Справа   1-283 2006 року

ВИРОК

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 січня 2007 року                                                 Місцевий   Бахмацький районний суд

Чернігівської області в складі:

головуючого судді -Зацерковного М.М.

при секретарі - Горбач Н.Д.

за участю прокурора - Похилько Я.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, вдови, пенсіонерки, раніше не засудженої, у скоєнні злочину передбаченого ст. 122, ч. 1 КК України, -

 УСТАНОВИВ:

01 квітня 2006 року, близько 11 години, ОСОБА_1, під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин, біля сараїв у дворі будинку АДРЕСА_2, металевою частиною вил вдарила громадянку ОСОБА_2. по правій руці, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шиловидного відростку правої ліктевої кістки з незначним боковим зміщенням відламків, які по ступеню тяжкості, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 374 від 13 листопада 2006 року відносяться до середніх, що викликали короткочасний розлад здоров'я не більше трьох тижнів і не є небезпечними для життя.

Допитана в судовому засідання підсудна ОСОБА_1 винуватою себе в пред'явленому обвинуваченні не визнала, заявлений до неї позов про відшкодування моральної шкоди на суму 2000 гривень не визнала і пояснила, що між нею та ОСОБА_2 склались давні неприязні стосунки. ОСОБА_2, користуючись її безпорадним станом постійно знущалась з неї, била її.

Десь на початку квітня 2006 року, вона маючи намір сходити до сараю, в цілях самозахисту від ОСОБА_2 взяла вила і пішла. Біля сараїв її зустріла ОСОБА_2 вихопила вила побила її і сказала, що вона заявить до міліції та зробить так що всі повірять, що ОСОБА_1 зламала їй руку. Бо перед цим ОСОБА_2 обкопуючи кущ смородини впала та пошкодила собі праву руку , а також обідрала обличчя.

Вона особисто у свої вісімдесят два роки не била ОСОБА_2 ніколи і взагалі за своїм безпорадним  станом не  має фізичної можливості побити ОСОБА_2.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_1, її вина у вчиненні злочину повністю підтверджується сукупністю наступних, досліджених в судовому засіданні доказів:

Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 01 квітня 2006 року під час сварки, яка виникла з приводу належних їй курей, біля сараїв у дворі будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1 вдарила її вилами по голові, але вона захищаючись підставила праву руку, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шиловидного відростку правої ліктевої кістки з зміщенням відламків.

Вона відібрала у ОСОБА_1 вила та заховала у свій сарай. Зразу після інциденту вона підійшла до сусідів які сиділи на лавці у дворі, а це були ОСОБА_3., та ОСОБА_4., яким розповіла про сварку та показала травмовану пухлу руку, на який вже розливався синець.

Пояснення потерпілої ОСОБА_2 суд покладає в основу обвинувачення, так як вони підтверджуються наступними доказами.

Так допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили той факт, що 01 квітня 2006 року близько 11 години біля сараїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка. Що там відбувалось вони не бачили, але чули крики. Після цього до них підійшла ОСОБА_2 та показала їм травмовану руку, сказавши, що її вилами по руці вдарила ОСОБА_1.

Свої пояснення потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 підтвердили під час відтворення обстановки та обставин події (а.с.46, 47).

06 квітня 2006 року працівниками міліції з сараю ОСОБА_2 були вилучені вила (а.с.24)

За висновками судово медичних експертиз № 374 від 13 листопада 2006 року та № 375 від 13 листопада 2006 року ( а.с.53, 58) у потерпілої ОСОБА_2. мались тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шиловидного відростку правої ліктевої кістки з незначним боковим зміщенням відламків.

Дане тілесну пошкодження могло бути одержане металевою частиною вил, але не гострим чи колючим предметом, а тупою  металевою частиною.

По ступеню тяжкості пошкодження відносяться до середніх, що викликали короткочасний розлад здоров'я не більше трьох тижнів і не є небезпечними для життя.

У підсудної ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на правому ліктевому суглобі, садна там же, синця на лівій гомілці, та на лівій сідниці. Всі тілесні ушкодження могли бути отримані від ударів тупими твердими предметами і при обставинах та в строк як зазначає ОСОБА_1.

По ступеню тяжкості ушкодження відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 за ч.І ст. 122 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно, так як вона умисно спричинила потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудній, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватої, який за місцем проживання характеризуються позитивно, має престарілий вік вісімдесят два роки, вдова, пенсіонер

Обставини, що пом'якшують покарання - вчинення злочину вперше. Обставин, що обтяжують покарання підсудних судом не встановлено. Оскільки підсудній ОСОБА_1 призначається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, суд, з урахуванням викладеного, характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної, пом"якшуючих покарання обставин, віктимної поведінки потерпілої, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання, оскільки переконаний в можливості її виправлення без ізоляції від суспільства, що передбачено санкцією інкримінованої статті.

По справі потерпілою ОСОБА_2. заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином в розмірі 2000 гривень.

У судовому засіданні потерпіла підтримала свої вимоги і просить їх задовольнити.

При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості, тобто сімейний та майновий стан підсудної, яка є вдовою, пенсіонеркою, інших доходів крім пенсії не має, має престарілий вік ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. А тому суд вважає за необхідне позов потерпілої задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст.. 122, ч. 1 КК України і призначити їй 1 (один) рік позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов"язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1. обов"язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи

Початок відбування іспитового строку засудженій ОСОБА_1. рахувати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженій ОСОБА_1. залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином 200 (двісті) гривень.

Речові докази по справі вила, які зберігаються в камері схову Бахмацького РВ УМВС - передати засудженій.

Вирок може бути оскаржений, на нього може бути подана апеляція

прокурором, до апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 діб з моменту

його проголошення.