Справа №2-456/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009  року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

            головуючого судді             - Чумак О.В.

            при секретарі                 -  Кравченко О.М.

            за участю

                прокурора             -  Конарєвої А.А.

                представників позивачки     -  ОСОБА_1, ОСОБА_2

                відповідачки               -  ОСОБА_3

                представника відповідачки     -  ОСОБА_4

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом  прокурора Полтавського району  в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, –

                           ВСТАНОВИВ:

    В листопаді 2008 року прокурор Полтавського району м. Полтави звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, посилаючись на те, що 17.05.2005 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали договір довічного утримання, посвідчений нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори. Відповідно до вказаного договору у власність відповідача відчужувалась трикімнатна квартира  АДРЕСА_1, яка належала позивачці. В свою чергу відповідачка ОСОБА_3 зобов»язувалась довічно утримувати позивачку ОСОБА_5, забезпечуючи її житлом, шляхом збереження прав безпосереднього пожиттєвого поживання у відчужуваній квартирі, щоденним трьохразовим харчуванням, придатним для носіння одягом і взуттям, здійснювати догляд та необхідну допомогу, надавати побутові послуги, забезпечувати готівкою щотижня. Разом з тим відповідачка, порушуючи умови договору, поселила позивачку в однокімнатну квартиру в с. Супрунівка, Полтавського району, не забезпечує її харчуванням, одягом, не надає матеріальної допомоги. В квітні 2008 року позивачка запропонувала відповідачці ОСОБА_3 розірвати договір довічного утримання, проте остання на вказану вимогу не прореагувала, в зв»язку з чим просив розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в судовому порядку та зобов»язати ОСОБА_3  повернути у власність ОСОБА_5 спірну квартиру.

    В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

    Позивачка ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та пояснила, що в 2005 році вона уклала договір довічного утримання з ОСОБА_3. Спочатку відповідачка виконувала, умови договору, а потім навесні 2006 року вони посварились і відношення до неї змінилось. ОСОБА_3 перестала дбати за нею, тому вона   сама готувала їжу, купувала за власні кошти продукти харчування, ліки та утримувала квартиру в с. Супрунівка, яка належала відповідачці та де вона проживала після укладення договору. У вказаній квартирі була відсутня гаряча вода та вона погано опалювалось, в зв»язку з чим взимку було дуже холодно. Просила розірвати договір довічного утримання. Після оголошення судом перерви в судове засідання не з»явилась, надала суду заяву, в якій просила слухати справу без її участі.

    Представники позивачки ОСОБА_5 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги прокурора підтримали, просили їх задовольнити, зазначаючи, що відповідачка в порушення умов договору виселила  позивачку з належної їй квартири, не забезпечувала її харчуванням, одягом та ліками, в зв»язку з чим догляд за ОСОБА_5, яка внаслідок віку та хворобливого стану, не мала можливості обслуговувати себе, здійснювали сусіди.

    Відповідачка позовні вимоги визнала частково та пояснила, що 17.05.2005 року між нею та ОСОБА_5 був укладений договір довічного утримання, відповідно до якого їй у власність перейшла квартира АДРЕСА_1. Відповідно вона повинна була здійснювати догляд та утримання ОСОБА_5, забезпечуючи її харчуванням, одягом та коштами. Вона виконувала умови договору, проте через деякий час вони посварились і ОСОБА_5 вигнала її. Вона намагалась налагодити стосунки, однак позивачка не бажає приймати від неї продукти харчування, одяг та гроші. Також пояснила, що ОСОБА_5 за власною згодою переїхала в квартиру АДРЕСА_2, яка належала їй на праві власності, проте будь-яких змін в умови договору щодо місця проживання позивачки, вони не вносили, письмової згоди на зміну місця проживання та утримання вона від ОСОБА_5 не отримувала. Не заперечувала, щодо розірвання договору довічного утримання в судовому порядку.

    Представник третьої особи першої Полтавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі.

    Суд, заслухавши пояснення прокурора, позивачки, представників позивачки, відповідачки, свідків, вивчивши та дослідивши докази по справі приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов»язується  забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

    Судом встановлено, що 17.05.2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом першої Полтавської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі  за № 5-252.

    Відповідно до умов вказаного вище договору ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3, належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3. В свою чергу ОСОБА_3 зобов»язувалась довічно повністю утримувати ОСОБА_5, забезпечуючи її:  житлом, шляхом збереження прав безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі, щоденним 3-х разовим харчуванням, придатним для носіння одягом і взуттям, здійсненням догляду та необхідної допомоги, наданням побутових послуг, забезпечувати готівкою щотижня, яка має бути не меншою одного неоподаткованого мінімуму громадян, забезпеченням згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами. При цьому розмір матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги) визначений сторонами повинен бути не менше 50 грн. в місяць (а.с. 9).

    Як встановлено судом, після укладення договору, в порушення його умов, відповідачка ОСОБА_3 переселила позивачку ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_2, яка належала їй на праві власності. При цьому будь-яких змін у договір довічного утримання щодо місця проживання позивачки, а також місця її утримання внесено не було. Також відповідачкою не була отримана письмова згода позивачки на переселення останньої до іншого житлового приміщення.

    Також судом встановлено, що приблизно до літа 2006 року відповідачка ОСОБА_3, виконуючи умови договору,  забезпечувала ОСОБА_5 харчуванням, придатним для носіння одягом, здійснювала догляд за нею та надавала необхідну допомогу. Після виникнення між сторонами конфлікту відповідачка припинила здійснювати догляд та утримання позивачки ОСОБА_5, внаслідок чого остання самостійно купувала собі продукти харчування та ліки, готувала їжу, утримувала квартиру АДРЕСА_2, а також забезпечувала себе побутовими послугами.

    Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що після укладення договору довічного утримання з ОСОБА_3, ОСОБА_5 переїхала в с. Супрунівку. Вказана квартира була в занедбаному стані та погано опалювалось взимку, внаслідок чого позивачка постійно мерзла. В квартирі була відсутня гаряча вода. Крім того, відповідачка не готувала та не приносила ОСОБА_5 їжу, не купувала продуктів харчування та не прибирала в квартирі. Також позивачка самостійно сплачувала комунальні послуги, необхідні для неї ліки купували сусіди.

    Відповідно акту, складеного мешканцями с. Супрунівка  06.11.2008 року ОСОБА_5 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 одна, догляд за нею не здійснюється, вона погано бачить та чує, квартира знаходиться в занедбаному стані, прибирання в ній тривалий час не проводилось (а.с. 29).

    Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 06.11.2008 року квартира АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_5, потребує ремонту. За станом свого здоров»я ОСОБА_5 потребує стороннього догляду (а.с. 30).

    Частиною 1 статті 755 ЦК України встановлено, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини.

    Приймаючи до уваги те, що відповідачка ОСОБА_3 належним чином не виконувала  умови договору довічного утримання, укладеного з ОСОБА_5, а саме: не забезпечила її житлом, шляхом збереження прав безоплатного пожиттєвого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2,  щоденним 3-х разовим харчуванням, придатним для носіння одягом, не здійснювала догляд за нею та не надавала необхідну допомогу, в тому числі під час хвороби позивачки, не надавала побутові послуги (не здійснювала ремонт та прибирання за місцем помешкання ОСОБА_5М.), позовні вимоги прокурора Полтавського району в інтересах ОСОБА_5 щодо розірвання договору довічного утримання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

    Також виходячи з положення ст. 756 ЦК України в зв»язку з розірванням договору довічного утримання у зв»язку  з неналежним його виконанням, за ОСОБА_5 сіл визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов»язати відповідачку ОСОБА_3 повернути позивачці вказану вище квартиру.

    Не заслуговує на увагу посилання відповідачки на те, що вона не мала можливості виконувати договір довічного утримання належним чином та здійснювати догляд за позивачкою, оскільки остання відмовилась від цього, в зв»язку з чим відсутність вини набувача в  невиконання договору не тягне за собою відмову в його розірвання.

Керуючись  ст.ст. 744, 745-750, 755, 756 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-

 ВИРІШИВ:

    Позов прокурора Полтавського району  в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.

    Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 17.05.2005 року, посвідчений Першою Полтавською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі  за № 5-252.

    Визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

    Зобов»язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 належну їй квартиру АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня проголошення рішення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Київського районного

суду м. Полтави                                     О.В. Чумак