на 12 %, тобто: 19,91грн. х 8 х 1,12 = 178,39 грн.
Постановою КМУ від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2006 р. передбачено збільшення розмірів пенсій по інвалідності, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках - у 2,5 рази: 19,91грн. х 8 х 1,12 х 2,5.
Зазначеною Постановою встановлено мiнiмальний розмiр пенсій для iнвалiдiв 2-ї групи у розмiрi 500 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» (пункт 28 роздiл II) внесено змiни до Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», а саме: у статтю 50 «Особам, вiднесеним до категорії 1, iнвалiдам II групи, призначається щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю, у розмiрi – 20% прожиткового мiнiмyмy, визначеного для осiб, якi втратили працездатнiсть; частини 3 i 4 статтi 54 замiнено текстом: «У всіх випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема: для учасникiв лiквiдацii наслiдкiв аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках по II групi iнвалiдностi – 150% прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Розмiр прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначається на момент виплати пенсії згiдно iз Законом «Про Державний бюджет України» i не може коригуватися iншими нормативно-правовими актами.
Тобто, починаючи з 1 сiчня 2008 року розмiри пенсiй та додаткових пенсiй встановлюються з урахуванням вищезазначеного Закону.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституцiйним положення статтi 67 роздiлу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пiдпункту 7 пункту 19, пунктiв 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12, пункту 35, пунктiв 36-100 роздiлу II. Внесення змiн до деяких законодавчих актів України.
Вiдповiдно до ст. 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсій по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, визначаєтъся Кабінетом Міністрів України. Саме Кабiнет Miнicтpiв України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмiр пенсiй, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», що виплачуються за рахунок державного бюджету.
Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 28 травня 2008 р. №530 врегульовано деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадян, зокрема громадян, якi отримують пенсії, вiдповiдно до Закону України «Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови з 22 травня 2008 року передбачено: щомiсячна додаткова пенсiя iнвалiдам 2-ї групи у розмiрi 20 % вiд розмiру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осiб, якi втратили працездатнiсть; мiнiмальний розмiр пенсії для iнвалiдiв 2 групи у розмiрi - 725,00 грн.
Постановою Кабiнету міністрів України вiд 16 липня 2008 р. №654 «Про пiдвищення пенсiйного забезпечення громадян» для осiб (лiквiдаторiв наслiдкiв аварій на ЧАЕС у 1987-1990 роках), що отримують пенсiю вiдповiдно до Закону України «Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2008 року встановлено мiнiмальний розмiр пенсiй для iнвалiдiв 2 групи – 820,00 грн.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» передбачено, що мiнiмальний розмiр пенсій у розмiрi прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, застосовуєтъся виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування». Позивачу, як вже згадувалося, пенсiя призначена вiдповiдно до ст. 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» .
Враховуючи зазначене, з 1 жовтня 2008 позивачу було встановлено пенсiю у розмiрi: 0,02088 грн. (заробiток) х 80% (вiдсоток втрати працездатностi) х 2 х 1,81 х 2,875 х 2 х 3 х 2,89855 х 3 х 2 х 6,25 х 1,108 х 3,5 = 4439,54 грн. – основний розмiр пенсії; 1090,00 грн. – розмір пенсії з обмеженням; 99,60 грн. – додаткова пенсія (20 % від 498 грн. – розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність); 199,20 грн. – підвищення як інваліду 2 групи (498,00*40%); 50,00 грн.- цільова грошова допомога на прожиття інваліду війни 2 групи; 1438,80 грн. – загальний розмір пенсії.
Пенсію позивачу обчислено згідно з чинним законодавством. Дії управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області є правомірними і законними.
Позивач в позовнiй заявi просить винести рiшення про перерахунок i виплату пенсії, починаючи з 01.01.2004 року, що є також неправомiрним з наступних підстав.
Рiшення Конституцiйного Суду України №10-рп/2008, згiдно якого були визнанi неконституцiйними норми статтi 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України" вiд 28 грудня 2007р. №107-VI, винесено 22 травня 2008 року. Ранiше будь-яких рiшень КСУ в вiдношеннi визнання неконституцiйними аналогiчних норм законiв України про державнi бюджети України на 2006 i 2007 роки не було. Згiдно п. 5 рiшення КСУ вiд 22 травня 2008р. №10-рп/2008 «положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України», визнанi неконституцiйними, втрачають чиннiсть з дня ухвалення Конституцiйним Судом України цього рішення».
