Справа №  2-1645/09;

Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2008 року       Київський районний суд м. Полтави в складі:

                головуючого судді         -  Чумак О.В.

                при секретарі             -  Кравченко О.М.

                за участю  

                представника позивача     -  ОСОБА_1

                відповідача             -  ОСОБА_2  

                представників третіх осіб     -  ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом  ГЖЕД № 7 до ОСОБА_2, відділу ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -

                                    ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 року ГЖЕД № 7 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, посилаючись на те, що відповідно до рішення двадцятої сесії п’ятого скликання Полтавської міської ради «Про надання згоди на передачу до комунальної власності міста майна військового містечка № 40» від 25.10.2007 року та рішення тридцять четвертої сесії п’ятого скликання «Про прийняття майнового комплексу військового містечка № 40» від 11.12.2008 року двоповерховий житловий будинок по вул. Зіньківській, 62 в м. Полтаві переданий у власність територіальної громади міста та прийнятий на баланс ГЖЕД № 7. В квартирі АДРЕСА_1 з 02.07.1979 року зареєстрований ОСОБА_2. Разом з тим, останній майже15 років за вказаною адресою не проживає, участі в утриманні житла не приймає, на даний час має іншу сім’ю та проживає в Чутівському районі. Приймаючи до уваги те, що відповідач понад шість місяців не проживає за місцем реєстрації, позивач просив визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.

Ухвалами Київського районного суду м. Полтави до участі в справі в якості співвідповідача залучено сектор ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області, в якості третіх осіб – Територіальну громаду в особі Полтавської міської ради, виконавчий комітет Полтавської міської ради, а також Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що з 1979 року він зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. У вказаній квартирі також були зареєстровані та проживали його колишня дружина – ОСОБА_5, дочка із зятем, а також онуки. На даний час останні виселились з даної квартири, в зв’язку з отриманням іншого житлового приміщення. 07.09.2007 року він  зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, проте  за вказаною адресою він не зареєстрований та постійно не проживає. В квартирі АДРЕСА_1 він також постійно не проживав, оскільки працює водієм і його робота пов’язана з частими відрядженнями. Ні він, ні його дружина не мають власного житла, в зв»язку з чим заперечує проти задоволення позову та зняття його з реєстрації.  

Представник третіх осіб Територіальної громади в особі Полтавської міської ради та виконавчий комітет Полтавської міської ради позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зазначаючи, що відповідач без поважних причин понад шість місяців не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв’язку з чим втратив право користування вказаною квартирою. Будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що робота відповідача пов’язана з постійними відрядженнями, тому він тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації, останній не надав.

Представник третьої особи Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач понад встановлені законом строки без поважних причин не користувався квартирою № 4 по вул. Зіньківській, 62 в м. Полтаві.

Представник відповідача сектору ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність клопотань від  співвідповідача, що не з’явився, про відкладення з поважних причин  розгляду справи та інших підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України  для можливого відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі  представника сектору ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області.

    Суд, заслухавши пояснення представника позивача, третіх осіб, відповідача та свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 02.07.1979 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. У вказаній вище квартирі до березня 2009 року були зареєстровані та проживали колишня дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_5, його дочка ОСОБА_7, її чоловік ОСОБА_8, а також їх неповнолітні діти.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 03.08.2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано  30.07.1996 року.

Також судом встановлено, що після розірвання шлюбу, в 1996 році ОСОБА_2 перейшов жити до своєї матері. На початку 2003 року з метою збереження сім’ї відповідач повернувся до ОСОБА_5 і до 2005 року проживав разом з нею в квартирі АДРЕСА_1.

В зв’язку з тим, що відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не склались в 2005 році відповідач знову перейшов жити до своєї матері.

07.03.2007 року відповідач ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_9, що підтверджується копією паспорту відповідача.

Вказані вище обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_7, допитаною за клопотанням відповідача, яка суду пояснила, що ОСОБА_2 являється її батьком. З 1976 року відповідач разом з її матір’ю проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3. Після розірвання шлюбу батько пішов жити до бабусі, де проживав до 2003 року. В 2003 році ОСОБА_2 помирився з матір’ю та повернувся у спірну квартиру. Оскільки відносини між батьками не склались, в жовтні 2005 року батько перейшов жити до своєї матері та через деякий час одружився і став постійно проживати зі своєю дружиною в Чутівському районі, проте приходив до них з чоловіком в гості інколи ночував у них.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що з 1976 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В цьому ж році він, як її чоловік був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 наймачами якої являлись її батьки. В 1994 році стосунки між ними погіршились і відповідач  перейшов жити до своїх батьків, а в 1996 році їх шлюб був розірваний. В 2004 році ОСОБА_2 повернувся і вони близько 7 місяців жили разом однією сім’єю. Наприкінці 2004 року на початку 2005 року вони остаточно розірвали відносини, в зв’язку з чим відповідач перейшов жити до своїх батьків. В спірній квартирі залишились проживати вона, її дочка з чоловіком та онуки.  З цього часу ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживав, участь в її утриманні не приймав. До 1994 року відповідач дійсно часто їздив у відрядження, потім ні.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він з 1974 року проживає в будинку по вул. Зіньківська, 62 в м. Полтаві, в квартирі № 4 вказаного будинку проживав відповідач разом з батьками дружини, дружиною та дітьми. ОСОБА_2 часто їздить у відрядження, тому не завжди буває вдома. В гостях у відповідача він не був, тому не знає чи знаходяться в спірній квартирі його речі.  

Згідно показів свідка ОСОБА_8 він є зятем відповідача та з 2000 року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. На час його поселення, відповідач ОСОБА_2 також проживав у вказаній квартирі. В 2003 році відповідач помирився з тещею, яка проживала в спірній квартирі і до кінця 2008 року вони проживали разом. Навесні 2009 року він з дружиною ОСОБА_7 та його теща ОСОБА_5 отримали дві окремі квартири, в зв»язку з чим вони  з квартири АДРЕСА_2. З 2003 року він особисто платив за користування житлом та комунальні послуги, інколи кошти давав ОСОБА_2 Чи проживав відповідач з новою дружиною йому не відомо.

Разом з тим, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_8, оскільки вони протирічать показам свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а також поясненням самого позивача.

Відповідно до ст. 71, 72 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, в даному випадку – понад шість місяців.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_2 з 2005 року, тобто понад встановлені законом строки не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, не здійснював утримання вказаного житлового приміщення та не сплачував за його користування. При цьому будь-яких доказів поважності причин свого не проживання в спірному житловому приміщенні  відповідач не надав.

Статтею 11 частиною 1 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.  

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що його робота була пов»язана з тривалими відрядженнями, в зв»язку з чим він був відсутній за місцем своєї реєстрації, оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини ОСОБА_2 не надав, зазначаючи, що він працював не офіційно і посвідчення про відрядження ним не оформлялись.

Також не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо неможливості проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв»язку  з неприязними відносинами, які склались між ним та колишньою дружиною ОСОБА_5, оскільки   з 2005 року відповідач не вчинив жодних дій щодо відновлення своїх прав та не звертався до відповідних органів із заявами про неможливість проживання у спірному житловому приміщенні через перешкоди, що чинить йому ОСОБА_5 або інші особи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин не проживання в спірному житловому приміщенні суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГЖЕД № 7  щодо визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 4 по вул. Зіньківській, 62 в м. Полтаві із зняттям його з реєстрації за вказаною адресою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61,  213-215 ЦПК України  суд, -

В И Р І Ш И В :

      Позов  ГЖЕД № 7 до ОСОБА_2,  сектору ГІРФО Київського РВ ПМУ  ГУМВС України в Полтавській області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації   задовольнити.

    Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування  квартирою № 4 по вул. Зіньківська, 62 в м. Полтаві..

Зобов’язати  сектору ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України у Полтавській області зняти  ОСОБА_2 з реєстрації за адресою АДРЕСА_3.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня проголошення рішення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави                                     О.В. Чумак