копія справа № 2а -2482/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.10.2009 року
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Бурко Р.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, якою просить відновити строк позовної давності для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну надбавк у розмірі 20% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду у м.Кіровограді нараховувати на її користь передбачену ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування вимог вказує, що в ідповідно до положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» її визнано дитиною війни. Згідно зі ст. 6 вказаного Закону з 1 січня 2006 р. повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У період з січня 2006 по даний час така допомога не виплачувалася. Ст.ст. 77 та 100 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п. 1 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», п. 41 Розділу І І ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» на підставі яких призупинялася виплата встановленої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність, як такі, що є неконституційними (Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та N 10«рп/2008 від 22 травня 2008 Дані положення мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Положення, викладені у рішеннях Конституційного суду України є обов'язковими на території всієї України, остаточними та оскарженню не підлягають. Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені даним законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. З ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на законних підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законів України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та Таким чином, зважаючи на вищевказане, відмова у виплаті визначеної законом соціальних виплат (допомоги), передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», є протиправними і такою, що суперечить Конституції та законам Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із положень Законів України «Про державний бюджет на 2006 рік», «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2006 року - 350 гри.; з 1 квітня 2006 року - 359 гри.; з 1 жовтня 2006 року - 366 грн.; з 1 січня 2007 року - 380 грн.; з 1 квітня 2007 року - 406 гри.; з 1 жовтня 2007 року - 411 гри.; з 1 січня 2008 року - 470 грн., з квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 489 грн.
Відповідно до ст. 99, 100 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої законної сили, Законів України, крім того, про належні як дитині війни виплати повідомлено не було, тому про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення даних обставин у засобах масової інформації. Отже, про грубе порушення прав відомо тільки на початку грудня 2008 року.
Представник управління ПФУ в м. Кіровограді до суду представника не направив, причини неявки суду не повідомив, але надав письмові заперечення де зазначив, що управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету.
Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України не включені до Державного бюджету України. Статею 9 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені виплати, які здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду, виплати дітям війни серед перерахованих в ст. 9 пенсійних виплат відсутні. Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснює всі виплати на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", будучи органом виконавчої влади виконує нормативні акти, які діють в певний проміжок часу. Крім цього згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який є спеціальною нормою та положенням про управління Пенсійного фонду України в районах , містах і районах у містах передбачено, щодо функцій управлінь Пенсійного фонду входить призначення ( перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, позивач же просив зобов'язати проводити нарахування щoмicячнoї соціальної державної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Представник відповідача посилається на те, що до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата. І із норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду. Вважає жоден з правових актів, які регулюють дані правовідносини не покладає обов'язку на органи Пенсійного фонду даних виплат. Крім цього посилається на ст. 100 КАС України, та управління наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог за період до 19.01.2008 року, так як минув річний строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, позивач надав заяву про розгляд справи у її відсутності.
Оскільки від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, відповідач не повідомив про причини неявки до суду є підстави розглянути спір за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши підстави звернення, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком і є дитиною війни має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.
У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ОСОБА_2 України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною ОСОБА_2 України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивач не мала правових підстав для отримання пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді не зобов’язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.
Пуктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007” від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі зазначеного, управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в строк з січня 2007 року по 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати пенсіонеру пільгу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні вимог в цій частині має бути відмовлено. З 9 липня по 31 грудня 2007 року у позивача є правові підстави для отримання пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню.
Згідно п.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 - пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено виплату пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року) управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді не проводився.
З вище зазначеного, виходить, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно у правлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахована пенсії у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
З 22 травня 2008 року позивачмає право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Тому, відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно законодавства України, в цій частині вимоги підлягають задоволенню.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м.Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд зобовязує управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, здійснити перерахунок пенсії позивача починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та провести виплату.
Враховуючі підстави заяви про поновлення процесуального строку, суд в порядку ст. 100 КАС України, визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Ї
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді - задовольнити частково.
Поновити строк звернення до адміністративного суду для захисту порушених прав.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-1V, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги направляється до апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда підпис ОСОБА_2.
Згідно з оригіналом
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_2