АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Наставного В.В.
суддів Боголюбської Л.Б., Ковальської В.В.
за участю прокурора Карпука Ю.А .
захисника Горбового В.А.
підсудних ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора Постемської Ю.Ф., захисника Горбового В.А., засудженого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2009 року
встановила:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2009 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Надєждіно,Красноперекопського району АР Крим, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, не судимий в силу ст. 89 КК України
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджений за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 2 годині 40 хвилин він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля
Справа № 11-а-2350 Категорія КК: ч. 1 ст. 115
Головуючий у першій інстанції Чаус М.О.
Доповідач Ковальська В.В.
будинку № 97/1 по вул. Алма-Атинська в м. Києві під час бійки на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з метою вбивства ОСОБА_4 наніс останньому два удари лезом ножа в область грудної клітини, заподіявши колото-різану рану в лівій підлопаточній області та колото-різану рану по передньо-боковій поверхні грудей зліва, з пошкодженням серця, які потягли за собою смерть потерпілого. Після скоєного ОСОБА_2 з місця злочину зник, а потерпілий ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
В апеляції прокурор Постемська Ю.Ф., яка брала участь у розгляді справи у суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду щодо ОСОБА_5 скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості і постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді 13 років позбавлення волі. При цьому прокурор вказує на те, що при призначенні покарання ОСОБА_2 суд не врахував того, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин проти життя людини, вину у вчиненому визнав частково, не розкаявся, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, на момент вчинення злочину не працював, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Захисник засудженого ОСОБА_2 ? адвокат Горбовий В.А. у своїй апеляції посилаючись на те, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи та суд неправильно застосував кримінальний закон, просить вирок суду змінити ? перекваліфікувати дії ОСОБА_2 на ст. 124 КК України та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Апелянт звертає увагу на те, що ініціатором конфлікту був потерпілий - раніше судимий ОСОБА_4, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи вищим на зріст за ОСОБА_2 проявив агресію, вдаривши підсудного, а потім застосував больовий борцівський прийом. ОСОБА_2, перебуваючи у схвильованому стані, з метою вирватись з обійм потерпілого та припинення заподіяння болю і втекти, щоб не дати можливості потерпілому виконати реальні погрози позбавити підсудного життя, наніс потерпілому удари ножем. При цьому підсудний не мав наміру позбавити потерпілого життя і заподіяв тілесні ушкодження в результаті необережної поведінки, не передбачаючи та не допускаючи настання тяжких наслідків у виді смерті потерпілого.
При призначенні покарання ОСОБА_2 за ст. 124 КК України суду належить врахувати щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому злочину, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, вчинення злочину під впливом погрози. Відсутність судимості, позитивну характеристику, молодий вік, місце роботи та професію та наявність на утримання батьків ? інвалідів. Вказані обставини, на думку захисника, є підставами для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Засуджений ОСОБА_2 у своїй апеляції просить перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України, посилаючись на те, що він не бажав заподіяти смерть потерпілому, наносив удари потерпілому ножем, захищаючись від насилля з боку потерпілого і при цьому не цілився у життєво важливі органи потерпілого.
Крім того, до Апеляційного суду м. Києва надійшли клопотання Громади Християнської Церкви «Любов Христа» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» про передачу ОСОБА_2 на поруки вказаним громаді та трудовому колективу.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та заперечував проти задоволення апеляцій захисника і засудженого; пояснення захисника та засудженого, які підтримали свої апеляції та заперечували проти задоволення апеляції прокурора; виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово підсудного; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають, а вирок суду належить залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.
Зокрема, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що напроти будинку № 97/1 по вул. Алма- Атинська в м. Києві між підсудним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4 виникла сварка. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також пояснювали, що конфлікт між підсудним та потерпілим продовжився у дворі будинку № 99/2 на вул. Алма-Атинській та перейшов у бійку, в процесі якої ОСОБА_2 з ОСОБА_4 впали на землю. Потім підсудний став на ноги, вибіг з двору та почав тікати. Після втечі ОСОБА_2 через кільки хвилин з двору вийшов ОСОБА_4, який тримався за тулуб, про що підтвердили всі вищевказані свідки. Підійшовши до потерпілого, свідок ОСОБА_9 побачив кров на його майці та два поранення на тулубі.
Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які в складі слідчо-оперативної групи виїжджали на місце пригоди підтвердили, що у дворі будинку № 99/2 по вул. Алама-Атинській в м. Києві вони знайшли светр з пошкодженнями та слідами бурого кольору, який зі слів очевидців пригоди, належав потерпілому ОСОБА_12 Свідок ОСОБА_11 додав, що при проведенні оперативно-розшукових заходів було встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_2, який в подальшому був затриманий і показав місце, де він залишив ніж.
Показання допитаних у справі свідків узгоджуються з даними протоколами огляду місця події від 3.11.2008 року та від 6.11.2008 року.
Винність підсудного також підтверджується висновком судово- медичної експертизи та поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_13 про причини смерті потерпілого ОСОБА_4; висновком судово- цитологічної експертизи та висновком судово-криміналістичної експертизи ножа.
Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляцій засудженого ОСОБА_2 та його захисника Горбового В.А. про те, що підсудний наніс потерпілому ОСОБА_4 удари ножем, захищаючись від його неправомірних дій та не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_4, виходячи з такого.
Згідно з обставинами справи, визнаними судом доведеними, ініціатором конфлікту між ОСОБА_2 і потерпілим ОСОБА_4 дійсно був потерпілий, який вдарив підсудного рукою і який запропонував ОСОБА_2 пройти у двір будинку, де між ними почалася бійка. Проте, в матеріалах справи немає даних про те, що під час вказаної бійки ОСОБА_14 перебував у стані необхідної оборони. Посилання захисника на те, що потерпілий перебував у нетверезому стані, був судимим, негативно характеризувався та був фізично сильнішим від підсудного, за відсутності доказів про те, що ОСОБА_2 захищався він неправомірних посягань з боку потерпілого ОСОБА_4, не можуть бути підставою для визнання того, що ОСОБА_2 діяв в стані необхідної оборони. Тим більше, що під час вчинення злочину ОСОБА_2 також перебував у стані алкогольного сп'яніння та є особою не судимою в силу вимог ст. 89 КК України.
Що стосується посилання апелянтів на те, що підсудний не передбачав настання тяжких наслідків від його дій, то колегія суддів погоджується з висновком суду про умисні дії підсудного, направлені на позбавлення життя потерпілого, оскільки цей висновок ґрунтується на матеріалах справи. Зокрема, по справі було встановлено, що підсудний придбав ніж з метою самооборони і носив його у спеціально виготовленому ним чохлі. Вказаним ножем він завдав потерпілому два удари у область грудної клітини, де знаходяться життєво-важливі органи, внаслідок чого потерпілому було спричинене тяжке тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення з пошкодженням легені і серця, від чого наступила смерть потерпілого. Таким чином, знаряддя та спосіб спричинення тілесних ушкоджень, їх локалізація і тяжкість вказують на те, що підсудний мав умисел на умисне позбавлення життя потерпілого. Про наявність такого умислу у ОСОБА_2 свідчить також його поведінка після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень: підсудний з місця злочину зник і був затриманий працівниками міліції через два дні після вчинення злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину особу винного, який позитивно характеризується, є не судимим в силу ст. 89 КК України, стан його здоров'я та стан здоров'я його батьків ? інвалідів 3 групи, сімейний стан; ставлення підсудного до вчиненого злочину; обставину, що обтяжує покарання ? вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та обставину, що пом'якшує покарання ? відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував всі обставини, на які посилаються в апеляціях захисник Горбовий В.А., прохаючи про пом'якшення покарання, та прокурор Постемська Ю.Ф., прохаючи про призначення більш суворого покарання, ніж призначив суд, тому підстав для задоволення апеляції захисника в частині пом'якшення покарання та апеляції прокурора немає.
З урахуванням тяжкості вчиненого підсудним ОСОБА_2 злочину та даних про його особу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання Громади Християнської Церкви «Любов Христа» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» про передачу ОСОБА_2 на поруки.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції прокурора Постемської Ю.Ф., захисника Горбового В.А., засудженого ОСОБА_2 ? без задоволення.
Відмовити у задоволенні клопотань Громади Християнської Церкви «Любов Христа» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно- Кримський комбінат хлібопродуктів» про передачу ОСОБА_2 на поруки.
Судді:
Наставний В.В. Боголюбська Л.Б. Ковальська В.В.