Справа № 1-1 2007 року

ВИРОК

іменем  України

16 січня   2007 року місцевий Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Зацерковного М.М.

при секретарі - Горбач Н.Д.

з участю прокурора - Сусліна Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі кримінальну справу по звинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого вироком місцевого Бахмацького районного суду від 31 жовтня 2005 року до 100 годин громадських робіт, жителя АДРЕСА_2, у вчиненні злочину передбаченого ст. 125, ч.2 КК України;-

УСТАНОВИВ:

ЗО квітня 2005 року, близько 21 години 35 хвилин, ОСОБА_1, на грунті неприязних відносин, на вул. Пушкіна, смт. Дмитрівка, наніс потерпілому ОСОБА_2. удар кулаком в область голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця лівої вушної раковини, які за ступенем тяжкості відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому обвинуваченні не визнав, заявлений до нього позов не визнав і пояснив, що між ним та ОСОБА_2  існують давні неприязні відносини.

30 квітня 2005 року, близько 21 години, на вул. Пушкіна, смт. Дмитрівка, поблизу в'їзду у двір лікарні до нього підійшов ОСОБА_2, пирскнув йому в обличчя сльозогінним газом, та сказав, що б він забрав з суду заяву про притягнення його до кримінальної відповідальності. Він захищаючись відштовхнув ОСОБА_2 від себе, але останній не впав на землю, а сам закрив обличчя руками. У цей час почулись чиїсь голоси і ОСОБА_2 втік.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, винуватість його у вчинені злочину повністю підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:

Так потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що між ним та підсудним давні неприязні стосунки.

ЗО квітня 2005 року близько 21 години, вони з матір'ю ішли святити паски. Він ішов попереду, а матір за півтора метрі від нього позаду. Дійшовши до Дмитрівської райлікарні між стовпами почав обходити багно та почув голос ОСОБА_1, який його покликав.

Коли почав обертатись до нього, то отримав удар кулаком в область лівого вуха, від чого в нього почала паморочитись голова, а ОСОБА_1 в цей час схопив його за голову та почав здавлювати її. Захищаючись він дістав з кишені газовий балончик та пирскнув нападнику в обличчя. Звільнившись від нападника почув крик матері щоб тікав. Прибігши додому він намагався додзвонитись до райвідділду міліції, але не працював телефон. Тоді він велосипедом поїхав дільничого, якому розповів про напад. А другого дня написав заяву до Бахмацького РВ УМВС. А увечері він у тяжкому стані був доставлений до лікарні, де лікувався стаціонарно.

Свідок ОСОБА_2 підтвердила пояснення потерпілого ОСОБА_2

Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_3, пояснення якого оголошені в судовому засіданні пояснив, що він працює дільничим інспектором Бахмацького РВ УМВС, в зоні його обслуговування смт. Дмитрівка. Жителі селища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в неприязних відносинах. ОСОБА_2 неодноразово звертався до нього зі скаргами на ОСОБА_1, який постійно ображає його та погрожує фізичною розправою.

30 квітня 2005 року близько 22 години, у той час як він чергував зі своїм помічником ОСОБА_4. у селищному клубі, до нього приїхав ОСОБА_2, який був схвильований та пояснив, що його побив ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_5, пояснення якого також оголошені в судовому засіданні, будучи допитаним під час досудового слідства дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_3.

Відповідно до висновків судово-медичних комісійних експертиз № 236 від 11 листопада 2005 року та № 308 від 08 грудня 2006 року у потерпілого ОСОБА_2. мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця лівої вушної раковини, які за ступенем тяжкості відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Зазначені тілесні ушкодження могли бути спричинені від одного удару кулаком в область лівої вушної раковини, утворення таких ушкоджень на думку експертів вбачається малоймовірно.

Таким чином, невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту та бажання уникнути покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1. за ч.2 ст. 125 КК України органами досудового слідства кваліфіковані правильно, так як він умисно спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом третьої групи, не працює, має не зняту та непогашену судимість.

Обставини, що пом'якшують покарання судом не установлені. Обставини, що обтяжують покарання судом не установлені. З урахуванням викладеного, суд находить необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт.

По справі потерпілим ОСОБА_2. заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_1., на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином 250 грн., та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

У судовому засідання потерпілий ОСОБА_2. підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Підсудний ОСОБА_1. заявлений до нього позов не визнав. Потерпілий ОСОБА_2 надав суду товарний чек від 14 травня 2005 року про придбання ліків та шприців на суму 81 грн. 50 коп., та довідку аптеки ПП Ткаченко , про те, що в період з 02 травня по 23 травня 2005 року він придбав ліки на суму 145 грн., 20 коп. А всього на суму 126 грн. 70 коп., що і підлягає стягненню в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди частковому задоволенню з урахуванням ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, та моральних страждань, та виходячи з вимог розумності та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому 6 (шість) місяців арешту.

Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_1. рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, 126 грн. 70 коп., та 5 (п'ять) тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі балончик засобу сльозоточивої та дратливої дії „Терен-1", який зберігається при Бахмацькому РВ УМВС - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений, на нього може бути подана апеляція прокурором, до апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.