АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 4538                 Головуючий суддя І інстанції Дегтярчук

Провадження №         Суддя доповідач Даниленко В.М.

Категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2010 року м.Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Малінської С.М.,

Суддів:        Даниленка В.М., Швецової Л.А.,

при секретарі : Білицькій Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скар­гою Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказувала на те, що вона відноситься до категорії громадян «діти війни» та має право на щомісячну до­плату (підвищення) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі Закону Украї­ни від 18 листопада 2004 року N 2195-ІУ «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, не зважаючи на це, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (де вона перебуває на обліку), такий перерахунок пенсії не проводить і підвищену пенсію їй не виплачує.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка ОСОБА_1 просила суд зобов’язати відповідача здійснити відповідний перерахунок виплачуваної їй пенсії за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити виплату виниклої заборгованості за цей період.

Відповідач заявлений позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Суд зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок виплачуваної позивачці пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пен­сії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне стра­хування», та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення по справі нового рі­шення про відмову в задоволенні заявленого позову за його безпідставністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення з урахуванням поло­жень частини 1 Закону України від 18.02.2010 року № 1991-У1 «Про внесення змін до деяких законо­давчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуа­льного права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи виниклий правовий спір суд першої інстанції повне всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу еліт­них правовідносин та закон їх регулюючий.

Згідно з Положенням «Про Пенсійний фонд України», затвердженим постановою Кабінету Мініст­рів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчо влади, у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актам- Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням і здійс­нює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення, про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Як встановлено по справі, позивачка ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у відповідача, отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року N 2195-ІУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО % від мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в зв’язку з чим статтю 6 цього Закону було викладено в новій редакції: «Ді­тям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціаль­ної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановле­ної для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі поло­ження, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року до спірних правовідносин підлягали застосуванню приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порів­няно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом із тим, після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали дія­ти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цьо­го Рішення відновлено право громадян, маючих статус дітей війни на підвищення пенсії на З0 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, враховуючи наведене вище судова колегія вважає, що суд першої інстанції, ви­рішуючи виниклий між сторонами спір та задовольняючи заявлений позов частково, правомірно вихо­див із того, що Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області як ор­ган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року N 2195-ІУ «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї нор­ми була відновлена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим порушило законні права позивачки.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги заперечення відповідача щодо неврегульованості механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії, за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії, то ці доводи апелянта в даному випадку судова колегія оцінює критично та відхиляє, оскільки зазначена обставина не є підставою для невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, так як реалізація позивач­кою свого права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлена в залеж­ність від бюджетних асигнувань.

Інші доводи апеляційної скарги, наведені в її обгрунтування, є несуттєвими, рішення суду, прийняте по суті розглянутого правового спору, не спростовують, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області - відхилити.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2010 року - залиши­ти без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному по­рядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: