Справа  № 2–а–1574/09 р.

  П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

 29  грудня 2009  року             м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

в складі: головуючого – судді Якимів Р.В.

секретаря –   Заткальницької Н.І.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш  про визнання дій неправомірними та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, –

В С Т А Н О В И В:

що  ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини війни й відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 – IV від 18.11.2004 року та ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач проводив зазначену виплату в розмір 10 % мінімальної пенсії за віком. Позивачка зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші із заявою про перерахунок та виплату їй недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”. Отримавши відмову у проведенні перерахунку, вона звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.

    ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші  та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” за 2006-2009  роки в сумі – 6264 грн.

 У судове засідання позивач не з»явилася однак подала до суду заяву в якій просить справу слухати у її  відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

    Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші не з»явився однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати у його  відсутності позов не визнає, покликаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними, а соціальні виплати проводились згідно чинного законодавства. А також пояснила суду, що ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни передбачене підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте дію цієї статті було призупинено згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що доплата до пенсії дітям війни з 01.01.2007 року підвищення до пенсії у відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачувались лише тим особам, які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (19,00 грн.). Тому, виходячи з положень даної статті, права на отримання підвищення, як дитина війни у 2007 році  ОСОБА_1 не має, оскільки не яляється інвалідом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції Українинорми ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Враховуючи вищенаведене ст. 6 Закону діє з 09.07.2007 року, отже підстав для задоволення позову з 01.01.2006 року по 09.07.2007 рік не має.

Встановлення надбавки “Дітям війни” у 2008 році було передбачено ст. 41 п. 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачувалось в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність незалежно від встановлення інвалідності. Після скасування Конституційним Судом України 22.05.2008 року окремих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою передбачено, що розмір підвищення пенсії “дітям війни” встановлюється на рівні підвищення для ветеранів війни (10 % прожиткового мінімуму).

З 01.10.2008 року розмір надбавки становить 49,80 грн., тому що прожитковий мінімум – 498,00 грн. (10 %). В такому розмірі вона призначається і зараз, оскільки змін щодо прожиткового мінімуму не має.

22.05.2008 року рішенням № 10 – рп/2008 Конституційний Суд України визнав внесені зміни з 01.01.2008 року до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” неконституційними.

Дане питання врегульоване постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка є обов’язковою для виконання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші  Тому просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується пенсійним посвідченям  (а.с. 6).

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ст. 77 п. 17 та ст. 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено.

Ст. 71 п. 12 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою було передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56 ч. 2, ст. 62 ч. 1, ст. 66 п. 7, 9, 12 – 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43 – 46, ст. ст. 71, 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 71 п. 12 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік та в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 рік є безпідставними, оскільки, статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституцівйними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, позивач має право на підвищення пенсії на 30 %, як дитина війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Розділ ІІ п. 41 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 – VI від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Розділу І ст. 67 п. 2 – 4, 6 – 8, 10 – 18, підпункту 19, п. 20 – 22, 24 – 34, підпунктів 1 – 6, пункту 35, п. 36 – 100 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Позовні вимоги за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 рік є безпідставними, оскільки статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % як дитина війни у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

Відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії покликаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року порушив положення ст. 9 ч. 4 КАС України, яке передбачає, що у разі невідповідності нормативно – правового акту Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, при визначенні розміру пенсій позивачеві підлягає застосування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Що ж до відсутності визначення даним законом поняття та базової величини мінімальної пенсії за віком для проведення підвищення “Дітям війни”, то суд враховує ту обставину, що згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавець дає визначення мінімального розміру пенсії за віком, яка підлягає до застосування в порядку ст. 9 КАС України за аналогією.

Згідно ст.1 ч. 1 Закону України “Про пнсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.

Згідно ст. 107 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, за шкоду заподіяну особам, внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом, несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії. Враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші не виплачено у встановленому Законом порядку ОСОБА_1 надбавки до пенсії, суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30 % підвищення до пенсії позивачки протиправною.

Щодо вимоги позивачки проводити нарахування  підвищення до пенсії в 2009р. то відповідно  до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на делегованих повноважень. Тому є неможливим зобрв»язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Калуш на майбутне вчиняти певні дії оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

Не підлягає до задоволення вимога позивачки про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії в сумі 6264 грн., оскільки, суд не є органом з призначення та виплати пенсії, а тому не може визначати її розмір і вирішуючи спір про право, підстав для нарахування суми недоплати не вбачає.

Чинним законодавством України позови громадян щодо виплати пенсії і соціальних допомог до них не обмежуються строком звернення до суду.

На підставі ст.ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008, й керуючись ст. ст. 99, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші  щодо відмови    ОСОБА_1   у нарахуванні і виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші  здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1      недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, згідно ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського адміністративного апеляційного суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається через Калуський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Головуючий: