Справа № 2-327/07 2007 рік

РІШЕННЯ

 ім'ям    УКРАЇНИ

19 січня 2007 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Швайковського А.А. при секретарі Піхуля Ю.М., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності за нею 8/9 частин земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому зазначає, що у спільній власності з відповідачами, - членами СФГ "АЛМАЗ", вона мала земельну ділянку площею 49,95 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Мирненської сільської ради, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. Вказана земельна ділянка належить 9-ти власникам, підтвердженням чому є відповідні належним чином оформлені Державні акти на землю серії ЗП за №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 (площа 1/9 частини зазначеної земельної ділянки становить 5,55 га).

Із 2004 року вона мала намір придбати у свою власність всю земельну ділянку, бо ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності надає співвласнику переважне право перед іншими особами на її купівлю. Маючи відповідну згоду від співвласників на здійснення такої угоди, зробити це до 01.01.2007 року вона не могла, через визначену п. 15 Земельного кодексу України заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення.

03.01.2007 року, після закінчення дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, вона на підставі договору купівлі-продажу придбала у Відповідачів - співвласників земельної ділянки їх частки, за 80 000,00 грн.

У відповідності до умов п.2.3. Договору купівлі-продажу від 03.01.2007 року своїми підписами Відповідачі {продавці за Договором) та покупець підтвердили, що майно переходить у власність до покупця, тобто до неї, після підписання самого Договору.

Повний розрахунок за придбане майно проведено до підписання договору, про що вказано в

самому договорі, підписаному Відповідачами, які передали їй також Державні акти на право

власності на свої частки земельної ділянки.                     .

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і відповідно до вимог статті 344 Цивільного кодексу України право власності переходить до набувача майна з моменту його передачі.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідачі згідно п. 3.3. Договору від 03.01.2007 року брали на себе обов'язок по нотаріальному посвідченню даного Договору, але не виконали свої зобов'язання, що позбавляє її можливості провести переоформлення свого права власності на придбані 8/9 частин земельної ділянки загальною площею 49,95 га.

З часу придбання майна у Відповідачів і по теперішній час вона відкрито, безперервно володіє земельною ділянкою.

Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове

2

виконання договору, але одна із сторін ухилилася від Його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, для чого, у відповідності з вимогами ст. 16 цього ж Кодексу, вона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту прав є визнання цього права.

В попередньому судовому засіданні Адвокат позивача на позові наполягає і прохає визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки та визнати за його довірителем право власності на цю земельну частку.

Представник відповідачів в попередньому судовому засіданні позов визнав і вважає за можливе його задовольнити, так як його довірителі погоджуються з позовними вимогами і вважають за необхідне задовольнити.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши доводи Адвоката позивача, Представника відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

На підставі ксерокопій: Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_2 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_2 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_3 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_3 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_4 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_4 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 пц Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_5 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_5 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_6 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_6 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_7 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_7 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_8 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_8 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № НОМЕР_9 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_9 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га; Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №НОМЕР_10 виданого 12.07.2004 р., ОСОБА_1 є власником 1/9 частини земельної ділянки площею 49,95 га, а всі разом - співвласники даної земельної ділянки без виділення вказаних часток в натурі.

У відповідності до ксерокопії договору купівлі-продажу від 03 січня 2007 року, що укладений між Позивачем і Відповідачами, згідно вимог ст.ст. 202, 203, 204, 205, 207 ЦК України, на підставі якого Відповідачі продали а Позивач придбав 8/9 частин земельної ділянки загальною площею 49,95 га розташованою на території Мирненської сільської Ради за 80000 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно наданих Представником відповідачів письмових пояснень Відповідачів, що вони були кожний власником 1/9 частини спільної земельної ділянки загальною площею 49,95 га, що розташована на території Мирненської сільської Ради Оріхівського району Запорізької області. Так як з 01.01.2007 року земельним законодавством України закінчився строк дії мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим вони скористалися своїм правом щодо вільного розпорядження своєю власністю і продали Позивачу свої частки у спільній земельній ділянці. Для укладення договору вони звернулися до нотаріальної контори, але там ім. повідомили що відсутня методика про проведення оцінки. Більше вони до нотаріальної контори не зверталися. Відповідачі вважають, що Позивач набула право власності на земельну ділянку, так як вони продали її і нею користується Позивач.

При таких обставинах, суд вважає, що договір купівлі-продажу від 03.01.2007 року є дійсним, оскільки у відповідності до вимог ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а Закон України №490-У „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів" від 19.12.2006 року, яким продовжено дію мораторію на продаж

3

землі, був опублікований лише 13.01.2007 року (Урядовий Кур'єр № 6 від 13.01.2007 року), а, отже Відповідачі мали право на укладення договору купівлі-продажу своїх часток в земельній ділянці.

Виходячи з вищенаведеного, Позивач є фактичним власником всієї земельної ділянки, загальною площею 49,95 га, розташованої на території Мирненської сільської ради за кадастровим номером НОМЕР_1, із встановленими межами - контурами 374,86 х120,42 х 191,52 х 50,34 х 693,83 х 49,94 х 682,34 х 672,77,

Керуючись ст.ст. 41, 55, 57, 58, 124 Конституції України, ст.ст.2¹, 11, 27, 31, 60, 74, 76, 167, 199,208, 209,213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16,267, 202-205,207,220 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності за нею 8/9 частин земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу від 03.01.2007 року 8/9 частини земельної ділянки загальною площею 49,95 га (площа 1/9 частини зазначеної земельної ділянки становить 5,55 га), розташованої на території Мирненської сільської ради за кадастровим номером НОМЕР_1, із встановленими межами - контурами 374,86 х120,42 х 191,52 х 50,34 х 693,83 х 49,94 х 682,34 х 672,77, що укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 49,95 га що розташована на території Мирненської сільської Ради Оріхівського району Запорізької області за кадастровим номером НОМЕР_1, із встановленими межами - контурами 374,86 х120,42 х 191,52 х 50,34 х 693,83 х 49,94 х 682,34 х 672,77; з правом реєстрації та виготовлення на її ім'я державного акту на право приватної власності на землю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:  А.А. Швайковський