Справа № 2-688/09

Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року          Київський районний суд м. Полтави в складі:

            головуючого судді              -  Чумак О.В.

            при секретарі                  -   Кравченко О.М.

            за участю

                позивача              -   ОСОБА_1

                відповідачки              -   ОСОБА_2

                представників відповідачки -  ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

      В С Т А Н О В И В :

    В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 28.03.2001 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв’язку з тим, що вони  з відповідачкою мають різні погляди на вирішення сімейних питань та віросповідування, між ними виникають постійні конфлікти, які призвели до розпаду сім’ї.  Вони втратили почуття поваги та кохання один до одного, припинили сімейні та шлюбні стосунки, тому просив розірвати шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_2

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що вони з відповідачкою втратили почуття поваги та кохання один до одного і збереження їх сім’ї неможливо. Строк для примирення, який надавався судом не змінив їх стосунки. Сварки та конфлікти між ним та відповідачкою носили постійний характер і відбувались практично кожен день,  в тому числі в присутності дитини. Шлюбні та сімейні стосунки між ними припинені у вересні 2008 року і з цього часу не відновлювались.  Наполягає на розірванні шлюбу.

    Відповідачка позов не визнала та пояснила, що дійсно між нею та позивачем виникали сварки в зв’язку тим, що чоловік не ночував вдома та порушував подружню вірність. З вересня 2008 року вони з позивачем припинили сімейні та шлюбні стосунки, проте якби ОСОБА_1 змінив свою поведінку, сім’ю можливо було б зберегти. Між нею та позивачем є спір про майно і вона не згодна на розірвання шлюбу до його вирішення.

    Представники відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що сім’ю можливо зберегти.

      Суд, заслухавши пояснення сторін, представників відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 березня 2001 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також судом встановлено, що між сторонами виникають  сварки та конфлікти на побутовому ґрунті та на ґрунті різного відношення до віросповідування, які носять постійний характер та відбуваються в присутності малолітньої дитини.

Строк для примирення, який надавався судом, не змінив відносини сторін, позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на неможливість збереження сім’ї. Як пояснила відповідачка, зберегти їх сім’ю неможливо, проте вона не погоджується на розірвання шлюбу до розподілу майна.

Сімейні та шлюбні стосунки  між сторонами припинені з вересня 2008 року.  Між сторонами існує спір про майно, який вони вирішують в окремому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України  та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.  Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сім’я  ОСОБА_5 розпалась остаточно, сторони не намагаються її зберегти,  а також приймаючи до уваги, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, а також інтересам малолітньої дитини, яка присутня під час постійних сварок, що виникають між сторонами, позов необхідно задовольнити, а шлюб зареєстрований між   ОСОБА_1 та ОСОБА_6 – розірвати.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61,  213-215, 224 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

    В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

    Шлюб, зареєстрований 28 березня 2001 року в  актовий запис № 261 у  Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

    Стягнути з  ОСОБА_1  державне мито на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі  8 грн. 50 коп., ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський  районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після подачі заяви апеляційної скарги.

Суддя Київського районного                         ОСОБА_7

суду м. Полтави