Таким чином, позовнi вимоги позивач може виставляти тiльки за перiод з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року (день закiнчення дії Закону України «Про державний бюджет Украши на 2008 рік») i не більше.
Підстав для визнання позову немає, тому в позовній заяві ОСОБА_1 просив відмовити.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області та є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом з 08.01.1992 року 3-ї групи, з 14.02.2007 року – 2-ї групи по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 041049 з вкладкою, довідкою до акта огляду МСЕК серії ХАР-06 №014132. (а. с.14,15)
З довідки, наданої управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області від 19.11.2009 року, вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області і отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 01.01.2004 року ним отримана основна пенсія: протягом січня 2004 року по серпень 2004 року – по 199 грн. 46 коп., з вересня 2004 року по грудень 2005 року по 133,80 грн., з січня 2006 року по грудень 2006 року – по 467,00 грн., з з січня 2007 року по лютий 2007 року по 468,30 грн., з лютого 2007 року по грудень 2007 року по 624,40 грн., з січня 2008 по березень 2008 року по 940,00 грн., з квітня по травень 2008 року тпо 962,00 грн., з травня по червень 2008 року по 965,00 грн., з липня 2008 року по листопад 2009 року по 1090,00 грн., додаткова пенсія з з січня 2004 року по лютий 2007 року по 9,96 грн.,з берзня 2007 року грудень 2007 року по 14,93 грн., з січня 2008 року по березень 2008 року по 94,00 грн., з квітня 2008 року червень 2008 року по 96,20 грн., з липня по вересень 2008 року по 96,40 грн., з жовтня 2008 року по листопад 2009 року по 99,60 грн.
Запереченнями на позовну заяву та довідкою про фактично нараховану та сплачену пенсію підтверджуються доводи позивача про те, що пенсія йому нараховувалася не відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідно до підзаконних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3-й групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, по 2-й групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3-ї групи – 50% мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2-ї групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
З положеннями даних норм співпадає припис п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року № 523.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначається Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абз. 3 ст. 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.
Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.
Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю призначених за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому нормативно-правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Безпідставним є посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача встановлених цим же законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього закону в тому числі й інших законів, якими встановлений розмір мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.
Відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії ОСОБА_3 протягом 2004-2007 років наступний:
Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік», затверджено на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі 284 грн. 69 коп.
Розмір додаткової пенсії мав становити за січень-грудень 2004 року – 213 грн. 52 коп. на місяць (284,69 х 50% = 142,35).
Сума недонарахованої та не виплаченої додаткової пенсії в період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 1588,68 коп.
Розмір основної пенсії мав становити за січень-грудень 2004 року – 1708 грн. 14 коп. на місяць (284,69 х 6 = 1708,14).
Сума не донарахованої та не виплаченої основної пенсії в період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 19006, 80 грн.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 23 грудня 2004 року, затверджено на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунок на місяць для осіб, які втратили працездатність 332 грн.
Розмір додаткової пенсії мав становити за січень-грудень 2005 року – 166 грн. на місяць (332 х 50% = 166).
Сума не донарахованої та не виплаченої додаткової пенсії в період з січня по грудень 2005 року, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 1872,48 грн.
Розмір основної пенсії мав становити: за січень-грудень 2005 року – 1992 грн. на місяць (332 х 6 = 1992).
Сума не донарахованої та не виплаченої основної пенсії в період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 22226,40 грн.
Згідно зі ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, затверджено на 2006 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунок на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 350 грн., з 1 квітня – 359 грн., з 1 жовтня 366 грн.
Розмір додаткової пенсії мав становити: з січня по березень 2006 року – 175 грн. на місяць (350 х 50% = 175); з квітня по вересень 2006 року – 179,50 грн. на місяць (359 х 50% = 179,50); з жовтня по грудень 2006 року – 183 грн. на місяць (366 х 50% = 183).
Сума не донарахованої та не виплаченої додаткової пенсії в період з січня 2006 року по грудень 2006 року, за відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 2031,48 грн.
Розмір основної пенсії мав становити: з січня по березень 2006 року – 2100 грн. на місяць (350 х 6 = 2100); з квітня по вересень 2006 року – 2154 грн. на місяць (359 х 6 = 2154); з жовтня по грудень 2006 року – 2196 грн. на місяць (366 х 6 = 2196).
