Справа № 2-748/2009 року.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2009 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Свитки С.Л.

за участю секретаря Щербань А.В.,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком та за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, ІММІГРАЦІЇ ОСОБА_8 ФІЗИЧНИХ ОСІБ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РВ ГУМВС В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ /ГМРФО/, ОРГАНУ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ ДРАБІВСЬКОЇ ОСОБА_9, СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТАЦІЇ про визнання права користування частиною житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з даним позовом і просить визнати відповідачку ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей – ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим будинком № 48 по вул.Піщана в с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

В обгрунтування свого позову ОСОБА_2 вказав на те, що він являється власником спірного будинковолодіння. В 1992 році відповідачка, як дружина його сина – ОСОБА_10, з його згоди вселилася у вказаний будинок і проживала в ньому до фактичного припинення шлюбних відносин з останнім в серпні 2007 року. 20 листопада 2007 року вказаний шлюб, від якого подружжя мали двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було розірвано. Фактично з серпня 2007 року відповідачка разом із неповнолітніми дітьми проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, але продовжує бути зареєстрованою у спірному будинку. Будь-яких договорів найму, оренди житлового будинку, тощо, немає. З часу припинення проживання відповідачки в його будинку судами прийнято ряд рішень у справах за позовами ОСОБА_3 до нього та його сина, в т.ч. у справі про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя /2-647/2007 року/, про розподіл будинку, що є спільною власністю /2-2-680/2007 року/, про стягнення витрат на будівництво будинку /2-5/2009 року/.

Позивачка ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей –ОСОБА_5, ОСОБА_4, звернулася у суд з даним позовом і просила визнати її та вказаних дітей такими, що не втратили право користування частиною спірного житлового будинку по вул.Піщана, 48 в с.Драбівка та вселити їх у зазначений будинок.

Свій позов остання мотивувала тим, що проживала із своїм покійним чоловіком – ОСОБА_10 з 1992 року у спірному будинку його батька – відповідача ОСОБА_2 , приймала участь спільними зусиллями та за рахунок спільних із чоловіком коштів у будівництві добудови до будинку, але після того, як 19 серпня 2007 року покійний чоловік разом із своїм батьком побили її та вигнали з будинку, вона змушена була із своїми дітьми покинути вказане будинковолодіння, що вважає поважною причиною їхньої відсутності в місці проживання і що, в свою чергу, виключає можливість визнання її та дітей такими, що втратили право користування спірним будинком.

У суді представник ОСОБА_1 підтримала позов свого довірителя ОСОБА_2 та надала пояснення аналогічні тим, що викладені в його позовній заяві.

ОСОБА_3 у суді свої позовні вимоги змінила і просила суд визнати за її дітьми право користування житловим будинком ОСОБА_2, оскільки на даний час вона проживає в будинку по вул.Ювілейна,55, який придбаний для неї її матір*ю ОСОБА_11 за кредитні кошти і останній знаходиться в заставі «Приватбанку», а сам банк не дає згоди на реєстрацію у вказаному будинку її неповнолітніх дітей. Вказані обставини залишають неповнолітніх дітей без права на житло, а визнання дітей такими, що втратили право користування житловим будинком ОСОБА_2, порушить їхні законні інтереси.

Від решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовилася і не заперечила проти визнання особисто її такою, що втратила право на користування спірним будинком.

Представник служби у справах дітей Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації просив суд при вирішенні даного спору врахувати і захистити інтереси неповнолітніх дітей.

Представник   ГМРФО просив прийняти рішення на розсуд суду.

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_12, будучи належним чином повідомленою про час і місце слухання справи /а.с. 70/, у суд не з*явилася, про поважність своєї неявки суд не повідомила.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок № 210 від 20.09.1989 року спірний будинок належить ОСОБА_2. /а.с.9/

Згідно постанови Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області від 27.08.2007 року відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 19.08.2007 року /а.с.53/.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.11.2007 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 розірвано 20.11.2007 року. /а.с.10/

Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.а.с.58, 59/ останні являються дітьми ОСОБА_10  і відповідно внуками ОСОБА_2.

Згідно довідки БТІ № 2446 від 28.12.2009 року ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок по вул.Ювілейній, 55 в с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району. /а.с. 41/

Згідно кредитного договору № CSKOGA0000219 03 грудня 2007 року ОСОБА_11 отримала кредит в сумі 5197,50 доларів США на споживчі цілі./ а.с.а.с. 35-36/.

Згідно листа №109 від 25.09.2009 року Черкаська філія КБ «Приватбаку» заперечує проти реєстрації неповнолітніх дітей ОСОБА_3  в будинку ОСОБА_11 /фактично ОСОБА_3О./ у зв*язку з перебуванням вказаного будинку в банківській заставі. /а.с.34/

Згідно довідки Драбівської сільської ради №1310 від 31.12.2009 року в будинку № 48 по вул.Піщана, 48 зареєстровані ОСОБА_2, його внуки ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідачка ОСОБА_3 /а.с.42/

Згідно рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 25.10.2007 року у справі № 2-680/2009 ОСОБА_3 і син позивача ОСОБА_10 перебували у шлюбі з 07.03.1992 року і проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 31-32/.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 31.12.2009 року в поряду ч.4 ст.174 ЦПК України відмовлено у визнанні позову відповідачкою ОСОБА_3 в частині визнання вимоги щодо втрати нею права користування спірним житловим приміщенням, з мотивів того, що вказана обставина порушує права її неповнолітніх дітей, які мають право на проживання разом із матір*ю /а.с.75/

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а змінений позов ОСОБА_3 – підлягає до повного задоволення.

В суді достовірно встановлено, що ОСОБА_3 та син  позивача ОСОБА_2 -  ОСОБА_10 перебували у шлюбі з 07.03.1992 року по 20.11.2007 року і проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності, з усної згоди останнього . В період шлюбу у вказаного подружжя народилися діти – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4. Спільними зусиллями подружжя та за їхні спільні кошти добудовувався спірний будинок тестя.

19 серпня 2007 року, на гнуті неприязних стосунків, між вказаним подружжям виникла сварка, участь в якій на стороні сина прийняв ОСОБА_2 Внаслідок сварки ОСОБА_3 її колишнім чоловіком та його батьком були заподіяні легкі тілесні ушкодження і остання змушена була покинути разом із дітьми будинок тестя та винаймати житло.

Далі мати позивачки –ОСОБА_11, через неможливість отримати ОСОБА_3 самостійно кредит, т.я. остання не була працевлаштована і не мала самостійного доходу, отримала 03 грудня 2007 року кредит в комерційному банку «Приватбанк» і на вказані кошти ОСОБА_3 придбала житловий будинок по вул.Ювілейній, 55 в с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району. На даний час вказаний будинок знаходиться в банківській заставі, а «Приватбанк» не дає згоду на реєстрацію у вказаному будинку неповнолітніх дітей ОСОБА_3 через наявність непогашеного кредиту. На даний час неповнолітні діти ОСОБА_3 фактично проживають разом з матір*ю за адресою с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району вул.Ювілейна, 55

Після вимушеного припинення проживання у спірному будинку ОСОБА_3 неодноразово, 03.09.2007 року, 27.09.2007 року та 03.03.2008 року, зверталася до суду з позовами до ОСОБА_2, ОСОБА_10 про визнання її права власності на частину спірного будинковолодіння /вул.Піщана, 48/, але рішеннями судів у задоволенні її позову було відмовлено через наявність права власності на вказане будинковолодіння у ОСОБА_2 та 06 липня 2009 року затверджено мирову угоду щодо спору про стягнення коштів, втрачених на поліпшення спірного будинковолодіння.

Будь-яких договорів оренди, найму житла між сторонами не укладалося.

Згідно ч.2 ст.71 ЖК України за наймачем та членами його сім*ї при тимчасовій відсутності зберігається жиле, якщо вони були  відсутні  з  поважних причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає  право  на  користування цим  житлом  у  разі  відсутності  члена сім'ї без поважних причин понад один рік,  якщо інше не встановлено домовленістю між  ним  і власником житла або законом.

  За змістом ч.2 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно  ч.5 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» діти -  члени  сім'ї  наймача  або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки ним не доведено у суді відсутність поважних причин у ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей щодо їхньої тимчасової відсутності у спірному будинковолодінні у строк понад шість місяців.

Натомість суд приходить до висновку про те, що у відповідачки ОСОБА_3 та її дітей були і продовжують бути поважні причини тимчасової відсутності у спірному будинковолодінні, оскільки через протиправну поведінку її колишнього чоловіка та його батька – ОСОБА_2 вона змушена була покинути місце проживання в серпні 2007 року, останньою протягом 2007-2009 років вживалися заходи щодо повернення у спірний будинок шляхом визнання за нею в судовому порядку права власності на його частину.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що змінений позов ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення.

Суд критично оцінює, як видану помилково, і відкидає як доказ позивача ОСОБА_2  довідку Драбівської сільської ради №765 від 08.08.2007 року про склад осіб, які зареєстровані в будинковолодінні по вул.Піщана, 48 в с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області /а.с.43/, оскільки вказана обставина спростовується дослідженою судом довідкою Драбівської сільської ради №1310 від 31.12.2009 року, яка видана пізніше по часу, та іншими дослідженими судом доказами по справі у їх сукупності.

Задовольняючи позов суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі, тобто 37 грв в рахунок оплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, та звільняє від сплати судового збору, оскільки він як інвалід І групи звільнений за законом від сплати такого виду судових витрат.

   На підставі викладеного, керуючись ст.71 ЖК України, ст.405 ЦК України, ст.ст.11, 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 212, 213, 214,215 ЦПК України,

Суд

ВИРІШИВ:

  У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком,  відмовити.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права користування частиною житлового будинку задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительку с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительку с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 такими, що мають право користування житловим будинком № 48 по вулиці Піщана в с.Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів через той же суд.

Головуючий