Сума не донарахованої та не виплаченої основної пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 20208 грн.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 23.12.2006 року, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунок на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380 грн.; з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.
Розмір додаткової пенсії мав становити: з січня по лютий 2007 року – 190 грн. на місяць (380 х 50% = 190); з березень 2007 року – 285 грн. На місяць (380 х 75% = 285) квітня по вересень 2007 року – 304 грн. 50 коп. на місяць (406 х 75% = 304,50); з жовтня по грудень 2007 року – 308 грн. 25 коп. на місяць (411 х 75% = 308,25 грн.).
Сума не донарахованої та не виплаченої додаткової пенсії в період з січня 2007 року по грудень 2007 року, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 3247,53 грн.
Розмір основної пенсії мав становити: з січня по лютий 2007 року – 2280 грн. на місяць (380 х 6 = 2280); березень 2007 року – 3040 грн. (380 х 8 = 3040), з квітня по вересень 2007 року – 3248 грн. на місяць (406 х 8 = 3248); з жовтня по грудень 2007 року – 3288 грн. на місяць (411 х 8 = 3288).
Сума не донарахованої та не виплаченої основної пенсії в період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 29771,40 грн.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч. ч. 3, 4 статті 54 замінено чотирма частинами, за змістом яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках по II групі інвалідності – 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18. підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34. підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратило чинність і не підлягало застосуванню з 22 травня 2008 року.
З цього часу управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу пенсію для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, передбачену ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячну додаткову пенсію як інваліду 2 групи, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з 22 травня 2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні виплати.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
У відповідністю з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір основної пенсії з 22 травня 2008 року мав становити: в травні-червні 2008 року – 3848 грн. на місяць (481 х 8 = 3848); з липня по вересень 2008 року – 3856 грн. на місяць (482 х 8 = 3856); з жовтня 2008 року по листопад 2009 року – 3984 грн. на місяць (498 х 8 = 3984).
Таким чином, сума не донарахованої та не виплаченої основної пенсії в період з 22 травня 2008 року по листопад 2009 року, за відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 46 740 грн.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір додаткової пенсії з 22 травня 2008 року мав становити: в травні-червні 2008 року – 360 грн. 75 коп. на місяць (481 х 75% = 360,75); з липня по вересень 2008 року – 361 грн. 50 коп. на місяць (482 х 75 % = 361,50); з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року – 373 грн. 50 коп. на місяць (498 х 75 % = 373,50).
Сума не донарахованої та не виплаченої додаткової пенсії в період з 22 травня 2008 року по листопад 2009 року, за відрахуванням фактично сплачених коштів, становить за травень-червень 2008 року – 529 грн. 10 коп. ((360,75 – 96,20) х 2 = 529,10); за липень-вересень 2008 року – 795 грн. 30 коп. ((361,50 – 96,40) х 3 = 795,30); за жовтень 2008 року – жовтень 2009 року – 3560 грн. 70 коп. ((373,50 – 99,60) х 13 = 3560,70); всього за період з травня 2008 року по листопад 2009 року – 5159 грн. .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству, вимога про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області по призначенню та перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Вимога про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вимога про зобов’язання здійснити донарахування та виплату коштів, що складають різницю між фактично нарахованими і сплаченими відповідачем йому сумами пенсії, починаючи з 01.01.2004 року, і сумами пенсії, які повинен був сплачувати відповідач йому, як інваліду ЧАЄС ІІ групи також підлягає задоволенню шляхом зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 недорахованої за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.10.2009 року пенсії виходячи з розміру належної до сплати: основної щомісячної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова у межах суми пенсії за один місяць, що складає розмір восьми мінімальних пенсій за віком основної щомісячної пенсії та 75% мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 50, п. 4 ст. 54, ст. ст. 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6-14, 71, 99, 159-163, 167, 256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області по призначенню та перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 недорахованої за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.12.2009 року пенсії виходячи з розміру належної до сплати: основної щомісячної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії.
Допустити негайне виконання постанови у межах перерахунку та виплати суми пенсії за один місяць, що складає розмір восьми мінімальних пенсій за віком основної щомісячної пенсії та 75% мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Головуючий: